1568-1648. Tachtigjarige Oorlog
(Вісімдесятирічна війна)
1585. Bomlerveert
До скарбниці потрібних знань, або чому Нідерландам знадобилось 80 років війни, аби перемогти іспанців.
По завершенні літньої кампанії 1585 р. штатгальтер Нідерландів А. Францезе вирішив не виводити війська на зимові квартири, а продовжити бойові дії проти повсталих провінцій.
Іспанською армією у Фландрії на той час командував генерал Карл фон Мансфельд. Наступ проводився двома колонами, одну з яких очолив сам генерал, а іншу – Франциско де Бобадилья. Під його управлінням знаходилась терція «Viejo de Zamora».
Нідерландці, в свою чергу, швидко розкрили плани наступу Фландрської армії на Південний Брабант, після чого відкрили дамби й затопили все, що могли. В результаті, дві частини іспанської армії були відрізані одна від одної. Терція де Бобадильї була затиснута водами річки Маас та відступила на острів Боммелервальд 30 листопада.
Про становище іспанців швидко довідався очільник повсталих Моріц фон Нассау. Зрештою, проти де Бобадильї було відправлено флот із 90 кораблів із десантом під командуванням Філіпа фон Гогенлое, який вже 2 грудня оточив острів, демонстративно проплив навколо нього, надіслав парламентарів та запропонував іспанцям капітулювати.
Відповідь де Бобадильї збереглась в історії: «Іспанська піхота воліє радше померти, ніж здатись. Про капітуляцію ми з вами поговоримо після смерті».
3 грудня нідерландці пішли на штурм. Кілька десантних човнів було потоплено, інші відступили.
Другий штурм, результат той самий.
Третій. На цей раз повсталі навіть зуміли висадитись на острові, але були вибиті.
Тим часом, про події на Боммелервальді дізнається фон Мансфельд. Він викликав добровольців та відправив їх на човнах до Бобадильї, однак їх перехопили повсталі та взяли на абордаж.
5 грудня фон Гогенлое здійснює чергову спробу висадки. На цей раз, нідерландцям це вдалось, і дві колони піхоти зіткнулись один з одним у сутичці. Однак, нідерландці забули про іспанську артилерію – дві гармати, за командуванням Хуана де Аквіли (заступника де Бобадильї) були розвернуті впритул до каре повсталих та вдарили по них картеччю. Десантники не витримали шквалу вогню та відступили.
Щоправда, ця перемога не покращила становища іспанців. Вони продовжували залишатись в оточенні без їжі та пороху, з кількома ядрами для вже непотрібних гармат. Франциско де Бобадилья в ході останнього бою був поранений, а командування на себе перебрав Хуан де Аквіла. Він був твердо переконаний продати своє католицьке життя якомога дорожче для ворога, через що наказав використати для оборони руїни церкви на острові.
Зрештою, в ніч з 6 на 7 грудня під час розбору стін церкви на стіни та бруствери окопів, один із солдатів знайшов ікону Непорочного Зачаття Діви Марії. Ікона була покладена на вівтар, прямо поверх полкового стягу. Навколо ікони зібрались солдати, і молились навіть не про чудо, а просто довіряючи свої життя Господу.
7 грудня. Нова атака. Іспанці з кинжалами та піками відбили атаку по горло в крижаній воді. Нідерландці, не витримавши спротиву, відступили назад на кораблі. 8 грудня, в день Непорочного Зачаття Діви Марії, пройшов молебень. Під бій барабанів. В хрестовій ході беруть участь всі, хто може триматись на ногах. Тих, хто на ногах встояти не може, несуть.
І чудо, як не дивно, відбувається – вночі проходить похолодання, і вода покривається достатньо міцним льодом, в який вмерзла ескадра нідерландців.
Іспанці одразу користаються цією можливістю. В квадрат стають усі. Поранених і хворих несуть в центрі терції. Попереду – Хуан де Аквіла на єдиному коні, якого до цього часу не з’їли. І цей квадрат іде вперед, в атаку на флот із 90 кораблів. Зрештою, іспанці захопили та спалили два кораблі, захопивши з їх трюмів усі запаси їжі й пороху. Загін нідерландців, що вийшов їм назустріч, був розстріляний впритул із гармат, а після атаки ще й на них, іспанці захопили обоз із припасами для флоту. Все, що неможливо було взяти із собою, іспанці пустили під лід, після чого із розвернутими знаменами пішли на об’єднання із своїми – до яких і вийшли 12 грудня.
Джерела інформації:
http://www.vif2ne.org/nvk/forum/arhprint/2742003
Володимир Лагодич
«Per Aspera» 