Кирило Степанян Cекулярність, її здобутки та виклики [«Verbum»] СERN. Танцюючий Шива Cекулярність, її здобутки та виклики [«Verbum»]: Секулярність і її виклики Доповнена (авторська) матеріалу: Секулярність, її здобутки та виклики Значення секулярного переходу для сучасної культури фундаментальне — та, що закономірно, амбівалентне. Так, сьогодні секулярність стає ґрунтом для діалектичного узгодження протиріч, слугуючи — в ідеалі — гарантом свободи самовизначення;…
Категорія: Технології легітимації влади
Руслан Халіков. Канон: Укладення канону. Канонізація авторитетних релігійних текстів
Руслан Халіков Канон: Укладення канону. Канонізація авторитетних релігійних текстів [фрагмент дисертаційної праці] Канон як релігієзнавчий концепт Для процесу інституціоналізації релігійної традиції та виокремлення її з-поміж інших надзвичайно важливим є чинник становлення текстуального канону, який охоплює найголовніші положення віровчення та практичні настанови, передаючи їх у максимально незмінному вигляді в часі та просторі новим адептам. Варто наголосити,…
Україна як каталізатор глобальних змін: Оприявнення тенденцій
Україна як каталізатор глобальних змін: Оприявнення тенденцій Ціллю нарису є зокрема спроба позначити актуальні тенденції в розгортанні ширших відцентрових тенденцій всередині парадигми, захопленої «постсовєтізмом». «Постсовєтізмом» того роду, що для низки країн дорівнює ролі сателітів штучного «русского міра», дискурсивно сконструйованого напочатку 2000-х років «мєтодологамі», базованого на імперсько-колективістських атавізмах люмпенізованого «глибинного народу» та реліктах імперсько-царської та більшовицько-(нео)сталіністської…
«Concordia Discors». Підходи до розмежування культурно-цивілізаційних спільнот з позиції їх історизму
«Concordia Discors». Підходи до розмежування культурно-цивілізаційних спільнот з позиції їх історизму Кирило Степанян. Підходи до розмежування культурно-цивілізаційних спільнот з позиції їх історизму [Авторський доповнений варіант статті для збірника Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Одеські читання: Актуальні проблеми всесвітньої історії», 24-25 квітня 2020 року: science-community.org/uk/node/212771] Загальні міркування та підходи В наших підходах [1]…
Максим Майоров. «Північна» географія Пакту Молотова-Ріббентропа
Максим Майоров «Північна» географія Пакту Молотова-Ріббентропа Як відомо 23 серпня 1939 року сталінський СРСР і гітлерівська Німеччина підписали Договір про ненапад. Конфіденційним тоді (а нині більш відомим за публічну частину) був додатковий протокол, який визначав «сфери інтересів» Берліна і Москви на території шести європейських держав. Про саме поняття «сфера інтересів», його тодішнє і сучасне трактування,…
Daniel Voshart. «Roman Emperor Project: The Principate» (2020)
Daniel Voshart «Roman Emperor Project: The Principate» (2020) Daniel Voshart (2020): https://www.voshart.com/filter/2020/ROMAN-EMPEROR-PROJECT Опис проекту автором (Daniel Voshart): ROMAN EMPEROR PROJECT Using the neural-net tool Artbreeder, Photoshop and historical references, I have created photoreal portraits of Roman Emperors. For this project, I have transformed, or restored (cracks, noses, ears etc.) 800 images of busts to make the 54 emperors…
26 червня 363 року. Загибель Юліана Апостата (Iulianus Apostata) (361-363)
День в історії 26 червня 363 року Загибель Юліана Апостата (Iulianus Apostata) (361-363) (Flavius Claudius Iulianus, роки життя: 331-363) Павло Майборода Загибель Юліана Відступника: Між язичницькою та християнською традиціями Анотація Стаття присвячена аналізу свідчень язичницької та християнської традиції щодо загибелі останнього язичницького імператора Юліана Відступника. Автор приходить до висновку, що, незважаючи на взаємовпливи та маргінальні…
Оцінка Карлом Густавом Юнгом фігур тоталітарних диктаторів
Оцінка фігур тоталітарних диктаторів Карлом Густавом Юнгом Порівнюючи у відомому інтерв’ю італійського та германського тоталітарних лідерів (а також – колективізатора Сталіна) Юнг виголосив низку цікавих для аналізу зауваг. Так, він вважав, що «німці надзвичайно сприйнятливі до нових ідей, і коли знайомляться з тією з них, що знаходить в них відгук, залучає їх, здатні прийняти її…
«Concordia Discors»: Релігієзнавчий сегмент
Дискусійно-практична платформа «Concordia Discors»: Релігієзнавчий сегмент UPD: https://wp.me/paOhq5-2Mc Первинний перелік питань: класифікація та періодизація релігійних течій; теорія «осьового часу»: елементи редукції та потенціал ревізії; міфологія, релігія та філософія: межі та вузли сполучення; межі гностицизму та дуалізму; космополітичний аспект світових релігій та сотеріології; взаємозв’язок сотеріології та есхатології; тринітаризм та антитринітаризм; катаризм – гностичний дуалізм або християнська…
Назар Білецький. Фактори семантики європейської титулатури XVII століття
Назар Білецький Фактори семантики європейської титулатури XVII століття Назар Білецький, молодший науковий співробітник відділу історичних пам’яток українознавства НДІУ Анотація: У статті розглядаються складові титулатурної системи XVII ст. на основі книги англійського правника Джона Селдона «Титули честі». Як наслідок аналізу пропонуються фактори семантики європейської титулатури, що значно покращують інтерпретацію певного титулу. Ключові слова: титулатура, Джон Селдон,…
«Per Aspera» 