Категорія: Аксіології

Кирило Степанян. Cекулярність, її здобутки та виклики [«Verbum»]

Кирило Степанян Cекулярність, її здобутки та виклики [«Verbum»] СERN. Танцюючий Шива Cекулярність, її здобутки та виклики [«Verbum»]: Секулярність і її виклики Доповнена (авторська) матеріалу: Секулярність, її здобутки та виклики Значення секулярного переходу для сучасної культури фундаментальне — та, що закономірно, амбівалентне. Так, сьогодні секулярність стає ґрунтом для діалектичного узгодження протиріч, слугуючи — в ідеалі — гарантом свободи самовизначення;…

Читати далі

Руслан Халіков. Канон: Укладення канону. Канонізація авторитетних релігійних текстів

Руслан Халіков Канон: Укладення канону. Канонізація авторитетних релігійних текстів [фрагмент дисертаційної праці] Канон як релігієзнавчий концепт Для процесу інституціоналізації релігійної традиції та виокремлення її з-поміж інших надзвичайно важливим є чинник становлення текстуального канону, який охоплює найголовніші положення віровчення та практичні настанови, передаючи їх у максимально незмінному вигляді в часі та просторі новим адептам. Варто наголосити,…

Читати далі

Україна як каталізатор глобальних змін: Оприявнення тенденцій

Україна як каталізатор глобальних змін: Оприявнення тенденцій Ціллю нарису є зокрема спроба позначити актуальні тенденції в розгортанні ширших відцентрових тенденцій всередині парадигми, захопленої «постсовєтізмом». «Постсовєтізмом» того роду, що для низки країн дорівнює ролі сателітів штучного «русского міра», дискурсивно сконструйованого напочатку 2000-х років «мєтодологамі», базованого на імперсько-колективістських атавізмах люмпенізованого «глибинного народу» та реліктах імперсько-царської та більшовицько-(нео)сталіністської…

Читати далі

«Бажання зникнути» як предестинація трансєвразійської пустки: «Точка Z» у напрямку російського корабля

«Бажання зникнути» як предестинація трансєвразійської пустки: «Точка Z» у напрямку російського корабля В 2019-2021 роках вийшло два російські дистопійні романи, «Желание исчезнуть» (2019) Константіна Купріянова та «Павел Чжан и прочие речные твари» (2021) Вєри Богдановой. Достатньо навести кілька цитат з їх оглядів, щоб оцінити, наскільки динамічно «утрований» художній вимисел може втілюватись у північій трансєвразійській пустці…

Читати далі

Кирило Степанян. За межі космосу та хаосу: Говард Філіпс Лавкрафт та його транскосмічний горор [«Pro│ Stranstvo»]

Кирило Степанян За межі космосу та хаосу: Говард Філіпс Лавкрафт та його транскосмічний горор [«Pro│ Stranstvo»] Кирило Степанян За межі космосу та хаосу: Говард Філіпс Лавкрафт та його транскосмічний горор [«Pro│ Stranstvo»]: За межі космосу та хаосу: Говард Філіпс Лавкрафт та його транскосмічний горор

Михаил Назаренко. За пределами ведомых нам полей. 14. Простые рассказы с волшебных холмов (2007) [Колониальная проза]

Михаил Назаренко За пределами ведомых нам полей 14. Простые рассказы с волшебных холмов (2007) [Колониальная проза] Кто знает, чьи боги могущественнее – твои или мои? Индийская пословица. Эпиграф к рассказу Редьярда Киплинга «Клеймо зверя» (пер. Ю. Жуковой). В Англии прерафаэлиты работали над оксфордскими фресками, а в Индии этот год позднее прозвали Черным. 1857-й, когда вся…

Читати далі

Засадничі аксіологічні хиби сучасної парадигми

Засадничі аксіологічні хиби сучасної парадигми Для розуміння дегуманізуючих парадигматичних хиб доби, яка релятивізує безумовну та безвідносну, іманентно притаманну (тому нерелятивну, невід’ємну, вихідну та підставово-засадничу) цінність життя людського та життя взагалі, необхідно звернути увагу на подвійні стандарти на кшталт орвеллівського «двоємисля». За подібною нижченаведеній (інфографіка «гендерциду») логікою еквівалентне екзистенційне та соціальне зло селективного знищення людського організму…

Читати далі

Лідія Мазурчак. «Дрогобицькі етюди» з життя Василя Стефаника

Лідія Мазурчак «Дрогобицькі етюди» з життя Василя Стефаника Василь Стефаник. Якщо зустріти пересічного дрогобичанина і запитати, як цей український письменник, новеліст пов’язаний із містом – мало хто відповість.  Хтось згадає про корпус теперішнього філологічного, де знаходилася гімназія імені Франца Йосифа, в якій він навчався. А хтось мовчки опустить очі. Мовляв, не знає. Звернімось до автобіографії…

Читати далі