1506. Cohors pedestris Helvetiorum a sacra custodia Pontificis

Cohors pedestris Helvetiorum a sacra custodia Pontificis

(Швейцарська гвардія) (1506)

BandieraGuardiaSvizzeraGraf-PapaFrancesco.png

Bandiera Guardia Svizzera

Швейцарську гвардію Папи Римського вже давно широкий загал сприймає в першу чергу, як церемоніальний підрозділ. Як починався бойовий шлях цієї «найменшої армії на планеті»?

13-14-750x500.jpg

На початку XVI століття Папська держава безпосередньо залежала від своєї боєздатності. Король Франції, імператор Священної Римської імперії, могутні правителі італійських міст і мусульманські пірати – ось далеко не повний список тих сил, які прагнули, якщо не знищити, то принаймні підпорядкувати Святий Престол. За цих обставин понтифіки мали покладатися не лише на ангельське воїнство, але й на цілком реальних солдатів.

Celebrazioni_Pichiane_1994_-_Papa_Giulio_II.jpg

Papa Giulio II della Rovere a Mirandola in occasione delle Celebrazioni Pichiane (1994)

Папа Юлій ІІ (1503-1513) прославився як один із найвойовничіших намісників святого Петра в історії. Прагнучи захистити Папську державу та розширити її вплив, він провадив численні військові кампанії. При цьому статус духовного лідера християн геть не заважав йому особисто очолювати походи, а подекуди і вести воїнів до бою. Саме Юлій ІІ попросив очільників Швейцарії прислати 200 воїнів для охорони його особи. І 22 січня 1506 року перші 150 бійців на чолі з капітаном Гаспаром фон Силененом урочисто принесли присягу та отримали папське благословення.

24-8-750x500.jpg

Але цілком резонно було б спитати – так а чому саме швейцарці? Почнімо з того, що свою особисту безпеку Папа міг довірити лише іноземцям. В умовах постійних інтриг і боротьби за владу, Юлій ІІ не довіряв особисту безпеку землякам – італійцям, багато з яких були більш віддані своєму місту, сім’ї чи політичному угрупованню, ніж Святому Престолу.

1506. Cohors pedestris Helvetiorum a sacra custodia Pontificis.jpg

Cohors pedestris Helvetiorum a sacra custodia Pontificis

Але відкритим залишається питання – чому його вибір зупинився на швейцарцях, а не, скажімо, на іспанцях чи німцях? У цьому плані Папа насправді не був оригінальним: знамениту боєздатністю швейцарську піхоту тоді наймали на службу багато правителів Європи. Швейцарців вирізняли відвага, дисципліна й відданість наймачам.

25-6-750x533.jpg

26-4-750x500.jpg

Варто згадати, що це були також дуже жорстокі воїни – під страхом смерті у швейцарських загонах заборонялося брати полонених, тож переможеного ворога не рятували ні багатство, ні шляхетне походження. В свою чергу, швейцарці розуміли, що така репутація не дозволяє їм сподіватися на милосердя з боку ворога і тому вони самі вкрай рідко здавалися в полон, віддаючи перевагу принципу «перемога або смерть». Лицарська кіннота в паніці відступала перед наїжаченою алебардами швейцарською фалангою. Такі бійці були потрібні тогочасним понтифікам.

08.jpg

Головним обов’язком Швейцарської гвардії завжди була охорона Папи Римського. І хоча гвардійці неодноразово ходили у військові походи разом із своїм першим наймачем, Юлієм ІІ, вони мало діяли на передовій і перебували поряд з понтифіком. До наших днів було задокументовано лише один бій Швейцарської гвардії.

maxresdefault.jpg

Папа Климент VII (1523–1534) трохи перестарався у своїй «грі престолів» і нажив собі ворога в особі могутнього правителя Священної Римської імперії Карла V. Навесні 1527 року армія імператора, значну частину якої становили німецькі найманці-протестанти, взяла в облогу Рим, а 6 травня відбулася «римська різанина». Імператорські війська увірвалися в місто, вбиваючи й калічачи мешканців, грабуючи і спалюючи будівлі. Гвардійці прийняли бій на сходах собору святого Петра. З 189 воїнів загинуло 147, але цією жертвою було врятовано Папу, який зумів, разом із вцілілими швейцарцями, по підземним коридорам перебратися до замку Святого Ангела.

AFP3872886_LancioGrande.jpg

Christoph Graf

На згадку про цю подію 6 травня стало професійним святом Швейцарської гвардії. Саме цього дня відбувається присяга нових гвардійців, які клянуться, у разі необхідності, віддати своє життя за Папу, так само, як зробили це їх побратими майже 500 років тому.

Павло Печериця

Перша публікація матеріалу – «Symbolon» (2018): https://www.facebook.com/SymbolonCenter/posts/968507843360163


 

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s