17 березня 180 р. Смерть Марка Аврелія

День в історії 17 березня 180 р. Смерть Марка Аврелія Кінна статуя Марка Аврелія на римському Капітолії. Фото: В. Андросов Смерть – таке ж таїнство природи, як і народження: сполучення тих самих елементів – у те ж саме. Назагал її нема чого цуратися: для мислячої істоти тут ані чогось недоладного, ані супротивного розумному устроєві. Марк…

«Concordia Discors»: Політологічно-аксіологічний сегмент. Марксистський (моно)дискурс

Дискусійно-практична платформа «Concordia Discors»: Політологічно-аксіологічний сегмент Марксистський (моно)дискурс Пропоновані до обговорення та дискусії питання та теми: чи є марксизм «монодискурсом» за критеріями: чи прагне він до «монополізації істини» та претендував на безальтернативність, історичну детермінованість своїх цілей тощо? аналіз конструктивної критики та політекономічної складової в марксизмі; деструктивні та конструктивні елементи та їх потенціал, історичний досвід, прояви…

«Суверенне буття»: Батай про Ніцше (Галицький Футурологічний Клуб, 25.03.2020)

Галицький Футурологічний Клуб «Суверенне буття»: Батай про Ніцше https://www.facebook.com/events/239040090590074/ Галицький Футурологічний Клуб Львів, Музей ідей, 25.03.2020, 18 30-20 00 «У другій половині ХХ століття Жорж Батай констатував відсутність міфу з тією ж сміливістю, з якою значно раніше Фрідріх Ніцше сповістив світ про смерть Бога. За відсутністю міфу саме час сказати про ту прірву, яка розляглася…

Галицький Футурологічний Клуб. Богдан Шумилович: Навіщо митцям храми? (11.03.2020)

Галицький Футурологічний Клуб Богдан Шумилович: Навіщо митцям храми? Львів, Музей ідей, 11.03.2020, 18 30-21 30 https://www.facebook.com/events/190983428826643/ https://zaxid.net/chomu_hudozhnikam_potribni_hrami_n1498649 Чи може сучасне мистецтво щось сказати про духовність? Джон Апдейк називає сучасне мистецтво “релігією, зібраною з фрагментів нашого повсякденного життя”, але чи означає це, що сучасне мистецтво є духовним? Що може означати, коли кажуть що мистецтво виражає певне…

Володимир Павлів. Інтелектуал і патріотизм: Листування Гессе і Манна

Володимир Павлів Інтелектуал і патріотизм. Листування Гессе і Манна Текст лекції, прочитаної в Галицькому Футурологічному Клубі (11.02.2020):  https://is.gd/1AOfDg Гессе і Манн – відомі німецькі письменники першої половини ХХ ст., обидва Нобелівські лауреати, обидва не сприймали «постреволюційних» змін у Німеччині в міжвоєнний період і передбачали, що все це погано закінчиться для німців. Томас Манн і Герман…

Школа діалогу культур

Конспект Школа діалогу культур Школа діалогу культур намагається розв’язати проблему зацікавлення учнів процесом пізнання та успішно оминає травматичного «розщеплення» індивідів, що формуються («розщеплення», на мою думку, відбувається через досвід зіткнення несформованої особистості із знеособленою потугою, яка неуникно сприйматиметься репресивною машиною нав’язування і контролю, почуттям беззмістовності та абсурдності опосередкованих процесів кількісного заучування стандартизованого примусового комплексу іноді…

Лексикон. Михайло Бакунін (1814-1876)

Лексикон Михайло Бакунін Михаил Александрович Бакунин (1814-1876) Бакунін Михайло (псевд. Jules Elisard) (* ЗО (18). 05. 1814, с. Прямухіно Новоторжокського пов. Тверської губернії, Росія — t 19. 06 (01 07). 1876, л/. Берн,, Швайцарія) — рос. мислитель, революціонер, анархіст і панславіст. В 1828-1833 рр. навчався в Артилерійському училищі в Петербурзі. 1835 р. оселився в Москві….

Сергей Зотов. Писатель в официальном дискурсе 80-х и современности: Принцип формирования симулякра

Сергей Зотов Писатель в официальном дискурсе 80-х и современности: Принцип формирования симулякра Сергей Зотов (S. Zotov) Писатель в официальном дискурсе 80-х и современности: принцип формирования симулякра. Writer in the official discourse of 80th and modernity: formation of the simulacrum principle.  The article is devoted to the comparative analysis of two official discourses, which are similar in the…

Олександр Галенко. Радянські бенкети та пиятики в перспективі євразійської історії

Олександр Галенко Радянські бенкети та пиятики в перспективі євразійської історії Загадковий бенкет по-радянськи чи по-російськи? Бенкети та пиятики були важливою рисою публічного життя радянської політичної еліти. Вони стали помітними у 1930-х рр. головним чином завдяки урочистим прийомам, що збиралися для відзначення державних свят та інших подій у Георгіївському залі в Кремлі.  Це були грандіозні застілля, в…