Лексикон. Каббала (קַבָּלָה)

Лексикон

Каббала (קַבָּלָה)

א

sef.jpg


Абетковий порядок:

а, б, в, г, ґ, д, е, є, ж, з, и, і, ї, й, к, л, м, н, о, п, р, с, т, у, ф, х, ц, ч, ш, щ, ь, ю, я

Словникові статті:


А

Авір кадмон (івр. «предвічне повітря») – ефір, що оточує Ейн-Соф.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Адам беліал, точніше, бліяал (івр. «зла, ница людина») – сатанинське створіння, що зайняло після гріхопадіння Адама місце адама кадмона та отримало владу над людиною. Вперше згадується в «Тікуней га-Зогар».

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Адам Кадмон (івр. «Предвічна людина») гностична інтерпретація Бут. 1:26 мала на увазі, що фізичний Адам був створений за образом духовної сутності, також званої Адамом. Рання каббала згадує Адама Еліона («Вища людина», в Зогар цьому відповідає арамейський термін адам де-ле Ейла або адам ілаа).

Adam Kadmon (‏אדם קדמון‏‎).jpg

Adam Kadmon (‏אדם קדמון‏‎)

Цей термін іноді позначає загальність Божественної еманації в десять сфірот, а іноді – одну з сфірот (Кетер, Хохма або Тіферет). Вперше термін зустрічається в ранньому каббалістичному трактаті XIII ст. «Сод йедіат га-мційут». У «Тікуней га-Зогар» Божественна Мудрість називається адам га-гадоль. Образ духовної людини, який пророк споглядав в баченні Меркава, алегорично описується у вірші (Єз. 1:26) «… як подоба на вигляд людини». Луріанска школа надає величезного значення цього образу і часом переосмислює його. Він символізує світи світла, які після відступу Ор Ейн-Соф еманують в предвічний простір, так що він височить над усіма чотирма світами. У працях Віталя (особливо «Ец Хаїм») та інших авторів луріанської школи велике значення надається зображенню Адама Кадмона та його таємниць, зокрема опису світлових потоків, що виходять з його рота, чола, носа і т. д. У них кристалізується містичний антропоморфізм луріанської каббали. Ця антропоморфна фігура виникає на всіх стадіях і в всіх світах. Відповідно вводяться поняття адам де-брія, адам де-йєціра, адам де-асія. Адам Кадмон, продукт найбільш тонкої і чистої еманації, доступної людському сприйняттю, протиставляється Сатану, породження світу зла.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Айн, або Афіса (івр. «ніщо» або «безкінечна малість») – сфера Божества, в яку людський розум безсилий проникнути.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Аншей емуна (івр. «люди віри») – позначення містиків в талмудичній літературі.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян


Б

Баалей га-йедіа (івр. «обладатели знания») – одне з позначень містиків.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Баалей га-сод (івр. «володарі таємниці») – одне з позначень містиків в талмудичній літературі.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Баал га-Шем (івр. «володарь Імені») – знавець практичної каббали, що володіє таємницями поводження із Божественними іменами.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Берур га-дінім (івр. «з’ясування сил Дін», див. гвура) – поступове віддалення сил Суворості та Суда в процесі цимцума та еманації.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Бітуль га-йеш (івр. «припинення буття») – в хасидській термінології глибоке устремління до прямого спілкування людини з Богом через повне розчинення в Ньому людської індивідуальності.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Бней мегейманута (арам. «сини віри») – одне з позначень каббалістів в Зогарі.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Бней хейхала га-Малка (арам. «сини палацу Цариці») – одне з позначень каббалістів в Зогарі.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Бог – в своїй абсолютній прихованості та непізнаваності Ейн-Соф. Через посередництво цимцуму Він вивільняє місце, де твориться світ. При цьому Він проявляє Себе і стає Богом-Творцем, Деміургом, удоступненим для людського пізнання.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Бхінот (івр. «сторони», «аспекти») – певна кількість аспектів, які можуть бути виділені в кожній сфірі та покликані пояснити, як кожна сфіра пов’язана із попередньою та наступною. Кордоверо розрізняв шість бхінот:

  • прихований аспект до прояву його в сфірі, що еманує його;
  • аспект, в якому сфіра проявляється і стає більш явною;
  • аспект матеріалізації сфіри, яка займає визначене їй місце;
  • аспект, що сприяє тому, що сфіра над ним набуває здатності еманувати нові сфірот;
  • аспект, за допомогою якого сфіра отримує можливість еманувати сфірот, приховані в ній самій;
  • аспект, за допомогою якого еманує наступна сфіра, займаючи місце, для якого вона призначалася. Після цього цикл повторюється знову.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян


В

~


Г

Га-Ілан га-хіцон (івр. «зовнішнє древо») – сукупність еманацій лівої, або нечестивої, сторони.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Галгалім, або Галгалім га-кдушім (івр. «кола» або «святі кола») – одне з позначень сфірот в Зогарі.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Галут (івр. «Вигнання»), Машіах (івр. «Мессія») та Геула (івр. «Звільнення») – історичне вигнання єврейского народу в уявленні каббалістів зумовлено порушеннями космічної гармонії.

Представники геронської школи стверджували, що з віддаленням сфірот до джерела першої еманації в Ізраїлі не залишилося сил, щоб приєднатися до них за посередництвом Святого Духа, бо той також вознісся. Тільки п’ять сфірот продовжують перебувати в еманованому стані внизу. Коли єврейський народ жив на своїй землі, приплив Божественної сили циркулював зверху вниз і знизу вгору, до самої сфіри Кетер. Букви Тетраграмматону, що містив всі емановані світи, жодного разу не були поєднані за весь час вигнання. У тих же колах іспанських каббалістів виникло уявлення про Месію як про гармонії всіх рівнів творіння. Він буде створений особливою ​​діяльністю сфіри Малхут та наділений більшою здатністю до пізнання, аніж ангели. У розумінні автора Зогара Звільнення буде результатом безперервного єднання сфірот Малхут та Тіферет. Звільнення Ізраїлю – це звільнення самого Бога з його містичного вигнання. Галут стоїть під знаком Древа пізнання добра і зла, а Звільнення – Древа життя. Все повинно повернутися до стану, що існував до гріхопадіння Адама.

Згідно луріанської кабали, Галут, викликаний гріхопадінням, полягав в розсіянні іскор Шхіни та душі Адама. Вознесіння їх становить місію Ізраїлю. Тікун здійснюється зумовленими етапами, і всі перевтілення душ служать цій меті. У міру наближення до Звільнення душі жорстокішають та посилюють свій опір тікуну. Щодо вступу душі Месії в цикл перевтілень існують різні думки.

Явище Месії залежить від того, в якому стані тікун знаходяться різні світи. Душа Месії-предтечі, нащадка Йосипа, проходить регулярний цикл перевтілення. Деякі стадії Спасіння – бо воно настане не відразу, а за стадіями – протікають приховано в духовних світах, а інші явно. Кінцеве Звільнення настане лише тоді, коли жодної іскри святості не залишиться в кліпот (див. Кліпа). Що стосується ролі самого Месії в збиранні іскор в луріанській каббалі не було одностайності.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Га-мургаш (івр. «відчутне») – три средні сфірот (Гвура, Гдула, Тіферет), що утворюють душевну сферу космічного древа.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Га-мускаль (івр. «осяжне для інтелекту») – три верхні сфірот (Кетер, Біна, Хохма), що утворюють сферу інтелектів космічного древа.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Га-мутба (івр. «природне») – чотири нижчих сфірот (Год, Нецах, Йесод та Малхут), що утворюють природну сферу космічного древа.

Tree_of_Life_Fludd

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Гамшаха (івр. «продовження, притяжіння») – приток Божественного розуму, космічної сили, що надходить від світу ацілут. Також активна дія, що здійснюється в теургичному служінні людини і направлена на притяжіння Божественої благодаті в нижчі світи.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Ган-Еден шель мала (івр. «Вищий Ган-Эден») – небесний рай, Сад Насолоди в вищих (невидимих) небесах, де перебувають душі праведників. 

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Гатхалат га-йєшут (івр. «начало буття») – друга сфіра, проміжна між Ніщо та Буттям.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Га-Хефец га-кадмон (івр. «предвічна воля») – предвічна воля прихованого Бога. Згідно вчення каббалістів Герони, Ейн-Соф оточує її та злитий із нею. Предвічна воля не має часу.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Гематрія (викривлене грецьке «виміруювання землі») – метод містичної екзегези, що полягає в встановленні чисельного значення івритських слів та пошуку зв’язків із іншими словами або фразами такої ж чисельної величини.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Гілгуль (івр. «перевтілення», синонім – гаатака) – в процесі розвитку каббали поняття гілгул було гранично розширено: з покарання за деякі гріхи він перетворився в закон, якому підвладні всі душі в Ізраїлі, а на більш пізній стадії – душі всіх людей і навіть все творіння. Таким чином перевтілення стало розглядатися не тільки як покарання, а й як можливість виконати призначення і виправити помилки і гріхи, скоєні в попередніх життях.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Гітпаштут (івр. «розширення, поширення») – одна з двох фаз поступово-зворотного процесу еволюції світу.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Гістаклут ле-фум шаата (арам. «скороминуще видіння [вічності]») – містична інтуїція, за допомогою якої сприймається прихована життя Божества, тобто процес еманації сфірот.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Гісталкут (івр. «піднесення») – одна из двох фаз поступово-зворотнього процесу розвитку світу, повернення до попереднього стану.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Год (івр. «велич») – одна з чотирьох нищих сфірот, що утворюють природну сферу космічного древа.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Голем (івр. «безформна матерія») – штучне свторіння, звичайно гомункул, створений за допомогою практичної каббали шляхом використання сили Божествених імен (див. Каббала маасіт).

unnamed

За визначенням Натана з Гази – безформна предвічна сфера.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян


Ґ

~


Д

Даат (івр. «знання») – доповнююча сфіра, розташована між сфірот Хохма та Біна, що покликана гармонізувати їх. Деякі каббалісти вважали її не окремою сфірою, а зовнішнім аспектом сфіри Кетер. Вперше згадуються в каббалістичній литературі в кінці XIII століття.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Двейкут (івр. «приліплювання») – долучення до Бога. У формі дієслова «приліпитись», що часто зустрічається в Біблії. За допомогою молитви і вивчення Тори каббаліст вважає себе в стані здійснити активне або пасивне єднання з Богом. Призначення каббали полягає в тому, щоб сприяти поверненню душі містика в її обитель, що знаходиться у Божественній сфері. Кожній сфірі відповідає етичний атрибут в людській поведінці, і той, хто досягає цієї мети на землі, вступає в містичне життя і в гармонійний світ сфірот. Двейкут – це найвищий ступінь, досяжна для душі, що торує містичним шляхом. Згідно Іцхака з Акко, двейкут володіє як споглядальним, так і екстатичним аспектом. У ньому розрізняють такі ступені:

  • гіштавут, безпристрасність до похвали або осуду;
  • гітбодедут, перебування наодинці з Богом;
  • руах га-кодеш, сходження Святого Духу, і пророцтво.

На думку Шолема, двейкут веде до почуття внутрішнього єднання з Богом, але не долає остаточно дистанції, що існує між творінням і його Творцем. Ступінь і інтенсивність спілкування з Богом різна у різних людей.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Дерех сфірот (івр. «шлях сфірот») – пізнанне вищих світі візіонером, а також каббала взагалі.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Дерех Шмот (івр. «шлях імен») – містичні техніки поводження зі Святими іменами, а також каббала взагалі.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Дерех га-Емет (івр. «шлях істини») – одно з позначень каббали.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Deus absconditus (лат. «Бог прихований») – термін, що позначає Божественну реальність, яка в силу своєї відстороненності та недосяжності не может бути предметом релігійного споглядання. В каббалістичній літературі (наприклад, геронської школи) цьому відповідають вирази ма ше эйн га-махшава масегет – «те, що не здатна осягнути (людська) думка», га-op га-міт’алем – «приховане світло», сетер та-алума – «таїнство приховування» і т. д.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Діббук (івр. «приліплення») – вселяння в людину злого духа або осудженої на поневіряння душі померлого, яка формує додаткову особистість, викликаючи психічні та розумові розлади в свого носія.

Диббук

Іноді позначення самого злого духа.

ephraim-moses-lilien-illustration-for-poem-on-the-sewing-machine-ephraim-moses-lilien

Ілюстрації Ефраїма Мозеса

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Дібурім (івр. «мовлення») – одне з позначень сфірот в Зогарі.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Дін Шамаім (івр. «Суд Небес») – в уявленні германських хасидів правила поведінки праведника, засновані на самозреченні та альтруїзмі, часто куди більш суворі, аніж приписи Галахи.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Дмут (івр. «образ») – прообраз будь-якої «низької» форми існування. Термін введено авторами трактатів Хейхалот та часто зустрічається в трудах германських хасидів. Прообрази являють особливу область безтілесного, напівбожественного існування. Прообраз – найглибокіше джерело прихованої життєдіяльності душі. Доля кожної істоти міститься в ньому, рівно як і всіляке її змінення. Не тілько ангели та демони черпають дар передбачення людської долі з прообразу, але й пророки.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян


Е

Ейн-Соф (івр. «Безкінечне») – назва, дана в Каббалі трансцендентному Божеству в Його чистій сутності.

unnamed

Це недоступний пізнанню Бог-в-Собі, поза зв’язком з створеним світом. Так як кожне ім’я, яким називають Бога, відноситься до однієї з Його характеристик або атрибутів, за допомогою яких Він відкривається своїм творінням або які вони Йому приписують, не існує імені або терміну для позначення Бога з точки зору Його власної суті. Тому, бажаючи бути точними, каббалісти утримуються від вживання таких імен, які містяться в Письмі та Усній Торі, як-от Елохім, Шем Га-Вайа (тетраграмматон), «Святий, нехай буде Він благословенний» і т. д. У них йде мова тільки про маніфестації Бога, а не про Його внутрішню сутність.

Einsof1.2

Вираз Ейн-Соф, мабуть, виник після 1200 року в колі Іцхака Сліпого та його учнів, особливо р. Азріеля з Герона, потім з’являється в Зогар, «Маарехет га-Елокут» та інших сучасних їм творах. Деякі каббалісти також позначали так перший продукт еманації, сфіру Кетер, внаслідок її повної приховуваності. Спочатку, однак, термін застосовувався для розмежування Абсолюту та еманованих ним сфірот. З певним артиклем термін став вживатися лише після 1300 року, коли він набуває широкого поширення.

ain-soph-sefirot

«Горизонт вічності» у оккультній європейській каббалі

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Елохім – одне из позначень Бога-Творца.

Elohim_ebraico

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Емет, емуна, хохма (івр. «істина», «віра», «мудрість») – позначення езотеричної істини, прийняте каббалістами в XVII-му ст.

2004. «Inosensu» (Mamoru Oshii)

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян


Є

~


Ж

~


З

~


И

~


І

Ігуль ве-йошер (івр. «коло та лінія», концентричний та лінійний аспекти) – дві форми наповнення передвічного простору світлом Божественної еманації.

__

Поширення світла концентричними колами більш гармонійно, бо рівномірно відтворює досконалу структурну форму, що залишилася після цимцум, – сферу з її внутрішньою ієрархією.

osnovy_kabbaly_miry_briya_ecira_asiya_be_a_ris_3

Прямолінійний рух еманації від Ор Ейн-Соф зверху донизу являє собою явище більш високого порядку.

unnamed (2)

Кожен акт еманації повинен містити обидва ці аспекти, і якщо один з них відсутній, наступають розриви і відбуваються несподівані події.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Іланот (івр. «древо») – схема структури створення світу.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Імкей га-айн (івр. «глибини ніщо») – в яких перебуває Бог в своїй єдності та неподіленості.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Інун де-алу у-нефаку (арам. «ті, що увійшли та вийшли неушкодженими») – одне з позначень візіонерів.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Intellectus agens (лат. «активний розум», івр. Сехель га-поель) – в уявленні средньовічних філософів Божественна або космічна сила. Поняття було перейнято каббалістами.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян


Ї

~


Й

Йєцер га-pa (івр. «зле спонукання») – дурний інстинкт, що зародився в людині в результаті відділення Древа пізнання від Древа життя та матеріалізації зла.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Йіхудім (івр. «єднання») – вправи у медитації на тему однієї з комбінацій літер або різних конфігурацій імен із різними огласовками, складені Лурією для своїх учнів, кожному «згідно кореню його душі».

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Йордей Меркава (івр. «зійшовші на Меркаву») – позначення візіонерів, «які здійснюють подорожі» по небесним чертогам. Точний зміст неясний. Мабуть, так позначаються містики, які здійснюють занурення в себе, щоб сприйняти Меркава.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян


К

Кавана (івр. «молитовна інтенція») – в каббалі каванот означають особливі думки, з якими вимовляють ключові слова молитви. Дуже часто ці думки не пов’язані з контекстуальних сенсом слів і носять містичний і езотеричний характер. Кавана може супроводжувати виконання кожної заповіді або читання будь-якої молитви. У першому випадку цей термін означає зосередження думки на каббалістичному значенні дії в момент його вчинення. Молитва твориться незалежно від зовнішньої дії і легко може перетворитися у вправу в самоспогляданні. Всі великі каббалісти – від германських хасидів до сучасних містиків – були знавцями містичної молитви. Каббала розглядає молитву як сходження людини до вищих світів або як духовну мандрівку серед вищих сфер, метою якої є проникнення в ієрархічну структуру і привнесення свого внеску у відновлення того, що було розладнане на землі. Предметом молитви в каббалі служать лише внутрішні світи та їх взаємозв’язки. Слідуючи за традиційним літургійним текстом, молитва повторює приховані процеси всесвіту, які можуть розглядатися як лінгвістичні за своєю природою. Онтологічна ієрархія духовних світів розкривається каббалістом в молитві як одне з багатьох імен Бога. Це розкриття Божественного Імені становить містичну суть молитви – каббаліст занурюється в медитацію або зосереджує свої помисли на певному імені, що належить до духовної сфери, через яку проходить його молитва. У ранній каббалі предметом зосередження була назва будь-якої сфіри, в пізнішій, особливо луріанской кабалі – одне з містичних імен Бога. Молитва інтроспективна, вона не має сили дії зовні. За твердженням Лурії, молитва полягає в притягненні духовного Божественного світла до букв та слів молитовника, щоб цей світ міг піднестися до вищого ступеня. На думку автора Зогара, індивідуум проходить в молитві чотири стадії: тікун самого себе, тікун нижнього світу, тікун верхнього світу і тікун Божественного Імені.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Кавод (івр. «Слава») – термин, що позначає Бога в якості об’єкту глибокого містичного пізнання, а також – і всієї області теософського знання.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Каббала іюніт – умоглядна, спекулятивна каббала.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Каббала маасіт – практична каббала, відгалуження каббали, у багатьох стосунках споріднена білій магії.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Кав га-міда (івр. «космична міра») – здатність до формотворення та організації.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Клалут (івр. «всеспільність») – структурна єдність сил еманації.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Келім (івр. «ємності») – фільтроподібні ємності, в яких, відповідно до доктрини Лурії, осідає Божественна сутність, що залишилася в предвічному просторі.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Керув га-міюхад, керув га-кадош (івр. «особливий або святой ангел») – тварна сутність, що воссідає на Троні Меркави. Вчення про нього развинуто однією зі шкіл средньовічного хасидизму Германії.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Ктарім (івр. «Вінці») – одне з позначень сфірот у Зогарі.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Кетер еліон (івр. «Вищий вінець»), або Кетер (івр. «вінець») – одна з трьох верхніх сфірот, що утворюють область інтеллекту космічного древа. Ототожнюється із головою Адама кадмона. Так як сфіра Кетер дотикається до оточуючого Ейн-Соф, вона називається іноді нефеш («душа») адама кадмона.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Кіцуц бе-нетійот (івр. «обрубування насаджень») – акт, що веде до відділення Древа життя від Древа пізнання та до виникнення зла. Є прообразом всіх великих гріхов, згадуваних у Біблії та об’єднюваних тим, що вони вносять розлад в Божественну єдність.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Кліпа (івр. «шкаралупа») – темні сили Сітра ахра, оболонка, в якій утримуються полонені іскри Божественного світла, розсіяного після швірат га-келім.

d888b9b2f8bfd55aba07e093d8061832

image1

Зображення гіпотетичного інвертованого древа кліпот

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Кнесет Ісраель (івр. «община Ізраїля») – інтерпретується каббалістами як небесна спільність, а також духовна сутність в теософській структурі Божественності, що представляє історичну общину Ізраїля. Відповідає сфірі Малхут.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Кохот (івр. «сили») – одне з позначень сфірот в Зогарі. 

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян


Л

Лвушім (івр. «одіяння») – одне з позначень сфірот в Зогарі. 

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян


М

Маамарот (івр. «мовлення») – одне з позначень сфірот в Зогарі.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Маасі Береш (івр. «Діяння Творіння») – езотерична космологія, вчення про створення світу.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Маасі Меркава (івр. «Діяння Колісниці») – термін, що позначає містичне знання, вчення про різні візіонерські практики.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Мадрегот (івр. «Щаблі») одне з позначень сфірот в Зогар.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Маін нуквін (арам. «Жіночі води») – іскри світла, що містилися в розбитих вмістилищах і в процесі тікуна повертаються до вмістилищ сфіри Біна, де вони виконують роль активізуючих структуру сил, здійснюючи в основному рецептивну функцію.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Мальбуш (івр. «Полегшення») – порядок букв, що виражає сутність Божества, передвічна Тора, невіддільна від Божественної субстанції та вплетена в неї.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Малхут (івр. «Царство»), або Атара (івр. «Діадема») – одна з чотирьох нижніх сфірот, що утворюють природну сферу космічного древа.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Марото (івр. «зерцала») одне з позначень сфірот в Зогар.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Маскілім (івр. «розумний») – одне з позначень каббаліста.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Махашава («думка») – чиста думка, першоджерело будь-якої еманації. Недосяжна для людського розуму.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Мкорот (івр. «джерела») одне з позначень сфірот в Зогар.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Мелех (івр. «Цар») і Матроніта (арам. «Цариця») – Мелех, синонім сфіри Тіферет або Йесод, і Матроніта, синонім сфіри Малхут, ототожнюється зі Шхіни. Гріхи привели до розірвання союзу між Царем і Царицею і вигнання Шхіни. Добрі справи біблійних героїв виправляють цю помилку і служать зразком для наступних поколінь.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Меорер пнімі (івр. «внутрішнє спонукання») – згідно із Абулафією, внутрішня спонукальна сила, яка сприяє проникненню в душу знання таємниць Тори.

Меркава (івр. «Колісниця») Престол Бога, що з’явився в баченні Єзекіїля, мета духовної мандрівки візіонера. Книга Єзекіїля була улюбленим предметом дискусій та інтерпретацій в колі ранніх містиків.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Мехавнім (івр. «маючі каванот») – позначення учнів єменського каббаліста Шараба, що володіли мистецтвом містичної молитви.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Мехацдей Хакл (арам. «прибираючі поле») – одне з позначень каббалістів.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Мхіка (івр. «згладжування») видалення всіх природних «форм і образів» з душі в якості попереднього етапу занурення в медитацію.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Мецухцахот, або цахот (івр. «сяйва») – три потоки світла, що утворюють єдність і вважаються коренями трьох верхніх еманованих ними сфірот.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Мідот («якості») одне з позначень сфірот в Зогар.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян


Н

Наран – акронім, складений з перших літер слів нефеш, руах, нешама та позначаючий душу як єдність.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Нефеш перший, нижчий елемент людської душі. Входить в тіло кожної людини в момент її народження і служить джерелом його життєздатності та психофізичних функцій в цілому. Після смерті людини залишається на деякий час, прив’язаний до його могили.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Нешама – третій, вищий та найважливіший елемент людської душі. Пробуджується в людині, коли той займається Торою і виконує заповіді, розкриває його вищі здатності сприйняття і, особливо, здатність містичного сприйняття Божества й таємниць всесвіту, інтуїтивного розуміння зв’язку між людством і його Творцем. Походить від сфірот, від Ніщо, що належить до сфери самого Божества. На думку автора Зогар, сходить від сфіри Біна і породжується «священним одруженням» Царя і Цариці. Після смерті людини нешама повертається в рідну обитель. На відміну від двох інших елементів душі, не підвладна гріху й тому не підлягає покаранню через перевтілення і муки пекла.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Нешамот мкоріот (івр. «самобутні душі») – згідно з вченням Лурії, душі, що обіймають велику і могутню фізичну спільність та наділені великими здібностями здійснити тікун, чиї рухи можуть бути благодійні для всього світу. Вони протиставляються приватним, індивідуальним душам, які можуть досягти тікуну тільки для себе самих. До перших Лурія відносив душі Каїна, Авеля і біблійних героїв.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Нетійот (івр. «пагони») одне з позначень сфірот в Зогар.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Ніануа (івр. «розгойдування, вібрація») – рух Ейн-Соф в Собі самому.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Нівра Рішон (івр. «першосотворенне») – позначення первозданної речі, введене іспанським каббалістом XIII століття Ібн Латіфом.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Нотарікон (грец. «абревіатура») метод містичної екзегези, що полягає в інтерпретації літер слова в якості скорочень цілих слів або речень.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян


О

Олам га-асія (івр. «світ діяння») – один з чотирьох основних світів, останній в ієрархічній структурі світів, світ становлення, під яким іноді розумілася вся система сфер та земний світ, а іноді тільки – земний світ. У «Тікуней га-Зогар» інтерпретується як область матеріального світу і злих духів. Згідно луріанської доктрини, всі світи були спочатку духовними, але після швірат га-келім олам га-Асія зрушився зі свого місця і змішався із кліпот, поклавши початок матеріальному світу. Людина повинна за допомогою тікун повернути його в попереднє положення.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Олам га-ацілут (івр. «світ еманації») один з чотирьох основних світів, перший в ієрархічній структурі світів, світ десяти сфірот. Етимологія слова Ацілут деякими каббалістами виводилася від прийменника ецел (івр. «поблизу», т. е. поблизу Божества).

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Олам га-брія (івр. «світ творіння») – один з чотирьох основних світів, наступний за світом Ацілут, світ творіння, в якому перебувають Божественний Престол та Колісниця.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Олам га-йєціра (івр. «світ сотворіння») один з чотирьох основних світів, ієрархічно наступний світу Брія, світ формотворення, іноді світ ангелів, зосереджується навколо МЕТАТРОН.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Олам га-йіхуд (івр. «світ єдності») – сукупність творіння до швірат га-келім.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Олам га-міткалі (івр. «світ рівноваги») – світ, утворений п’ятьма основними парцуфім в процесі тікуну. З нього виходить приплив космічної сили в нижні світи (Брія, Йеціра, Асія).

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Олам га-некудот (івр. «світ точок») – предвічний світ, утворений рухами Божественного світла, який, перебуваючи в розпорошеному, точковому стані, змінює свій напрямок і, повертаючись, виливається через очі адама Кадмона. На цій стадії він ще не має ще певної структури.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Олам га-тогу (івр. «світ хаосу») – іноді так називається олам га-некудот, через те, що він не досяг ще стійкої структурної організації.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Орот («світочі») – одне з позначень сфірот в Зогар.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Оцар га-нешамот (івр. «скарбниця душ») – місце в Небесному палаці, куди потрапляють душі, що пройшли через сфіру Йесод, і де перебувають в блаженстві, допоки не будуть покликані спуститися ще нижче і втілитися в людину.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян


П

Панім пніміім (івр. «Внутрішні лики») – одне з позначень сфірот в Зогар.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Паргод (івр. «завіса», «куліса») – перегородка, що відокремлює Того, Хто сидить на престолі, від інших сфер Колісниці. У неї вплетені прообрази всього створеного. Вся минула історія і майбутня доля кожної душі записані в цій завісі. Це не тільки містична тканина, утворена безтілесним ефіром, в якій фіксується життєвий шлях людини, а й обитель всіх душ, які повернулися до свого джерела. Душі порочних не знаходять тут пристановища. У єврейській містиці вперше зустрічається в літературі Хейхалот.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Пардес (івр. «сад») акронім, складений з перших букв слів пшат, ремез, драш, сод (пшат буквальний, ремез алегоричний, драш гомілетічний і сод містичний методи) і позначає сукупність всіх методів тлумачення Тори.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Парцуфім (івр. «лики») відповідно до луріанскої доктрини, нові стійкі структури в сферах творіння, що утворюються в процесі тікун. Це конфігурації або форми, кожна з яких містить прообраз ієрархії сфірот з їх власними динамічними законами. Вони замінюють сфірот в якості головних маніфестацій Адама Кадмона. Є п’ять основних парцуфім: Аріх Анпін (арам. «Великий лик») або Атіка кадіша (арам. «святий старець»), Аба (арам. «батько»), Іма (арам. «мати»), Зеір Анпін (арам. «малий лик») і Нуква де-зеір (арам. «жінка малого (лику)»).

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Плерома (грец. «повнота, насиченість») гностична концепція повноти буття Бога, що має відповідність в єврейській містиці, наприклад, в ідеї престольної Колісниця та інших.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Пратут (івр. «відособленість») індивідуальність, відособленість кожної сили, що діє в певній загальній структурі.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян


Р

Раза де-мегеманута (арам. «таємниця віри») – екзегеза Тори в містичному дусі, заснована на езотеричних віруваннях. Вираз зустрічається в Зогар.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Рахель парцуф Шхіни в луріанской кабалі. Із завершенням тікун має відновитися єднання між нею і Зеір анпін.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Решіт (івр. «начало, початок») – передвічна точка, з якої починається процес еманації на другому етапі дії сфіри (в деяких джерелах так називається сфіра Хохма, що ідентифікується з Мудрістю Бога).

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Руах – другий елемент людської душі, що пробуджується в людині лише в момент, коли тій вдається піднятися над своєю чисто тваринної сутністю. Володіє етичним аспектом, що дозволяє бачити різницю між силами добра і зла. Походить зі сфери інтелекту. Після смерті людини потрапляє в земний рай, займаючи в ньому положення відповідно до своїх земних заслуг.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Ршіму (арам. «залишок») залишок світла Ейн-Соф, що утримався в предвічному просторі після цимцуму.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян


С

Сітра ахра (арам. «інша сторона»), або сітра де-смола (арам. «ліва сторона») – область нечестивих, демонічних сил.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Сітра кдуша (арам. «священная сторона») – область дії Божественних сил, в «Мідраш га-неелам» – єврейська душа.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Сітрін (арам. «сторони») – одне з позначень сфірот в Зогарі.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Сфірот – центральне поняття каббали. Термін створено автором «Сефер йєціра», позначившим його в якості десяти предвічних або ідеальних «чисел».

2000px-Kabbalistic_Tree_of_Life_(Sephiroth).svg

Tree_of_Life_2009_large

В каббалістичній литературі використовується у куди як ширшому сенсі та позначає десять стадій еманації Ейн-Соф, що утворюють область маніфестації Бога в Його розмаїтих атрибутах. Десять сфірот розташовуються в наступному порядку:

  • Кетер еліон («вищий вінець, корона»)
  • Хохма («мудрість»)
  • Біна («розум»)
  • Гдула («велич») або Хесед («милість»)
  • Гвура («сила») або Дін («суд»)
  • Тіферет («краса») або Рахамім («милосердя»)
  • Нецах («вічність»)
  • Год («велич»)
  • Цадік («праведник») або Йесод («основа»)
  • Малхут («царство») або Атара («діадема, вінець, корона»).

esf.png

Кожна сфіра вказує на аспект Бога як Творця, утворюючи разом з тим цілий світ Божественного світла в ланцюзі буття. Сукупність десяти сфірот, утворює древо сфірот, що розуміється як динамічна єдність, в якій розкривається життєдіяльність Бога. Ритм розгортання сфірот є також ритм творіння і проявляється на кожному з його рівнів. З точки зору каббаліста, предметом Тори і Талмуду є взаємозв’язок між джерелом еманації та еманацією, між різними сфірот та між сфірот і благочестивими діяннями людини.

Cфирот эманация божественного принципа через четыре миров каббализма из их скрытого источника в айн-Соф

1924. Древо сфірот з каббали А. Е. Вейта

2381155_original

Синкретична New Age варіація антропоморфізму Древа Сфірот

Кожна сфіра ототожнюється з будь-яким членом тіла:

  • Кетер – з головою,
  • Гдула і Гвура – з руками,
  • Тіферет – з торсом,
  • Рік і Нецах – з ногами,
  • Йесод – з дітородним органом – знаком Заповіту,
  • Малхут – з жіночим началом, без якого немає повноти цілого.

Кожній з десяти сфірот відповідає одне з десяти імен Бога. Іноді древо сфірот ділиться навпіл з метою висловлення прихованої і проявляючої себе сутності Бога або на три прихованих і сім (за числом днів творіння) формотворчих сфірот.

Print

htr

Tree_of_Life_Tarot

Співвідносність із Вищими Арканами в Таро

З XIII ст. перемогло уявлення про те, що в кожної сфірі заключено відображення всіх інших сфірот. У кожній з них є шість аспектів, призначення яких полягає в поясненні її зв’язків із попередньою і наступною сфірами.

Tree_of_Life_Lightning_777

Існують два способи символічно пояснити, як кожна сфіра випромінює своє світло на іншу:

1) світло не тільки сходить від верхньої сфіри до нижньої, але й відбивається від нижньої сфіри до верхньої;

2) поверхня однієї сфіри звертається до іншої, і вони утворюють цінор («канал»).

5f2b93020d3d

Синкретична New Age варіація Древа Сфірот

Еманація сфірот – це процес в самому Бозі. Бог прихований і Бог явлений – це один і той же Бог, що розглядається в різних аспектах. Діяння Бога, що виходить за рамки еманації сфірот, привели до появи створених істот, відокремлених прірвою від сфірот. Проблема еманації зв’язується з проблемою мови. Маніфестація сили Ейн-Соф на різних етапах еманації, які суть різні сфірот, є нічим іншим, як атрибутами Бога або визначенням і епітетами, якими Його позначають. Сам цей процес описується як свого роду розкриття різних імен, якими позначається Бог як Творець. Слугуючи проміжними станами між першоджерелом еманації і всіма сущими речами, вони також представляють собою коріння всього сущого в Бозі-Творці.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Сфірот бліма – термін, створений автором «Сефер Йєціра», який має кілька тлумачень, наприклад, «замкнуті в собі сфірот» (від дієслова лівлом – «замикати, закупорювати»). Іноді він інтерпретується як сфірот бліма (дослівно – «сфірот без чого б то не було, ніщойні»), тобто «не володіючі реальністю», ідеальні.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян


Т

Таам га-міцвот (івр. «сенс заповідей») – прихований сенс приписів. У месіанські часи приписи будуть скасовані, що буде означати повну їх спіритуалізацію під владою Древа життя.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Тегіру – предвечний простір. Термін зустрічається в Зогар.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Тікун (івр. «виправлення») – процес космічного відновлення і возз’єднання того, що було приведено в розлад і роз’єднане в результаті швірат га-келім. Головним засобом тікуну служить світло, що струмує з чола Адама Кадмона. Це світло черпає силу з решти вцілілих сфірот світу точок. Вони сприяють утворенню п’яти основних парцуфім, врівноважених і стійких структур у майбутніх сферах творіння, які займають місце сфірот як проявів Адама Кадмона. Після утворення ними нового Адама Кадмона процес тікун в основному завершується, але деякі заключні дії надається зробити людині. У цьому полягає кінцеве призначення творіння. Людина повинна не тільки подолати історичне вигнання єврейського народу, а й містичне вигнання Шхіни, що стало наслідком швірат га-келім. Предмет його діяльності – повернення світу Асія в попередній духовний стан, повне відокремлення його від кліпот і відновлення блаженого стану постійного спілкування творіння з Богом. Згідно луріанської каббали, тікун зовнішніх аспектів не входить в завдання людини, сфера його діяльності інтроспективна і в ієрархічному порядку творіння займає нижче становище. Якщо людина буде слідувати своєму покликанню, то будуть порушені маін нуквін, і тікун зовнішніх світів завершиться верхнім світлом, прихованим в парцуф атік, і яке повинне виявиться тільки в месіанські часи. Головний засіб досягнення тікуну людиною полягає в залученні до святості через Тору і молитву. Кожне діяння впливає на внутрішню структуру світів, і цей вплив тим значніше, чим свідоміше чинить людина.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Тіферет (івр. «краса») або Рахама (івр. «милосердя») – одна з трьох середніх сфірот, що утворюють духовну сферу космічного древа.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Тмура (івр. «заміна») – один з методів містичної екзегези, що полягає в перестановці літер відповідно до визначених правил.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Тора (івр. «вчення») – в основі каббалістичного уявлення про Тору лежить ідея відповідності між Творінням і Одкровенням, згідно з яким Тора, будучи одночасно описом способу життя та інструментом виправлення світів, заключає в собі такі аспекти:

1) повне містичне Ім’я Бога;

2) живий організм;

3) Божественну мова з безмежним багатством значень, яке не може вичерпати ніяка кінцева людська мова.

Тора – велике Ім’я Бога. Вона містить Божественні потенції і містить в собі загальність прихованих законів творіння. У своєму передіснуванні вона служить засобом творіння. Вона відтворює процес еманації, за допомогою якого самі сфірот та їх індивідуальні аспекти виділялися з субстанції Ейн-Соф. Між суттю Тори і суттю Ейн-Соф немає відмінності. У своєму первісному прихованому стані вона називається Тора Кдума; потім вона розвивається в дві маніфестації: Тора ше-бі-хтав (івр. «письмова Тора») і Тора ше-бе-аль-пе (івр. «усна Тора»). Після цього вона матеріалізується та пристосовується до потреб людини.

Подібно до людського організму, Тора складається з різних членів. Її можна порівняти із Деревом життя. Субстанція всіх її членів одна і та ж. Є Тора різних світів – Ацилут, Брія, Йеціра, Асія; кожна з них відображає окрему структуру певної фази творіння. Тора розкриває різні аспекти в різні шмітот (див. Шміта).

Зміст Тори має невичерпний сенс, який розкривається по-різному на різних рівнях та у відповідності зі здатністю сприйняття різних людей. Є сімдесят «ликів» Тори. Існують чотири форми інтерпретації Тори:

  • буквальна (пшат),
  • алегорична (ремез),
  • гомілетична (драш)
  • містична (сод).

Згідно луріанского вчення, є 600 тисяч видів читання Тори, за кількістю синів Ізраїлю, які стояли біля гори Синай. В майбутньому Тора стане чисто духовною. З’являться нові конфігурації літер з абсолютно новими значеннями.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян


У

~


Ф

~


X

Хашмаль (івр. «сяйво») – один з об’єктів бачення Єзекіїля (1:22).

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Хахам лев (івр. «мудрий серцем», див. Іс. 28: 3)– одне з позначень каббаліста.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Хесед (івр. «милосердя») або Гдула (івр. «велич») – одна з трьох середніх сфірот, що утворюють духовну сферу космічного древа.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Хейхалот (івр. «палаци, покої» або «чертоги») – одне з основних понять ранньої єврейської містики, від якого походить назва цілого напряму її джерел – «Літератури покоїв». Хейхалот, що знаменують собою певні віхи в духовній мандрівці візіонера до Престолу Слави, підрозділяються на сім палат або храмів, відповідних семи небосхилам луріанської каббали хейхалот – палацам світла – і є системою, паралельною сфірот, будучи присутні в кожному зі світів.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Хохма (івр. «мудрість») – одна з трьох верхніх сфірот, що утворюють сферу інтелекту космічного древа.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Хохма пніміт (івр. «внутрішня мудрість») – позначення каббали в школах Провансу та Італії.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Хохмат га-церуф (івр. «наука комбінування») – мистецтво комбінування букв.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Хохмат га-емет (івр. «наука істини») – одне з позначень каббали.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Хохмат га-шімуш (івр. «наука використання [імен]») – позначення практичної каббали до появи терміна каббала маасіт.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян


Ц

Цадік (івр. «праведник»), або Йесод (івр. «основа») – одна з чотирьох нижніх сфірот, що утворюють природну сферу космічного древа.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Целем (івр. «образ») – принцип індивідуальності, властивий кожній людській істоті, унікальна духовна конфігурація або сутність. Нешама і нефеш, маючи духовну природу, не можуть встановити прямий зв’язок з тілом, і целем виконує роль «каталізатора» їх взаємодії. Целем – також і шати, в які душа одягається до сходження в нижчий світ і в яке вона знову одягнеться після смерті людини. У земних мандрах людини целем прихований його психофізичним укладом та доступний тільки сприйняттю каббаліста. На відміну від душі, целем росте і розвивається відповідно із біологічними процесами, яким піддається його володар. Целем – сховище років, які людині дано прожити, і він відходить від душі з наближенням смерті. У ньому також бачать вбрання душі, виткане з добрих справ людини, яке захищає і покриває його після смерті. Ідея целем, мабуть, сформувалася під впливом ідеї ефірного тіла у неоплатників і перських теологів. Зогар пов’язує поняття целем і цель (івр. «тінь»), вважаючи останню проявом внутрішнього образу людини. Згідно луріанської каббали, кожен з трьох видів душі – нефеш, руах, нешама – володіє власним целемом, який дає їм можливість функціонувати в людському тілі. Без целем душа спалила б тіло своїм невблаганним світлом.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Цимцум (івр. «стискання») – процес вивільнення якогось простору в Бозі, в межах якого створюється світ. Термін вперше зустрічається в ранньому фрагменті, що відноситься до того ж кола творів, що й «Сефер га-ійун». Найбільш повне вираження ідея цимцуму знайшла в луріанській каббалі. Своєрідність луріанської інтерпретації полягає в тому, що першим актом Ейн-Соф визнаються в ній не одкровення і еманація, а, навпаки, приховування і самообмеження. Якщо автори мідрашів інтерпретували цимцум як зосередження Бога в одному місці, то каббалісти припускають відалення Його від якоїсь точки. До цимцум всі Божественні сили були зосереджені в нескінченному Божественному Я, між ними існувала рівновага і було відсутнє будь-яке розділення. З початком творіння коріння Суду, до того приховані в Ейн-Соф, були зібрані в одному місці, яке покинула сила Милосердя. Сила Суду залишилася в передвічному просторі, де вона змішалася з іншими потоками світла Ейн-Соф (див. Ршіму). У цю зародкову суміш з передвічного простору сходить буква йуд, перша буква Тетраграмматону, яка містить кав га-міда (івр. «космічну міра»), тобто силу формоутворення і організації. Ця сила є прояв рахамім (івр. «милосердя»). Т. ч., суб’єкт і об’єкт процесу творіння походять від Бога, однак в процесі цимцум вони диференціюються. Утворюються келім (івр. «вмістилища»). У уявленні Віталя у порожнечу, що утворилася в центрі Ейн-Соф в результаті цимцум, еманує промінь світла, який потім заповнює простір, що заповнився десятьма сфірот.

d2ff0bbbed71dd518f219cad4d9d5fcd

Оскільки Ор Ейн-Соф рівномірно усувається у всі боки, виникаюча порожнеча має кругову або сфероїдну структуру. Тому світло, що потрапляє в цю порожнечу, спочатку має два аспекти – концентричний кругової і лінійний. Прямолінійна структура – це Адам Кадмон ле-холь ка-кду-мім (івр. «предвічна людина, що передує всім предвічним [творінням]»).

ade2df74dfab5941a518267ec4a54b8b

Коло і лінія суть два напрямки, за якими розвивається всяка створена річ. Первинний рух у творенні – це сходження Ейн-Соф в глибини Себе і часткове сходження в простір, утворений в результаті цимцум. Універсальний процес здійснюється за допомогою поступально-зворотного руху. На думку Саруга, цимцум не є першим актом творіння: йому передував ще більш глибинний процес в самому Ейн-Соф, який призвів до утворення «передвічної Тори». З XVII ст. думки каббалістів з питання про те, чи слід розуміти цимцум буквально або символічно, розділилися.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Цінорот (івр. «канали») – один з двох символічних способів вираження ідеї взаємодії сфірот. Кожна сфіра випромінює своє світло на іншу, причому поверхня однієї сфіри звертається до поверхні іншої й між ними утворюється цінор («канал»). Припинення припливу світла від нижньої сфіри до верхньої називається «руйнуванням каналів» (швірат га-цінорот) – ідея, яка пов’язана з гріхопадінням Адама. Руйнування каналів має фатальні наслідки для людства.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Црор га-хаїм (івр. «вузол життя») – в ранній каббалі позначення місця «вічного життя», скарбниці, розташованої під Престолом Слави, в якій навічно «зав’язані» душі праведників. У більш пізній каббалі назва однієї зі сфірот, куди душа потрапляє, переправившись через вогняну річку Дінур.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян


Ч

~


Ш

Швірат га-келім (івр. «розбиття вмістилищ») – космічна катастрофа, що послідувала після перетворення сфірот в Адама Кадмона. Від його голови хлинули потужні потоки світла, який падає в розмаїтих конфігураціях, кожна з яких має особливе ім’я. Три верхніх сфірот витримали тиск світла, але після того, як він ринув єдиним потоком в наступні шість сфірот, окремі келім почали розбиватися один за іншим. Осколки їх розсіялися і впали. Вмістилище останньої сфіри – Малхут – тільки тріснув. Частина світла, яка зосередилась у вмістилищах, повернулася до свого джерела, а решта світла впав разом із вмістилищами, і від їх уламків отримали свою субстанцію кліпот, темні сили сітра ахра. Уламки слугують також джерелом формування грубої матерії. Непереборний тиск світла у вмістилищах спонукало кожну щабель світу зрушити з призначеного їй місця, і весь світовий процес змінив свою послідовність і характер. Швірат га-келім ототожнюється зі «смертю прадавніх царів». Цей процес, однак, не хаотичний, але підпорядкований певним внутрішнім законам. Розбиті вмістилища відновилися за допомогою тікуну, але їх уламки не піддалися відновленню.

Школа Лурії пояснювала космічну катастрофу різними причинами:

  • слабкістю і розпорошеного структури «світу точок»;
  • тим, що перші еманації цілком поширювалися по колу;
  • тим, що від Адама Кадмона виходили тільки «гілки точок», тоді як «коріння» продовжували залишатися в ньому, внаслідок чого перші не змогли витримати тиску світла;
  • тим, що коріння сфіри Дін і кліпот завжди були присутні в еманації, чим пояснюється ненадійність структури світу.

Саруга вважав швірат га-келім закономірним етапом у розвитку творіння і уподібнював «світ точок» полю, засіяному насінням, які не можуть дати плоду, поки не лопнуть і не згниють.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Шіур кома (івр. «розміри тіла») – одне з ранніх напрямків містичного вчення епохи танаїв. Грунтується на описі тіла Улюбленного в Пісні Пісень (5: 11-16) і є частиною езотеричної інтерпретації цієї книги. Також позначення антропоморфної символіки в описах видінь Бога, що включають образи різних тіл колосальних розмірів, що світяться.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Шміта (івр. «суботній рік») – космічний цикл тривалістю в 6 000 років, пов’язаний з однією з семи нижніх сфірот. На сьоме тисячоліття сили сфіри перестають діяти і світ повертається до хаосу. Він реактивується дією наступної сфіри і залишається життєдіяльним протягом нового циклу. Після вичерпання всіх циклів через 50 000 років настає Великий Ювілей, коли не тільки всі нижні світи, а й самі сім сфірот знову інтегруються сфірою Біна. Сприйняття Тори в кожному циклі різний. Основні положення доктрини шмітот були викладені в трактаті «Сефер га-тмуна», складеному каббалістами геронської школи близько 1250 року.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Шемот (івр. «імена») – одне з позначень сфірот в Зогар.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Шореш гадоль (івр. «великий корінь») – згідно із вченням Лурії про душу, повний парцуф, який утворює кожен з 613 (за кількістю приписів Тори) членів душі Адама, що обіймає всі світи і призначеної піднести і відновити в колишньому положенні всі іскри святості, ув’язнені в кліпот. Кожен шореш гадоль містить в собі 613 або (за іншою версією) 600 000 «малих коренів».

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Шореш катан (івр. «малий корінь») – один з 613 членів душі Адама або її «великого кореня». У свою чергу, укладає в собі 600 000 іскор індивідуальних душ, які можуть продовжувати дробитися на більш дрібні частини, кожна з яких утворює замкнуту структуру кома (івр. «тіло», «зростання»).

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян

Шхіна (івр. «[Божественна] присутність») – основні елементи каббалістичної концепції Шхіни можна виявити вже в найстарішому каббалістичному трактаті «Сефер га-багір», в якому Шхіна або Малхут описується як дочка, княгиня світу Божественних сфірот, десята або остання сфіра в ієрархії. Представляє жіночий принцип, тоді як Тіферет (шоста сфіра) та Йєсод (дев’ята сфіра) представляють чоловічий принцип. У Шхіни представлені всі елементи і характеристики інших сфірот. Головне призначення світу сфірот (і духовного життя в цілому) полягає у відновленні єдності Бога, чоловічого і жіночого принципів за допомогою релігійних діянь народу Ізраїлю. Шхіна – Божественна сила, найближча до створеного світу, джерелом якого вона служить, а також Божественний прообраз духовної громади Ізраїлю, Кнесет Ісраель. Через неї проходить Божественне світло, існує взаємозалежність між нею і всім здійснюваним людиною на землі. Сфіра Малхут, яка перебуває під впливом Шхіни, в сутнісному плані не володіє жодною самостійною якістю, але служить інструментом для прояву якостей всіх вищих сфірот, подібно до дзеркала, в якому відображаються всілякі образи навколишньої реальності. Вигнання Шхіни – результат космічної катастрофи і гріхопадіння Адама (луріанска школа). Звільнення Шхіни з вигнання і возз’єднання її з Всевишнім – головна мета процесу тікун.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян


Щ

~


Ь

~


Ю

~


Я

Ямім Еліонім (івр. «вищі дні»), або Йемей кедем (івр. «передвчіні дні») – позначення сфірот в Зогарі.

Джерело:

1. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике иудаизм, каббала. – М.: Мосты кульутры, И.: Гешарим, 2004. – 521 с. 

Переклав: Кирило Степанян


Конспективний переклад глосарію з видання Гершома Шолема («Короткий словник каббалистических і деяких каббалістично переосмислених загальнорелігійних термінів»).


Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s