8 травня 1657 року. Народився Мартіно Альтомонте (1657-1745)

День в історії

8 травня 1657 року

Народився Мартіно Альтомонте (1657-1745)

Altomonte,_Martino.jpg


Уродженець Неаполя (8 травня 1657 р.), тірольський австрієць за походженням Йоганн Мартін Гогенберг (Hohenberg) зробив блискучу кар’єру на теренах Центральної Європи, на землях Речі Посполитої, зокрема і в околицях Львова. Адже від 1684 р. Мартін Гогенберг  почав працювати при дворі короля Яна ІІІ Собєського  і став називатися на італійський манер Мартіно Альтомонте (Altomonte з італ. – «висока гора»).

Загалом, життєвий шлях австрійського митця «італійської школи» складався із кількох дуже різних за часом та місцем перебування періодів.

Від 15 років Мартіно навчався  у бароковому Римі в майстерні монументалістів Джанбатісти Гауллі та Карло Маратти. Перший художник представляв взірцеве  католицьке «високе бароко» із його ілюзіоністичними та колористичними ефектами (церква Іль Джезу та Св. Агнеси в Римі), другий – тяжів до своєрідного «бароково класицизму», своєрідної спроби поєднати стиль свого часу із досягненнями  Високого Відродження, особливо Рафаеля. Очевидно, що в той період молодий Гогенберг працював переважно над вівтарними полотнами та різного роду релігійними композиціями, але мало що з того доробку збереглося…

Як  пишуть різні дослідники, Гогенберг / Альтомонте став одним із творців віденського бароко ХVІІ – початку ХVІІІ ст. – натхненного  поєднання італійських шкіл Венеції та Неаполя. Художник добре опанував неаполітанську манеру chiaroscuro – тобто різких драматичних контрастів світлотіні, які Альтомонте поєднував зі сліпучими живими  барвами венеційського малярства.

Чи то долею випадку, чи в пошуках гарних заробітків (митці, що мандрують поміж європейськими королівськими дворами – типове явище  ХVІІ-ХVІІІ ст.) Мартин Гогенберг прямує на схід, до земель тодішньої Речі Посполитої. Тут він отримав шанс стати історичним живописцем, літописцем  військової слави та перемог. Відомо, що у 1684 р.  Гогенберг на запрошення одного із польських магнатів  перебував у Вільно. Імовірно, саме там він і був представлений польському королю Яну ІІІ Собєському, якого зацікавили рисунки художника до битви під Віднем 1683 р., з якої польський король вийшов тріумфатором-переможцем, рятівником християнської Європи. Очевидно, ідея створити грандіозне батальне полотно захопила обох: замовника і митця.   На час  битви під Віднем художник  мав 26 років і очевидно, що  добре знав увесь історичний контекст, пам’ятав  та емоційно пережив ці епохальні події. В. Александрович встановив, що контракт із художником   був підписаний  в 1687 р., а вже навесні 1688 р. розпочалися підготовчі роботи у резиденції Собєського у Жовкві. Це була одна із улюблених резиденцій короля ще із 1678 р. і Ян ІІІ зробив чималий особистий внесок у художнє опорядження замку.

Масштабне полотно «Битва під Віднем 12 вересня 1683 р.» (ЛНГМ, розміри 8,6х8,33 м) здається перевершило всі сподівання, як за величиною, так і за живістю відтворення події. Перед глядачем  постає переломний момент у протистоянні християнської Європи та Османської імперії, визволення Відня від 2-місячної турецької облоги. Картина побудована як фризова композиція із постатю короля-тріумфатора на тлі панорами міста. У верхній частині масштабного полотна художник виділив девіз: «NE QUANDO DICA[nt] GENTES UBI EST DEUS EORUM / Тому язичники повинні говорити: де тепер їхній Бог?». Турецька армія втратила тоді  близько 15 тис.  вбитими і пораненими.

ewf.jpg

Однак, в кульмінації баталії не загубилися головні дійові особи – польський король Ян ІІІ та турецький візир Кара Мустафа-паша, хоча вся композиція просто насичена масою правдивих  та  навіть екзотичних деталей (обладунки, зброя, намети, тварини тощо)… Привертають увагу типажі воїнів, адже недавно віднайдений реєстр військ Собєського вказує, що значна їх частина  була набрана на українських землях.

Друга велика композиція, що прославляла військовий геній Собєського – «Битва під Парканами / Остригомом», яка відбулася  9 листопада 1683 р. стала цілковито фатальною для османського війська. Ця картина була замовлена Яном ІІІ і написана між 1693-1695 рр. у Варшаві, а потім  перевезена до  парафіяльного костелу Св. Лаврентія м. Жовкві (зберігається у  ЛНГМ, розміри: 8,80х 7,80 м). Композиція «Битви під Парканами» суттєво відрізняється від попередньої батальної сцени, значну частину тут займає широкий панорамний краєвид, і лише у нижньому кутку розташовано групи воїнів. Славу християнської зброї утверджує девіз: «FLAVIT SPIRITUS TUUS ET SUBMERSI SUNT QUASI PLUMBUM IN AQUIS VEHEMENTIBU / Ти подув своїм вітром, море вкрило їх: вони потонули як свинець у могутніх водах».

trhrthh.jpg

Заслуговує на увагу ще одне історично-панорамне полотно Альтомонте, написане вже у Варшаві і для Варшави: «Елекційний конгрес 1697 р. / вибори короля Августа І» (зберігається у Королівському замку-музеї у Варшаві, панно 2Х3,16 м), що відображає урочистий похід шляхти Речі Посполитої на вибори нового правителя,  відкриваючи перед глядачем масу деталей із тогочасного  стилю життя і побуту  на тлі панорами Варшави.

Мабуть після Собєського (що помер у 1696 р.) у художника не було вже таких впливових і багатих меценатів, тому із 1699 р. Альтомонте перебрався до Відня. В  1707 р.  він був обраний професором Віденської академії образотворчих мистецтв, а з початку 1710-х рр.  створює численні релігійні композиції:  плафонні розписи палацу архієпископа в Зальцбургу, розписи  у віденських церквах Св. Дороти, Петерскірхе, соборі Св. Стефана та інших, розписи парафіяльної церкви у Кремзі (Баварія).

Bartolomeo_Altomonte.jpg

Бартоломео Альтомонте (1694-1783)

Син Мартіно Альтомонте – Бартоломео Альтомонте (1694-1783) також відомий художник ХVІІІ ст., майстер великих фрескових композицій, і кілька   графічних творів батька і сина є  у львівських збірках ( зокрема,  у ЛННБ ім. В. Стефаника НАН України).

Мар’яна Левицька, мистецтвознавець

Джерела:

1. Овсійчук В. Майстри українського барокко. Жовківський художній осередок. К., 1991.

2. Petrus, Jerzy (2012). Kolegiata w Żółkwi – obrazy Martina Altomontego. W: Cenne, Bezcenne, Utracone, No 2 (71), Apr-Jun 2012.


 

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s