Legal History. Цикл відеолекцій Віктора Мельника «Просто про складне»

Legal History

Цикл відеолекцій Віктора Мельника

«Просто про складне»

safe_image (1).jpg


Презентація каналу «Legal History»

Вітаємо на освітньому ютуб-каналі Legal History, створеному командою наукового журналу “Аннали юридичної історії”! Наші відео присвячені впровадженню дистанційної освіти в галузі історії держави та права, історії політичних і правових вчень, теорії різноманітних політичних ідеологій. Повну інформацію про онлайн-курси, кількість навчально-залікових кредитів і перелік семінарських завдань до кожної відеолекції можна знайти за цим посиланням:

http://legalhistoryjournal.com.ua/uk/…

Далі буде!


«Просто про складне»:

Марксистська держава

Вступне слово лектора:

Запускаю платформу дистанційних лекцій від журналу «Аннали юридичної історії». Перші відео будуть орієнтовані на дистанційну роботу з моїми студентами в межах курсу «Історія зарубіжних політичних вчень». Поступово буду викладати тут усі заходи журналу «Аннали юридичної історії» та свої відео з приводу римського публічного права, різноманітних питань історії права, політики та теорії держави.

Пропонуємо увазі слухачів лекцію з курсу історії політичних вчень на тему «Вступ до марксистської теорії держави».

Лектор – кандидат політичних наук, головний редактор наукового журналу «Аннали юридичної історії» Віктор Мельник (викладач курсу «Історія зарубіжних політичних учень», кафедра політології Київського національного університету імені Тараса Шевченка).

У відеозаписі розкриваються головні засади марксистської дефініції держави – апарату насильства заможної меншості над бідною більшістю. Просто і коротко розповідається про умови зародження політичної філософії марксизму, про головні праці марксистів на тему зародження держави.


«Апокаліпсис за Марксом», лекція 1/3:

Соціально-економічні формації

Пропонуємо увазі слухачів другу лекцію з курсу історії політичних вчень на тему «Марксистська теорія держави».

У відеозаписі розкриваються проблеми співвідношення базису і надбудови у політичній філософії марксизму, економічна детермінація політичних інститутів, тлумачення соціально-економічних формацій і марксистська футурологія держави.

Цей курс створений на платформі наукового журналу «Аннали юридичної історії» (ISSN 2520-2553). Він є мультимедійним продовженням, своєрідною електронною версією журналу. Всі слухачі, що повністю прослухають відеолекції курсу, а також успішно виконають семінарські завдання до курсу, отримають спеціальний заліковий сертифікат. Інформація про курс, кількість навчальних кредитів і повний перелік семінарських завдань для дистанційної освіти можна знайти за цим посиланням:

https://is.gd/M9kgHl


Лекція 2/3: «Епоха бізнесу за Марксом»

Третя лекція з курсу історії політичних вчень на тему «Марксистська теорія держави».

Лектор – кандидат політичних наук, головний редактор наукового журналу «Аннали юридичної історії» Віктор Мельник (викладач курсу «Історія зарубіжних політичних учень», кафедра політології Київського національного університету імені Тараса Шевченка).

У відеозаписі розкривається лівогегеліанська система, що використовувалась К. Марксом (1818-1883) і Ф. Енгельсом (1820-1895). В центрі лекторської уваги – діалектична єдність протилежностей усередині соціально-економічних формацій. Особлива увага присвячується «епосі бізнесу» – соціально-економічній формації капіталізму, в умовах якої діалектичний антагонізм суспільних відносин розвивався між роботодавцями і найманою робочою силою.


«Базис» – «надбудова»:

Будівельний майданчик марксизму


Лекція 3/3: «Що таке комунізм»

Карантин подовжено, а наше дистанційне навчання йде своїм шляхом. У нас знову комунізм… Йдемо до завершення модуля. Попереду в нас – соціал-демократія, різні форми фашизму, нацизм і, звісно ж, лібералізм! Закликаю всіх приєднуватись! Ідеологій ставатиме більше, а їхнє порівняння буде все суттєвішим.


«Ціна Карла Маркса»

Пропонуємо увазі слухачів шосту лекцію з курсу історії політичних вчень на тему «Марксистська теорія держави». (UPD)


Радимо також ознайомитись із розвінчанням редукціоністських побудов «істмату» та теорії формацій в двухтомнику «Истории Востока» Л. С. Васільєва, в якому подано переосмислення відмінностей та історичних структур «Заходу» та «Сходу»:

10714.jpg

Невдовзі Ви зможете ознайомитись з його конспективним викладом.

К. С.


Дискусійно-практична платформа «Concordia Discors»:

Політологічно-аксіологічний сегмент

Пропоновані до обговорення та дискусії питання та теми:

https://is.gd/h0uJ54

  • «лівогегеліанство» та Фойєрбахівська інверсія діалектики; марксизм про «дух» та ревізія гегеліанського ідеалізму;
  • марксизм про «палеосоціалізм»;
  • русоїзм (нативний примордіалізм) та концепція re-volutio; діалектичний синтез «формацій»;
  • «істдіамат» як приклад «монодискурсивного» сциєнтизму та релікти архаїки і традиційних інститутів та уявлень: харизматичного вождизму, циклізму, міленаризму, утопійного хіліазму; елімінізм та редукціонізм, детермінізм, ідеологізованість, ангажованість, кон’юнктура, фанатизм, фундаменталізм, догматизм, доктринерство та диктат;
  • відмінності між комунізмом, комунітаризмом та комуналізмом;
  • питання авторства поезій, приписуваних молодому Марксу;
  • фігури Енгельса, Каутського, Горького, Луначарского, Богданова, Пятакова, Лукача;
  • Паризька комуна та її досвід опісля тайпінського досвіду;
  • марксизм в униканні ідентифікації із ідеологією та у критиці «ідеології»;
  • редукціонізм, утопізм та радикалізм марксизму: політекономія та ідеологічна «надбудова», апологія революційного насильства;
  • теорія «класу», практики «класового» терору та геноциду: стигматизація, дегуманізація, дискримінація, «колишні люди», «філософський пароплав», репресії, депортації, голодомори, страти, ураження в правах, репресивність режиму, концентраційні табори, децимації;
  • расистський та геноцидальний дискурс в марксизмі?: «при первом же победоносном восстании французского пролетариата, которое всеми силами старается вызвать Луи Наполеон, австрийские немцы и /35/ мадьяры освободятся и кровавой местью отплатят славянским варварам. Всеобщая война, которая тогда вспыхнет, рассеет этот славянский Зондербунд и сотрет с лица земли даже имя этих упрямых маленьких наций. В ближайшей мировой войне с лица земли исчезнут не только реакционные классы и династии, но и целые реакционные народы. И это тоже будет прогрессом» (Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. 2-е изд. М., 1957. Т. 6, цитується за матеріалом «Ложные утверждения» ресурсу «Скепсис»: https://is.gd/t1ByTi);
  • партіо- та політогенез;
  • предтечі «більшовизму», віщання Достоєвского, «Катехізис революціонера»;
  • «полівішання» («почервоніння») народних «мас» Імперії; запит на «сильну руку» (тиранію); популізм; реформи Столипіна, руйнація сільських общин, пролетаризація, пауперизація, люмпенізація в містах;
  • розкол та «меншовізм»;
  • революція 1905-1907 рр. в Росії;
  • анархісти, «зелені», «отаманщина»;
  • «біло»-еміграція, російський солідаризм та фашизм, євразійство та «смєновєховство»; колабораціонізм;
  • «воєнний комунізм» та НЕП;
  • громадянські війни та повстання в РСФСР та СРСР;
  • авангардний футуризм та його дискредитація в РСФСР;
  • РСФСР та легалізація абортів (1920): дискурс «моральних пережитків» (sic!) як причини нелегальних абортів, «захисту раси» (якої? критерії категорії «раси» в макрсизмі), «свідомого необхідного зла», перекладення відповідальності за нього на «неготових до комунізму» громадян;
  • «сексуальна революція» в РСФСР / СРСР;
  • «більшовизм» як «нео-якобінізм» (радикальний революційний прогресизм та терор);
  • Ради, політична структура, притлумлення анархічних комун;
  • теорія «відмирання держави»;
  • «авентинізм», республіканський дискурс;
  • «демократична диктатура» та «диктатура пролетаріату»;
  • зріз вертикальних структур «білої» Імперії та «диктатура пролетаріату» в умовах «докорінної демократизації» (Троцкій);
  • інтернаціоналістський ідентитет та солідаризація; 
  • емансипація жіноцтва;
  • колективізм (аналог фашистського тоталітаризму): холістичний утилітаризм «лівого» комунітаризму; теорії «підкови» та «лівого фашизму»;
  • «коренізація» та «ухильництво»;
  • «експорт революції» та його згортання: революційні виступи, комуни та радянські республіки в «Ост-Міттельєвропі»; Соцінтерн, Комінтерн, Комінформ; криза інтернаціоналізму та пролетарського міфу;
  • політогенез та інституалізація від РСФСР до СРСР: причини, міжнародна реакція, (гео)політика та дипломатичні зносини, торгівля;
  • Лєнін і національне питання;
  • Лєнін про «лівизну»; «сектантство» (кореляція зі швімерами Реформації);
  • міфологізація образу Лєніна: від народних казок до панегіріків Троцкого;
  • «більшовизм» як каталізатор «право»-орієнтованої фашизації «ліво»-радикалів;
  • сталінізм як «внутрішня контрреволюція», ізо-гібрид фашизму та нацизму, «нео-ампір» та «симулякр» республіканського устрою за моделлю Принципату;
  • втручання у Громадянську війну в Іспанії;
  • ситуативне зближення з «блоком Осі»;
  • роль СРСР у Другій світовій війні та участь у черговій «ВОВ»;
  • «євразійство» та «червоний цар»;
  • міфотворчість сталінізму та терзання громадян (de facto підданих) з боку «failed state»;
  • феномен дисидентства;
  • філософія в СРСР та її підпільні дискурси;
  • соціальна мобільність в СРСР та «оновлення еліт»;
  • «новояз» в РСФСР та СРСР («Язык революционной эпохи. Из наблюдений над русским языком (1917-1926)» Афанасія Сєліщєва);
  • СРСР як «симулякр» «союзу радянських республік»;
  • сциєнтичний культ в СРСР;
  • культ особи «вождя»;
  • концепція «радянського народу»;
  • «червона загроза» в «Холодній війні»; сфери впливу СРСР;
  • Хрущьов як фігура, що репрезентує та втілює архетип Трікстера;
  • внутрішні та зовнішні кордони та заслони (ОВД – республіканські – ГУЛаг);
  • колізії планової економіки; експерименти з «Cybersyn» при режимі С. Альєнде, радянський відповідник;
  • героїчний та мілітарний культ; парамілітарний імпрінтинг;
  • партиципативне розщеплення («двоємисля») індивідів, подвійні стандарти, імпліцитний негласний суспільний договір; опортунізм;
  • відомча конкуренція, «поля напруги», боротьба фракцій;
  • радянській стрій та релігійна сфера, квазірелігійний аспект; сенсуалістське (?) визначення матерії Лєніним та «войовничий атеїзм»; Капрійська школа, перехід від Богошукацтва «сєрєбрізму» до «богостроітєльства»;
  • концепція «віроподібності» марксизму Романа Редліха (1955);
  • «космічна гонка» та міф про освоєння космосу, вимір «російського космізму»;
  • авангардизм, функціоналізм, конструктивізм, соцреалізм та псевдовізантійські мозаїки;
  • кон’юнктура та конформізм, концепція «негативної селекції»;
  • процеси лібералізації та її імітування у СРСР;
  • технології впливу, контролю та маніпуляції суспільною думкою: фасцинація, престидижитація, фетишизація, окультація, партиципація та розщеплення, містифікація, міфологізація, дезінформація, індоктринація, ініціація, інтерпеляція, імпрінтинг;
  • «контркультура знизу», субкультури, феномен Головінського кола;
  • «постсовєтізм» та націонал-більшовизм;
  • «велікоросійський» шовінізм деяких дисидентів;
  • неомарскизм та фройдомарксизм;
  • «теологія визволення»;
  • комуністичний кластер політій після колапсу СРСР;
  • гібридизація та асиміляція реліктів радянської епохи;
  • стагнація, інфляція та дефляція ідеології та дискурсу;
  • перцепції Ренд, Замятіна, Булгакова, Кьостлера, Орвелла, Платонова, Лєонова, Масодова, Пєлєвіна;
  • (гео)політичні афери СРСР, лобіювання в ООН;
  • причини розпаду СРСР;
  • правоприємність та спадок СРСР;
  • вплив СРСР на ХХ ст.

Кирило Степанян


Матеріали, рекомендовані для ознайомлення:

1) Кирило Степанян. Містифікуючий  та квазірелігійний досвід тоталітаризму: https://is.gd/637MMI

2) Кирило Степанян. «1984»: Корені образів INGSOC та Океанії: https://is.gd/lpaUPG

3) Григорий Хубулава. Русский социализм и христианство: https://is.gd/RcQgUK

4) Сергей Зотов. Писатель в официальном дискурсе 80-х и современности: Принцип формирования симулякра: https://is.gd/ELA7Ev

5) Олександр Галенко. Радянські бенкети та пиятики в перспективі євразійської історії: https://is.gd/ytf2Wl

Та інші: https://is.gd/NuQ764


Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s