«Concordia Discors»: Культурологічно-мистецтвознавчий сегмент

Дискусійно-практична платформа «Concordia Discors»:

Культурологічно-мистецтвознавчий сегмент

949383_5b67d93d3cce418ea16ce487015f3c37_mv2.jpg


Пропоновані для обговорення та до дискусії питання та теми:

Теоретичні проблеми:

  • «архаїчне» примордіальне мистецтво; сакральне мистецтво;
  • міфопоез та автопоез;
  • коеволюційне розгортання цивілізації від міфоцентризму до секулярності;
  • співвідносність поняття ars та індивідуальних  чи корпоративних ремесел;
  • природа естетичного почуття та впливу;
  • феномен моди;
  • маргінальне мистецтво та література; концептуалістські «арт-об’єкти» та їх критика в «The Pickup Artist» (2001) Террі Біссона;
  • феномен імерсивності; саспенс, ефект присутності;
  • ігрова та рольова культура;
  • взаємовпливи стилів, жанрів, сетинґів, лорів; франшизи та феномен «кросоверів»; дженерік; інді; «поріг входження» та «хардкорність»; ретро-стилізації;
  • сенсоріум, перцепції; синтестезія та кваліа; міметичні, естетичні, експресивні, катартичні засоби.

Коеволюція стилів та жанрів:

  • взаємовплив, взаємопроникнення, плинність та перетікання стилів;
  • зворотня перспектива та перехід до об’ємності;
  • традиціоналізм, перенніалізм, «палінгенесійний» рівайвелізм;
  • «автентичні» стилі; «кроскультурність»;
  • синкретизм, синтетизм, еклектизм;
  • пізньороманський cultus (за Г. Кнабе) як прообраз маньєризму та бароко;
  • стиль ромейських василік, романеск, ожіваль абата Сюжера, рінасчіменто та його готичний субстрат;
  • «інтернаціональна готика», рінасчіменто та пізньоготичний «північний ренесанс»;
  • містерії, фантасмагорії, маргіналії ілюмінованих рукописів, гаргульї;
  • консервація готичного стилю реформістськими деномінаціями, пуризм;
  • «абертантизм»: маньєризм, бароко, рококо; maniera, pérola barroca; grotesque; diabolus in musica;
  • класицизм: від рінасчіменто до неокласицизму;
  • vanitas; нідерландське «пуристське бароко»; бароко в протестантських монархіях;
  • класицистичне бароко (або барочний класицизм) як синтетичний «діонісійсько-аполонійський» стиль абсолютистського неоеллінізму чи неодомінату;
  • рококо як декаданс Галантного віку, «симулякр» куртуазії;
  • вестернізація: східноазійські впливи, сарматизм; істернізація;
  • бідермайєр та філістерство;
  • революційний (героїчний) класицизм та ампір;
  • академізм та реалізм (критичний, соцреалізм);
  • історизм, орієнталізм та романтизм;
  • еклектизм, історизм та рівайвелізм;
  • сентименталізм, русоїзм та толстовство,  нативізм та наїв;
  • романтизм; прерафаелізм;
  • темний романтизм; роман нуар; готичний роман; саспенс, хорор та терор; френетична готика (макабричне та фантасмагоричне мистецтво) та неоготика;
  • капрічос; «південна готика»; weird west: від поезії «The Dark Man» (1969) Стівена Кінга до «Кривавого меридіану» (1985) Кормака МакКарті;
  • рецепції романтизму, орієнталізм; від готичного жаху до кітчу та трешу; виміри жахливого: кайдан, джалло, сплаттерпанк, body horror (organic horror), психологічний хорор, ефект «зловісної долини» (uncanny valley);
  • «психоліризм» (К. Бальмонт): імпресія – символізм – декаданс;
  • бозар (beaux-arts), arts & crafts, «модерн» та ар-деко: конциденція, антитетичність та синтетизм;
  • тоталітарний неоампір; imperial art-deco; streamline art-deco;
  • «нова речність» («нова речевість») та метафізичний живопис (де Кіріко), магреалізм, опт-арт М. К. Ешера; трансценденталізм;
  • суб’єктивістські та інтровесивні течії; абстракціонізм, кубізм, пуантілізм, фовізм, концептуалізм;
  • сутність авангарду; дефляція неоавангарду як «симулякру»; 
  • розмежування авангардизму та постмодернізму; метамодернізм як симбіотичний чи синтетичний гібрид постмодернізму чи «симулякр»?
  • абсурдизм, палінгенесійний волюнтаризм, філософія «підозри», ексзитенціалізм;
  • парадокси футуризму;
  • дада як абсурдистський травматичний палінгенез у Великій війні;
  • сюрреалізм як відтворення метафізичної кореспонденції смислів та зв’язків між явищами та речима опісля катаклізму Великої війни; 
  • госпел, спірічуел; R&B; соул, джаз; регтайм, біт, рок; «контркультура», психоделічна наркокультура, new age (aquarius);
  • інферналізм та «шлях лівої руки» в магіці;
  • урбаністичні субкультури як конформістське середовище, зорієнтоване на відтворення архетипних образів;
  • палп, кітч, поп, треш, «масова» культура, індустрія;
  • баухаус; функціоналізм; конструктивізм; інтернаціоналізм; модернізм; метаболізм; блобітектура;
  • стрімлайн, рейган-готік, аеростиль, гугі, популюкс;
  • «касетний футуризм», диско;
  • еволюція автодизайну: ар-нуво, ар-деко, стрімлайн ар-деко (популюкс, або «детройтське бароко»), нео-деко, нео-стрімлайн, блобітектура; hor-rod & muscle cars;
  • «ваймарський» експресіонізм;
  • феномен нуару; неонуар;
  • вестерн та «істерн» («остерн»);
  • «нова хвиля» та шозізм;
  • «холодний модернізм» та «нью-йоркізація» Голлівуду;
  • постмодернізм: ризоматика (мережецентризм), інтер- та гіпертекстуальність, метатекст, мультиверсум, плюралізація, деієрархізація, іронія; метамодернізм та постіронія;
  • спектакулярність, театрократія; артократія «віце-монархії Карнаро» («Республіки Фіуме») та «контркультура» 1960-1970-х рр.; 
  • технократична магіка (від Фр. Бекона та Бруно Ноланця до Йона Куліану);
  • магічний реалізм; «Паніка» та психомагія А. Ходоровскі;
  • weird tales & new weird; «old weird»: Годжсон, Пайк; slipstream; bizzaro; acid house та extasy house;
  • «ретроактивна утопія» В. Берроуза; дискордіанство (ерідіанство); автономні зони Хакім-бея; «окультна архітектура мас» Дугіна та Курьохіна;
  • японська естетика від вабі-сабі до постмодерного інфантильного стилю кавайї; феномен емодзі;
  • батетика та бафос (інверсія патетики та пафосу);
  • кіберготика Ніка Ланда;
  • «радикальна готика» та «теологічний авангард» (о. О. Гірник);
  • «ретроїзм», «ретроактивна утопія» (В. Берроуз), «ретро-футуризм», ретровейв, бруталізм («heavy metal», «sword & sorcery» еtс);
  • трансреалізм (від Ф. К. Діка до Р. Рюкера); турбореалізм («надтекст», «епікатастрофічність», «метарелігія»); постекзотизм (Антуан Володін); метамодернізм (на прикладі роману «Арістономія» та інших з циклу Акуніна-Чхартишвили «Сімейний альбом»).

Жанрові та стильові класифікації:

  • співвідносність понять стиль – антураж – сетинґ – жанр;
  • літературні жанри; жанри speculative fiction;
  • піджанри fantasy;
  • графічні новели: comic book & bande desinee, манга;
  • сінефілія; жанри кінематографу;
  • феномен аніме, манга;
  • інтерактивні форми мистецтва;
  • феномен настільних рольових та карткових колекційних ігор;
  • жанри комп’ютерних та відеоігор;
  • феномен jRPG;
  • феномен MMORPG;
  • феномен souls-like;
  • сатира та утопія;
  • утопія – дистопія – какотопія – ухронія – евтопія – екотопія – аллотопія – практопія – еупсіхея – метаутопія;
  • феномен сетинґів в стилі ‘панк: клокпанк, стімпанк, дізельпанк, рейпанк, атомпанк, готікпанк, кіберпанк, нанопанк, біопанк, екопанк, сплаттерпанк, шифропанк;
  • «неінституалізовані» сетинґи ‘панк: флінтпанк (А. Лещинський), есхатопанк, сюрпанк, квантопанк, психоделікпанк, аквапанк;

Multiversum lore:

  • феномен lore;
  • феномен «міфів Ктулху»;
  • феномен «MegaTen»;
  • феномен «World of Darkness».

Кирило Степанян


7526737_original.jpg


 

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s