Дискусійно-практична платформа «Concordia Discors»:

Культурологічно-мистецтвознавчий сегмент

---

Пропоновані для обговорення та до дискусії питання та теми:

Теоретичні проблеми:

• «архаїчне» примордіальне мистецтво; сакральне мистецтво;
• міфопоез та автопоез;
• коеволюційне розгортання цивілізації від міфоцентризму до секулярності;
• співвідносність поняття ars та індивідуальних  чи корпоративних ремесел;
• природа естетичного почуття та впливу;
• феномен моди;
• маргінальне мистецтво та література; концептуалістські «арт-об’єкти» та їх критика в «The Pickup Artist» (2001) Террі Біссона;
• феномен імерсивності; саспенс, ефект присутності;
• ігрова та рольова культура;
• взаємовпливи стилів, жанрів, сетинґів, лорів; франшизи та феномен «кросоверів»; дженерік; інді; «поріг входження» та «хардкорність»; ретро-стилізації;
• сенсоріум, перцепції; синтестезія та кваліа; міметичні, естетичні, експресивні, катартичні засоби.

Коеволюція стилів та жанрів:

• взаємовплив, взаємопроникнення, плинність та перетікання стилів;
• зворотня перспектива та перехід до об’ємності;
• традиціоналізм, перенніалізм, «палінгенесійний» рівайвелізм;
• «автентичні» стилі; «кроскультурність»;
• синкретизм, синтетизм, еклектизм;
• пізньороманський cultus (за Г. Кнабе) як прообраз маньєризму та бароко;
• стиль ромейських василік, романеск, ожіваль абата Сюжера, рінасчіменто та його готичний субстрат;
• «інтернаціональна готика», рінасчіменто та пізньоготичний «північний ренесанс»;
• містерії, фантасмагорії, маргіналії ілюмінованих рукописів, гаргульї;
• консервація готичного стилю реформістськими деномінаціями, пуризм;
• «абертантизм»: маньєризм, бароко, рококо; maniera, pérola barroca; grotesque; diabolus in musica;
• класицизм: від рінасчіменто до неокласицизму;
• vanitas; нідерландське «пуристське бароко»; бароко в протестантських монархіях;
• класицистичне бароко (або барочний класицизм) як синтетичний «діонісійсько-аполонійський» стиль абсолютистського неоеллінізму чи неодомінату;
• рококо як декаданс Галантного віку, «симулякр» куртуазії;
• вестернізація: східноазійські впливи, сарматизм; істернізація;
• бідермайєр та філістерство;
• революційний (героїчний) класицизм та ампір;
• академізм та реалізм (критичний, соцреалізм);
• історизм, орієнталізм та романтизм;
• еклектизм, історизм та рівайвелізм;
• сентименталізм, русоїзм та толстовство,  нативізм та наїв;
• романтизм; прерафаелізм;
• темний романтизм; роман нуар; готичний роман; саспенс, хорор та терор; френетична готика (макабричне та фантасмагоричне мистецтво) та неоготика;
• капрічос; «південна готика»; weird west: від поезії «The Dark Man» (1969) Стівена Кінга до «Кривавого меридіану» (1985) Кормака МакКарті;
• рецепції романтизму, орієнталізм; від готичного жаху до кітчу та трешу; виміри жахливого: кайдан, джалло, сплаттерпанк, body horror (organic horror), психологічний хорор, ефект «зловісної долини» (uncanny valley);
• «психоліризм» (К. Бальмонт): імпресія – символізм – декаданс;
• бозар (beaux-arts), arts & crafts, «модерн» та ар-деко: конциденція, антитетичність та синтетизм;
• тоталітарний неоампір; imperial art-deco; streamline art-deco;
• «нова речність» («нова речевість») та метафізичний живопис (де Кіріко), магреалізм, опт-арт М. К. Ешера; трансценденталізм;
• суб’єктивістські та інтровесивні течії; абстракціонізм, кубізм, пуантілізм, фовізм, концептуалізм;
• сутність авангарду; дефляція неоавангарду як «симулякру»; 
• розмежування авангардизму та постмодернізму; метамодернізм як симбіотичний чи синтетичний гібрид постмодернізму чи «симулякр»?
• абсурдизм, палінгенесійний волюнтаризм, філософія «підозри», ексзитенціалізм;
• парадокси футуризму;
• дада як абсурдистський травматичний палінгенез у Великій війні;
• сюрреалізм як відтворення метафізичної кореспонденції смислів та зв’язків між явищами та речима опісля катаклізму Великої війни; 
• госпел, спірічуел; R&B; соул, джаз; регтайм, біт, рок; «контркультура», психоделічна наркокультура, new age (aquarius);
• інферналізм та «шлях лівої руки» в магіці;
• урбаністичні субкультури як конформістське середовище, зорієнтоване на відтворення архетипних образів;
• палп, кітч, поп, треш, «масова» культура, індустрія;
• баухаус; функціоналізм; конструктивізм; інтернаціоналізм; модернізм; метаболізм; блобітектура;
• стрімлайн, рейган-готік, аеростиль, гугі, популюкс;
• «касетний футуризм», диско;
• еволюція автодизайну: ар-нуво, ар-деко, стрімлайн ар-деко (популюкс, або «детройтське бароко»), нео-деко, нео-стрімлайн, блобітектура; hor-rod & muscle cars;
• «ваймарський» експресіонізм;
• феномен нуару; неонуар;
• вестерн та «істерн» («остерн»);
• «нова хвиля» та шозізм;
• «холодний модернізм» та «нью-йоркізація» Голлівуду;
• постмодернізм: ризоматика (мережецентризм), інтер- та гіпертекстуальність, метатекст, мультиверсум, плюралізація, деієрархізація, іронія; метамодернізм та постіронія;
• спектакулярність, театрократія; артократія «віце-монархії Карнаро» («Республіки Фіуме») та «контркультура» 1960-1970-х рр.; 
• технократична магіка (від Фр. Бекона та Бруно Ноланця до Йона Куліану);
• магічний реалізм; «Паніка» та психомагія А. Ходоровскі;
• weird tales & new weird; «old weird»: Годжсон, Пайк; slipstream; bizzaro; acid house та extasy house;
• «ретроактивна утопія» В. Берроуза; дискордіанство (ерідіанство); автономні зони Хакім-бея; «окультна архітектура мас» Дугіна та Курьохіна;
• японська естетика від вабі-сабі до постмодерного інфантильного стилю кавайї; феномен емодзі;
• батетика та бафос (інверсія патетики та пафосу);
• кіберготика Ніка Ланда;
• «радикальна готика» та «теологічний авангард» (о. О. Гірник);
• «ретроїзм», «ретроактивна утопія» (В. Берроуз), «ретро-футуризм», ретровейв, бруталізм («heavy metal», «sword & sorcery» еtс);
• трансреалізм (від Ф. К. Діка до Р. Рюкера); турбореалізм («надтекст», «епікатастрофічність», «метарелігія»); постекзотизм (Антуан Володін); метамодернізм (на прикладі роману «Арістономія» та інших з циклу Акуніна-Чхартишвили «Сімейний альбом»).

Жанрові та стильові класифікації:

• співвідносність понять стиль – антураж – сетинґ – жанр;
• літературні жанри; жанри speculative fiction;
• піджанри fantasy;
• графічні новели: comic book & bande desinee, манга;
• сінефілія; жанри кінематографу;
• феномен аніме, манга;
• інтерактивні форми мистецтва;
• феномен настільних рольових та карткових колекційних ігор;
• жанри комп’ютерних та відеоігор;
• феномен jRPG;
• феномен MMORPG;
• феномен souls-like;
• сатира та утопія;
• утопія – дистопія – какотопія – ухронія – евтопія – екотопія – аллотопія – практопія – еупсіхея – метаутопія;
• феномен сетинґів в стилі ‘панк: клокпанк, стімпанк, дізельпанк, рейпанк, атомпанк, готікпанк, кіберпанк, нанопанк, біопанк, екопанк, сплаттерпанк, шифропанк;
• «неінституалізовані» сетинґи ‘панк: флінтпанк (А. Лещинський), есхатопанк, сюрпанк, квантопанк, психоделікпанк, аквапанк;

Multiversum lore:

• феномен lore;
• феномен «міфів Ктулху»;
• феномен «MegaTen»;
• феномен «World of Darkness».

Кирило Степанян

---

---