Володимир Зілінський. Голокост на території дистрикту «Галичина»: Джерелознавчий аналіз проблеми. Автореферат дисертації (2019)

Автореферат дисертації (2019)

Володимир Зілінський

Голокост на території дистрикту «Галичина»:

Джерелознавчий аналіз проблеми

82021656_473431506943768_5856201570386968576_n.png


НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА ІМ. М. С. ГРУШЕВСЬКОГО

ЗІЛІНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ТАРАСОВИЧ

УДК 930.2:341.485-058.65](=411.16:477.83/.86) “194”

ГОЛОКОСТ НА ТЕРИТОРІЇ ДИСТРИКТУ «ГАЛИЧИНА»: ДЖЕРЕЛОЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ 07.00.06 – історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук, Київ -2019.

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі давньої історії України та архівознавства Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат історичних наук, професор Шуст Роман Мар’янович, Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра давньої історії України та архівознавства, професор

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Боряк Геннадій Володимирович, Інститут історії України НАН України, заступник директора з наукової роботи: кандидат історичних наук Подольський Анатолій Юхимович, наукова та освітня громадська організація Український центр вивчення історії Голокосту, директор

Захист відбувся 28 листопада 2019 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.228.01 в Інституті української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України за адресою: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України за адресою 01001,м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

Автореферат розісланий « » жовтня 2019 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Вивчення Голокосту – це не тільки погляд у минуле, це протидія будь-яким аналогіям у майбутньому. Злочини такого характеру отримали чітке визначення в правовому полі та категорично засуджуються міжнародною світовою спільнотою. Переслідування осіб через належність до групи завжди викликало резонанс, відчуття несправедливості чи навіть помсти. Дослідження історії геноцидів дозволяє не тільки заповнити лакуни у вивченні історичних процесів, а й забезпечити суспільство потрібною інформацією на цю тему. Збереження пам’яті про жертви нацистського режиму необхідне, аби подібне ніколи не повторилося.
Ґрунтовне вивчення Голокосту необхідне для розуміння історичних процесів, які відбувались на українських землях протягом Другої світової війни. В роки нацистської окупації було знищено понад півмільйона галицьких євреїв. Більшість загинула внаслідок депортацій до табору смерті «Белжець» і масових розстрілів на місцях. Також, багато євреїв померли через нелюдські умови перебування в гетто, тюрмах і таборах примусової праці.

На даний момент не має жодного комплексного дослідження джерельної архівної бази обраної теми. Натомість вивчення питання збереженості, автентичності, репрезентативності документів, а також їх інформаційного потенціалу необхідне для подальших студій з історії Голокосту на території дистрикту «Галичина». Тому дане дослідження покликане частково заповнити цю прогалину.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження є частиною планової наукової теми «Розвиток архівної справи, документознавства та спеціальних історичних дисциплін на західноукраїнських землях» (номер державної реєстрації 0112U004044), яка виконувалася і теми «Політичний та соціокультурний розвиток України: людина, суспільство, влада» (номер державної реєстрації 0118U000603), яка виконується на кафедрі давньої історії України та архівознавства Львівського національного університету імені Івана Франка.

Метою дослідження є аналіз документів, які зберігаються в архівосховищах України і висвітлюють історію Голокосту на території дистрикту «Галичина».

Ставимо собі за завдання визначити їхній інформаційний потенціал, а також дослідити:
– архівні матеріали місцевих окупаційних цивільних органів влади та управління;
– документи СС і поліції;
– справи Спеціального суду при Німецькому суді, що стосуються євреїв;
– матеріали Української допоміжної поліції;
– документи юденратів;
– матеріали радянських органів державної безпеки, які висвітлюють злочини нацистів щодо єврейського населення;
– документи «Надзвичайної державної комісії та її підрозділів по встановленню і розслідуванню злодіянь німецько-фашистських загарбників і їхніх пособників і заподіяної ними шкоди громадянам, колгоспам, громадським організаціям, державним підприємствам і установам СРСР» (далі – НДК);
– матеріали «Комісії академії наук УРСР з історії Великої Вітчизняної війни в Україні».

Об’єкт дослідження. Документи із українських архівосховищ, що стосуються єврейського населення в дистрикті «Галичина» у 1941-1944 рр.

Предмет дослідження. Інформаційний потенціал архівних матеріалів щодо становища й екстермінації єврейського населення на території дистрикту «Галичина» у період німецької окупації.

Методи дослідження. У методологічну основу дисертації покладено принципи наукової об’єктивності, історизму, всебічного вивчення та системності. У дослідженні використовуються загальнонаукові пізнавальні методи (аналіз, синтез, індукція, дедукція), а також загальноісторичні (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-порівняльний).

Хронологічні межі. Досліджувана тема пов’язана безпосередньо із початком Другої світової війни (1 вересня 1939 р.) і створенням на території Польщі Генерал-губернаторства (12 жовтня 1939 р.). Невдовзі після початку німецько-радянської війни (22 червня 1941 р.) на захоплених нацистами землях був проголошений дистрикт «Галичина» (1 серпня 1941 р.). Він став п’ятою адміністративною одиницею в Генерал-губернаторстві та припинив існування в кінці липня 1944 року, внаслідок наближення фронту. Знищення євреїв відбувалось протягом усього періоду нацистської окупації. Хоча дистрикт «Галичина» ще 23 червня 1943 року офіційно був проголошений «Judenfrei» (з німецької – вільним від євреїв), на його території ще до середини літа 1944 року відбувались вбивства тих, хто все ще перебував у таборах примусової праці, в ув’язненні, чи переховувався у лісах.

Географічні межі. Станом на початок німецько-радянської війни досліджувана територія входила до складу радянських Львівської, Дрогобицької, Тернопільскої та Станіславської областей. Ці землі увійшли до новоствореного дистрикту «Галичина», за винятком західних районів Дрогобицької і Львівської областей (Бірчанський, Гориницький, Добромильський, Краковецький, Лісківський, Любачівський, Ляшківський, Медиківський, Нижньо-Устрицький, Хирівський та Перемишльський), а також північних районів Тернопільскої області (Кременецький, Лановецький, Почаївський, Вишнівецький, Шумський). Вони були приєднані до дистрикту «Краків» і округу «Волинь-Поділля» Райхскомісаріату «Україна» відповідно. Отже, дистрикт «Галичина» охоплював майже всю територію сучасних Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської областей.

Наукова новизна одержаних результатів.

Вперше:
– комплексно досліджено архівну джерельну базу з українських архівосховищ щодо висвітлення Голокосту на території дистрикту «Галичина»;
– окреслено інформаційний потенціал документів місцевих окупаційних нацистських органів влади та управління шляхом окремого аналізу матеріалів, беручи до уваги їхнє походження. Таким чином, стало можливим визначити особливості документів, виданих різноманітними структурами окупаційної влади (цивільна адміністрація, СС і поліція, Спеціальний суд тощо);
– усесторонньо проаналізовано документи радянських спецслужб і з’ясовано особливості їхнього інформаційного наповнення;
– визначено ступінь достовірності інформації з матеріалів НДК, які стосуються історії Голокосту на теренах дистрикту «Галичина»;
– проаналізовано, яким чином працівники НДК (не)виокремлювали єврейські жертви з-поміж інших;
– з’ясовано, як можна залучати документи до вивчення Голокосту на території Галичини;
– використано низку раніше невідомих документів.

Отримали подальший розвиток :
– дослідження переслідування євреїв на території дистрикту «Галичина»;
– аналіз джерел історії Голокосту на окресленій території.

Доповнено й уточнено:

– вивчення процесу знищення галицьких євреїв, його основні етапи;
– дослідження відповідальності за злочини представників цивільної адміністрації дистрикту;
– аналіз діяльності силових структур дистрикту «Галичина» в рамках знищення єврейського народу.
Практичне значення дослідження. Результати дисертаційного дослідження і застосовані методологічні підходи можуть бути використані:
– для студій Голокосту в Україні загалом;
– у написанні історії України і Галичини, зокрема під час нацистської окупації;
– під час вивчення діяльності різних структур місцевої окупаційної адміністрації дистрикту «Галичина»;
– при написання наукових досліджень з історії України, історіографії, джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін;
– під час вивчення інших архівних джерельних баз;
– при підготовці лекцій і спецкурсів для студентів історичних та інших гуманітарних факультетів у вищих навчальних закладах.

Особистий внесок здобувача. Сформульовані в дисертації положення і висновки обґрунтовано на базі особистих теоретичних досліджень автора. На
архівні матеріали, а також праці учених, на які спирався автор, зроблено посилання. Усі публікації є одноосібними.

Апробація результатів дослідження. Здійснювалась на таких конференціях: Звітна науково-практична конференція викладачів та аспірантів історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, засідання секції історичних досліджень (Україна, Львів, 5 лютого 2014 р.). Тема доповіді: Спогади професорів Львівського університету про окупацію міста в 1941-1944 рр.; II Polsko-ukrainske Warsztaty Historyczne Magistrantôw і Doktorantôw, Instytut Historii Uniwersytetu Rzeszowskiego (Польща, Жешув, 1011 квітня 2014 р.). Тема доповіді: Табори та гетто на території дистрикту «Галичина» в період радянсько-німецької війни (1941-1944): джерелознавчий аналіз проблеми; Zagadnienia spoleczno-ekonomiczne, polityczne, kulturalne i religijne w badaniach polskich, slowackich oraz ukrarnskich, Panstwowa Wyszcza Szkola Techniczno-Ekonomiczna im. Bronislawa Markiewicza (Польща, Ярослав, 27-28 червня 2014 р.). Тема доповіді: Матеріали до історії Янівського табору примусових робіт табору для військовополонених «Шталаг 328» у м. Львові в 1941-1944 рр.; Звітна науково-практична конференція викладачів та аспірантів історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, засідання секції історичних досліджень (Україна, Львів, 4-6 лютого 2015 р.). Тема доповіді: Грошові відносини у Львівському гетто (1941-1943 р.): за що та скільки платили?; Holocaust and the Contemporary World, University of Gdansk, Jagiellonian University (Польща, Краків 23-24 квітня 2015 р.). Тема доповіді: SS Wachmanns as Guards of Forced Labor Camps on the Territory of the District of Galicia (Based on the Materials of the Security Service ofUkraine Branch-Wise State Archive); Zagadnienia religijne i narodowosciowe we wspolczesnych badaniach polskich, slowackich i ukrainskich na terenie euroregionu Karpackiego. Aspekt historyczny, prawny i etyczny, Panstwowa Wyszcza Szkola Techniczno-Ekonomiczna im. Bronislawa Markiewicza, Львівський національний університет імені Івана Франка (Польща – Україна, Ярослав – Львів, 26-27 червня 2015 р.). Тема доповіді: Грошові відносини у Львівському гетто (1941-1943 рр.); Звітна науково-практична конференція викладачів та аспірантів Львівського університету, засідання секції історичних досліджень (Україна, Львів, 2-3 лютого 2016 р.). Тема доповіді: Участь кавказької роти СД у масових розстрілах ув’язнених концтаборів на території дистрикту «Галичина»; Геноциди, масові вбивства та депортації, на українських землях під час Другої світової війни: як працювати з джерелами (Україна, Харків 17-19 квітня 2018 р.), організована Центром дослідження міжетнічних відносин Східної Європи та кафедрою історіографії, джерелознавства та археології історичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Тема доповіді: Інформаційний потенціал матеріалів із українських архівосховищ щодо висвітлення історії юденратів дистрикту «Галичина» (1941-1943 рр.).

Теоретичні засади вивчення Голокосту були розглянуті завдяки участі в заходах, здійснених Українським центром вивчення історії Голокосту (Київ). Під час Восьмого щорічного семінару імені Роберта Кувалека «Історія
Голокосту на теренах Західної України та Східної Польщі (3-8 жовтня 2015 р., Львів – Люблін – Варшава) було прослухано курс лекцій (48 навчальних годин). Також узяв участь у курсі «Геноцид євреїв Європи: історична перспектива та підходи до вивчення». У рамках його проведення став учасником двох семінарів у Києві (27-29 травня 2016 р.) і Берліні (21-26 серпня 2016 р.). З 3 до 13 липня 2017 року був учасником літньої школи «Історія Голокосту в Україні і Європі», що була організована «United States Holocaust Memorial Museum» (Вашингтон, США) спільно з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка і Українським центром вивчення історії Голокосту.

У період із 20 вересня до 16 грудня 2016 року здійснював дослідження згідно зі своєю науковою темою при міжнародній асоціації Yahad-in-Unum (Париж, Франція). З 15 до 17 жовтня 2017 року був учасником конференції у Києві: «Mapping Memories: Babyn Jar and Other “Forgotten” Sites of the Holocaust», організованої «Bundeszentrale für politische Bildung» (Берлін, Німеччина).
Публікації. Основні наукові результати дисертації опубліковано у восьми статях у збірниках наукових праць. З них сім публікацій надруковані у фахових виданнях.
Структура дослідження побудована згідно походження документів. Дисертація складається з трьох розділів. У першому описано стан вивчення проблематики. Другий розділ присвячений документам місцевих нацистських органів влади на території дистрикту «Галичина». У третьому розділі здійснюється аналіз радянських матеріалів, що стосуються розслідування і вивчення злочинів нацистів.

Основну частину дисертації доповнює список використаних джерел і літератури (401 позиція). Основний текст дисертації викладений на 198 сторінках,загальнийобсягроботи -241 сторінка.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкрито актуальність теми дисертації, визначено мету і завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, окреслено хронологічні рамки і територіальні межі роботи, розкрито наукову новизну, практичне значення отриманих результатів і особистий внесок здобувача, засвідчено апробацію результатів дослідження.

Перший розділ дисертації – «СТАН ДОСЛІДЖЕННЯ ГОЛОКОСТУ НА ТЕРИТОРІЇ ДИСТРИКТУ «ГАЛИЧИНА» ПІД ЧАС НАЦИСТСЬКОЇ ОКУПАЦІЇ» – присвячено аналізу стану наукового дослідження теми, джерел та характеристиці методологічних підходів.

У підрозділі 1.1. «Понятійний апарат і методологічні засади» здійснено аналіз методологічних засад провадження дисертаційної роботи.
У дослідженні розглядаємо переслідування євреїв на території дистрикту «Галичина» через призму вивчення й аналізу архівних матеріалів. Наявну джерельну базу групуємо за походженням документів. Таким чином, зберігається непошкоджене віддзеркалення уявлень їхніх авторів.

Одним із головних етапів нашого дослідження є герменевтика, тобто тлумачення тексту. Для встановлення причинно-наслідкових зв’язків інформацію із різних джерел ми порівнювали за допомогою методу зіставлення, а також застосовували історико-генетичний метод. Для збереження принципу об’єктивності використовувався критичний метод, який є одним із базових методів історичного дослідження. Досліджуючи участь силових підрозділів у Голокості, звертаємось до просопографічного методу, який необхідний для створення портретів груп злочинців.

З принципом об’єктивності тісно пов’язаний принцип всебічності і цілісності джерела. Повне висвітлення наявних і доступних архівних матеріалів – це передумова якісного дослідження. Тому в даній дисертації надважливою є реалізація максимального і комплексного використання наявних архівних матеріалів. Особливу увагу було приділено закономірностям виникнення і функціонування джерел.

У підрозділі 1.2. «Історіографія» ідеться про реальний стан вивчення історії Голокосту. Перші ґрунтовні публікації почали з’являтись одразу ж після війни. Серед основних фундаментальних праць варто виділити дослідження у трьох томах Рауля Гільберга «Die Vernichtung der europäischen Juden» і працю Сауля Фрідландера – «Nazi Germany and the Jews, 1939-1945: The Years of Extermination», відзначену Пулітцерівською премією. Також слід згадати дослідження Єгуди Бауера, Гьотца Алі, Крістофера Браунінга, Яна Кершоу, Мартіна Брошата, Мартіна Гілберта, Крістіана Герлаха, Іцхака Арада, Ісаї Трунка, Петера Лонгеріха та Мартіна Діна. Ці історики здійснили великий внесок у вивчення основних теоретичних проблем історії переслідування євреїв у роки Другої світової війни.

Події в Галичині під час нацистської окупації дедалі більше зацікавлюють сучасних дослідників. З’являються нові публікації, присвячені репресивним заходам, які нацисти здійснювали на захопленій території по відношенню до місцевого єврейського населення. Історіографічну базу дослідження склали праці таких вітчизняних і зарубіжних вчених-дослідників, як: Андрей Ангрік, Анжеліка Бенц, Пітер Блек, Томас Зандкюлєр, Ярослав Грицак, Еліяху Ионес, Жанна Ковба, Олександр Круглов, Костянтин Курилишин, Фелікс Левітас, Анатолій Подольський, Дітер Поль, Нільс Бо Польсен, Шимон Редліх, Кай Струве, Яків Хонігсман та інші.

У підрозділі 1.3. «Джерельна база дослідження» здійснено аналіз джерельної основи дослідження.

У дисертації досліджуються документи з архівосховищ України. Визначається їх інформаційний потенціал для вивчення історії Голокосту в дистрикті «Галичина». Важливим елементом наукової новизни дисертації є введення до наукового обігу значної кількості неопублікованих, невідомих чи маловідомих архівних документів.

Основу джерельної бази дослідження склали документи з архівосховищ України: ГДА СБУ – 17 справ (4676 аркушів), ЦДАВО України – 11 справ (1427 арк.), ЦДАГО – 14 справ (1676 арк.) (всі – м. Київ); ДАЛО – 138 справ (7846 арк.), ЦДІА України в м. Львові – 4 справи (1643 арк.) (обидва – м. Львів); ДАТО – 11 справ (656 арк.) (м.Тернопіль); ДАІФО (м.Івано-Франківськ) -13 справ (1328 арк.). Додатково використані документи закордонних архівів: Yahad-in Unum (Париж, Франція) – 14 справ (14 годин відеозаписів), Bundesarchiv (BARCH) (Людвігсбург, Німеччина) – 12 справ (2 854 арк.), Archiwum Zydowskiego Istytutu Historycznego (Варшава, Польща) – 1 справа (15 арк.), Государственный архив Российской Федерации (Москва, РФ) – 4 справи (838 арк.). Загальна кількість використаних у дисертаційному дослідженні архівних справ – 239 справ (опрацьовано 22959 аркушів), а також 14 годин архівних відеозаписів.

У другому розділі – «ДОКУМЕНТИ МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ ДИСТРИКТОМ «ГАЛИЧИНА» – проаналізовано їх інформаційний потенціал. Вивчаючи ці матеріали, можемо простежити поступову реалізацію політики дискримінації і переслідування, яка призвела до загибелі місцевого єврейського населення.

У підрозділі 2.1. «Документи цивільної виконавчої гілки влади дистрикту» висвітлюється відповідальність місцевої окупаційної адміністрації за Голокост. Антисемітська політика нової адміністрації проявлялась у дискримінації і сегрегації єврейського населення. Окупаційна цивільна влада впроваджувала та реалізовувала такі закони, що обмежували єврейське населення у пересуванні, змушували використовувати знаки розрізнення, забороняли брати участь в суспільному житті, зменшували харчові норми, примушували переселятися до гетто тощо. Матеріали окупаційної адміністрації також стосуються виселення до табору смерті «Белжець» і співпраці та допомоги СС і поліції під час екзекуцій на місцях. Окрім документів адміністрації дистрикту, збережено чимало розпоряджень на місцях -крайсгауптманів чи штадтгауптманів, які не цуралися ініціатив. Таким чином, для дослідника з’являється перспектива вивчення локальних особливостей. Рішення про створення гетто на території дистрикту «Галичина» було ухвалено лише 17 грудня 1941 року. До того часу їх виникнення було ініціативою місцевих адміністрацій. В найбільших містах дистрикту «Галичина» гетто уже існували. Перша поява окремого єврейського житлового кварталу власне була пов’язана з місцевою ініціативою крайсгауптмана Тернополя (8 вересня 1941 року).

Матеріалів цивільної виконавчої гілки влади в українських архівосховищах багато. В основному вони зберігаються в обласних архівах Львова, Тернополя та Івано-Франківська. Найбільш репрезентативною є колекція Державного архіву Львівської області (ДАЛО). Львів був столицею дистрикту. Саме тут функціонували керівні органи управління.

У підрозділі 2.2. «Документи нацистських силових структур дистрикту «Галичина»» – проаналізовано маловідомі матеріали СС і поліції. Формально
СС у дистрикті мало бути підпорядкованим губернаторові. Однак, здебільшого, діяло на власний розсуд. Виконувались ті розпорядження, які йшли від безпосереднього керівництва СС і поліції в Генерал-губернаторстві.
Проаналізовані нами документи дозволяють досліджувати питання ідентифікації євреїв, їх чисельності, використання як робочої сили, а також безпосереднього знищення. СС і поліція проводили розстріли, брали активну участь в організації депортації євреїв до табору смерті «Белжець». Вони займалися питаннями вилучення майна у євреїв. Зважаючи на це, документи силових структур є дуже потрібними для вивчення історії Голокосту.

Інформація, що містилась в документах СС і поліції була секретна. З наближенням фронту матеріали почали знищувати. Ті, які залишились – не чисельні. В українських архівосховищах вони збереглись фрагментарно. Через це дуже складно аналізувати перебіг подій, опираючись лише на них. Звідси випливає, що використовувати ці архівні матеріали варто у поєднанні з іншими джерелами.

Тільки таким чином можливо правдиво інтерпретувати інформацію.

У підрозділі 2.3. «Документи судової гілки окупаційної влади в дистрикті «Галичина»» ідеться про матеріали Німецької прокуратури і Спеціального суду при Німецькому суді, який займався справами, пов’язаними з євреями. В цих документах знаходимо відомості про випадки переховування останніх місцевим населенням. З позиції нацистського судочинства це трактувалось як серйозне правопорушення. Тому порятунок євреїв був виявом героїзму, адже рятівники ризикували не лише своїм життям, але й життям членів своєї сім’ї.
Досліджувані нами судові справи добре висвітлюють процес грабунку єврейського населення. Зокрема, позбавлення його права власності на різноманітні цінні речі. Також є матеріали, що стосуються мародерства в гетто.

Документи судової гілки окупаційної влади дослідниками Голокосту в дистрикті «Галичина» використовувались рідко. Ця тема все ще потребує окремого, ретельного фахового дослідження. Проте вже сьогодні, завдяки архівним документам фонду Р-77 (ДАЛО), можемо говорити про чисельність вдалих чи невдалих спроб порятунку переслідуваних євреїв.

У підрозділі 2.4. «Документи української допоміжної поліції» аналізується їх внутрішній зміст. Такі спеціальні підрозділи створювались нацистами на тільки-но окупованих землях і називались за географічним принципом. Це означає, що особовий склад формувався не тільки з етнічних українців. За наказами окупаційної влади, Українська допоміжна поліція (далі -УДП) залучалась до проведення виселення єврейського населення, або ж охорони таборів примусової праці.

В архівосховищах України збережена велика кількість звітів львівських комісаріатів УДП до своєї головної команди щодо проведення акцій, унаслідок яких єврейське населення вивозили до табору смерті «Белжець». Документи друковані українською та німецькою мовами. У рапортах комісаріати звітували про проходження інструктажу, про перебіг і форс-мажорні ситуації під час самої акції, про її результати: подавали інформацію про кількість затриманих євреїв і вилучених ключів від квартир.

Спектр документів УДП широкий: заяви про вступ на службу, анкети, особові списки, звіти про дислокацію підрозділів, використання зброї на службі, про роботу, зокрема про участь в акціях «виселення» євреїв тощо. У вітчизняних архівосховищах цих матеріалів зберігається доволі багато. В основному, це фонди обласних державних архівних установ Львова (Р-12, Р-13, Р-16) і Тернополя (Р-284). Деякі документи є у Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України). Вони зберігаються у фонді № 4620.
У підрозділі 2.5. «Документи юденратів» досліджено інформаційний потенціал цієї групи документів.

Для управління єврейськими громадами нацистська влада створювала спеціальні єврейські ради або юденрати (die Judenräte). На них була покладена відповідальність за реалізацію нацистської політики щодо євреїв. Оцінка діяльності юденратів в роки Другої світової війни є однією з найбільш дискусійних. З одного боку, деякі члени єврейських рад намагались допомогти одновірцям, а з другого – юденрат повинен був виконувати німецькі накази, а всі євреї були зобов’язані підкорятись його рішенням. У разі невиконання розпоряджень окупантів покаранням була смерть.

Історія діяльності юденратів, що були сформовані на території дистрикту «Галичина», досі є дуже слабо вивченою темою і це в той час, коли архівних джерел для якісного дослідження достатньо. За їх допомогою можемо з’ясувати як відбувався процес створення єврейських рад, яким чином вони комплектувалися та функціонували, якою була їхня юрисдикція. Документи висвітлюють окремі моменти співпраці із окупаційною нацистською владою. Наприклад, головними завданнями юденратів були реєстрація населення і контроль за ним, організація примусової праці, проведення переселення в гетто, соціальна та економічна опіка, співпраця з німецькою поліцією у здійсненні конфіскації різноманітного майна і проведенні депортацій євреїв під час масового знищення. Аналіз документів дає підстави стверджувати, що юденрати надавали нацистській адміністрації усю персональну інформацію про членів громади. Це дозволяло окупантам здійснювати тотальний контроль, використовувати єврейське населення як робочу силу і полегшувало завдання відбору перших жертв, яких депортували до «Белжця».

Вивчення функціонування юденратів залишається актуальним. Незважаючи на достатню кількість матеріалів, головною перепоною для дослідження є стан їх збереження. Часто, документи розпорошені по різних фондосховищах, що утруднює їх комплексний аналіз.

Третій розділ «ГОЛОКОСТ У СВІТЛІ ОФІЦІЙНИХ РАДЯНСЬКИХ ДОКУМЕНТІВ» присвячено матеріалам радянських спецслужб і спеціальних комісій, що вивчали злочини нацистів на окупованих територіях.

Радянські архівні документи, які висвітлюють історію Голокосту на території дистрикту «Галичина», сконцентровані на встановленні злочинців.

Вони були створені відразу ж після звільнення окупованих територій. Наявні матеріали можемо розподілити на дві великі групи. Перша – архівно-кримінальні справи. Це документи каральних органів, які стосуються тих, кого радянська влада звинувачувала у співпраці з нацистами. До другої групи належать матеріали спеціально створених радянських комісій. Перш за все, мова про НДК і «Комісію академії наук УРСР з історії Великої Вітчизняної війни в Україні», яка також займалась накопиченням матеріалів з цієї тематики.

У підрозділі 3.1. «Архівно-кримінальні справи радянських органів державної безпеки» простежено, яким чином вони вивчали і перевіряли будь-яку інформацію, що стосувалась нацистського панування на окупованих територіях. Серед матеріалів цієї категорії – донесення, досьє, довідки про злочини, численні вироки, ордери на арешти, протоколи допитів тощо. Інформація наявна як про певний регіон, так і про конкретний населений пункт чи об’єкт.

Документи радянських спецслужб довгий час не були доступні широкому колу дослідників. Тільки в останнє десятиліття розпочався процес їх розсекречення. Цей пласт джерел все ще потребує детального аналізу, спроба якого і була здійснена в нашій роботі.

Радянські спецслужби розслідували злочини до яких була причетна УДП. Матеріали висвітлюють її залучення до здійснення депортацій в табір смерті «Белжець», участь в конвоюванні жертв до місця розстрілу тощо. Документи стосуються пошуку колишніх членів УДП.

У ГДА СБУ зберігається велика кількість архівно-кримінальних справ, які стосуються так званих «травників». Здебільшого, це були військовополонені червоноармійці, які добровільно погодились вступити на службу до нацистів. Після навчання (в спеціальному тренувальному таборі «Травники») їх використовували для охорони військових об’єктів, або таборів примусової праці і таборів смерті. Дослідники погоджуються, що «травників» залучали до впровадження трьох основних цілей операції «Райнхард» (убивств, примусу до праці та конфіскації приватної єврейської власності під час прибуття до табору).
Документи про «травників» із ГДА СБУ були розсекречені недавно. Залучаємо їх в науковий обіг вперше. В нашій роботі аналізуємо інформацію про 256 «травників» (фонд 13, Спр. 987, у чотирьох томах, 988, у чотирьох томах), які служили охоронцями таборів примусової праці на території дистрикту «Галичина».

Літом і восени 1943 року на території дистрикту «Галичина» членами «кавказької роти» СД було розстріляно тих євреїв, які все ще перебували в таборах примусової праці. Навіть дотепер про цих убивць є зовсім мало відомостей. У ГДА СБУ нами було виявлено протоколи допитів колишніх членів «кавказької роти» СД (фонд 13, Спр. 987, том другий). Вони публікуються вперше. Незважаючи на прагнення колишніх членів «кавказької роти» СД у деяких ситуаціях заплутати радянських слідчих, протоколи їхніх допитів можна вважати цінним джерелом. Однак використовувати їх слід обережно. Варто уважно зіставляти інформацію з іншими джерелами. Тільки тоді може прояснитися реальна картина подій.

На основі нових даних із протоколів допитів, можемо стверджувати, що «кавказька рота» СД в другій половині 1943-го року була причетна до страти щонайменше 6-7 тисяч людей. Отже, вони брали участь у знищенні кожного третього єврея, який на той час все ще перебував на території дистрикту «Галичина».

У підрозділі 3.2. аналізуються «Матеріали радянських комісій». Це величезний комплекс документів. Документи спеціально створених радянських комісій, які розслідували і вивчали злочини окупаційної нацистської влади є цінним джерелом. В них простежуємо чітку систематизацію. Інформація наявна щодо більшості населених пунктів території колишнього дистрикту «Галичина». Звіти комісій дають можливість вивчати широкий спектр тем. В них висвітлено прояви дискримінації щодо єврейського населення, створення окремих житлових кварталів, умови проживання в них, проведення акцій «виселення», страти на місці тощо. Завдяки цим документам можна детально відтворити хід подій. Однак, варто відзначити, що в матеріалах комісій є недостовірні дані. Досліджуючи наявну джерельну базу із українських архівосховищ, можемо зауважити, що кількісні показники жертв в актах НДК часто не точні. В багатьох випадках – завищені. Інформація такого характеру потребує ретельного зіставлення із даними з інших джерел.

В офіційних звітах комісій рідко використовується національний принцип під час опису жертв. Часто євреї потрапляли до категорії «мирні радянські громадяни». Цей факт створює додаткові труднощі в дослідженні. Проте, шляхом порівняння інформації про одні і ті ж події в різних джерелах можемо зрозуміти про кого ідеться.

ВИСНОВКИ

У висновках узагальнено результати проведеного дослідження:

1. Комплексний аналіз документів, що стосуються Голокосту на території дистрикту «Галичина» раніше не здійснювався. Дане дослідження є першою спробою їх систематизації, відповідно до походження та інформаційного наповнення. Результат дисертації покликаний пролити світло на потенціал українських архівосховищ щодо вивчення трагедії єврейського народу в роки Другої світової війни. Вперше аналізується інформаційний ресурс та достовірність джерел нацистського окупаційного режиму і документів радянської доби.

2. У дисертаційному дослідженні використано неопубліковані та маловідомі матеріали. До наукового обігу впроваджено велику кількість архівно-кримінальних справ на колишніх охоронців таборів примусової праці (т.зв. «травників») і членів інших силових структур нацистської окупаційної влади, таких як «кавказька рота» СД чи УДП. Матеріали цивільної нацистської адміністрації, СС і поліції, також є малодослідженими. Деякі з них вже відомі, проте багато документів у нашій роботі публікуються вперше. Дослідники Голокосту в дистрикті «Галичина» мало уваги приділяли діяльності Спеціального суду при Німецькому суді, що розглядав справи євреїв. Тому матеріали цієї категорії також маловідомі. Деякі з них публікуємо вперше. Здебільшого, вони стосуються вдалих і невдалих спроб переховування євреїв місцевим населенням. Велика кількість матеріалів юденратів згадується і публікуються вперше.

3. Вивчаючи матеріали окупаційної адміністрації, можемо досліджувати широкий спектр тем. Маємо змогу звертати увагу на специфіку нацистського законодавства, яке відповідало духові расової ідеології, розглядати офіційні розпорядження місцевої адміністрації щодо запровадження дискримінаційної антисемітської політики. Тут маємо на увазі примусове використання знаків розрізнення, установлення зменшених харчових норм для євреїв, запровадження заборон користуватись громадським транспортом, відвідувати ринки тощо. Документи окупаційної адміністрації також висвітлюють процес геттоїзації. В архівах наявне листування на цю тему між різними відділами і на різних щаблях влади. Дуже корисними для науковців є статистичні дані. Нацисти їх знищували з наближенням фронту, тому таких матеріалів мало.

4. Документи місцевої цивільної окупаційної влади, що зберігаються в українських архівосховищах, дозволяють зрозуміти процес реалізації Голокосту в Галичині. У різноманітних повідомленнях, наказах, циркулярах або ж листуванні висвітлюються дії, які напряму чи безпосередньо пов’язані з депортаціями євреїв до табору смерті «Белжець» та їхнім знищенням на місці. Варто зазначити, що в офіційному діловодстві нацисти користувались евфемізмами для опису убивств. Цю особливість слід брати до уваги під час дослідження.

5. Матеріали юденратів, які були створені за розпорядженням нацистської влади, допомагають дослідникам вивчати питання площини, у якій вони співпрацювали з окупаційною владою. Документи єврейських рад цінні тим, що в них знаходимо дані про проблеми інфраструктури гетто, спроби і способи їх розв’язання.

6. Матеріали Спеціального суду (Sondergerichte) при Німецькому суді дають змогу вивчати випадки порятунку євреїв християнським населенням -українцями і поляками. Також є декілька справ щодо пограбування єврейського населення.

7. Документи СС і поліції збережені фрагментарно. Проте навіть ця мізерна кількість дозволяє з’ясувати, яку роль відігравали силові структури дистрикту «Галичина» під час Голокосту. Матеріали дозволяють вивчати питання субординації силових структур і їхню співпрацю з місцевими цивільними органами управління. Можемо простежити процес передачі відповідальності за єврейські справи цивільною адміністрацією начальнику СС і поліції у дистрикті Галичина Фрідріху Кацманові у травні 1942 року. Матеріали, що стосуються збору інформації про єврейське населення силовими структурами також дуже важливі. Ідеться про конфіскацію метричних книг, а також про інші статистичні матеріали. Одне з найважливіших питань, яке цікавило Кацмана, стосувалось майна євреїв. Деякі документи силових структур висвітлюють це питання. Збережені документи СС і поліції дозволяють вивчати використання єврейської робочої сили. Матеріали про табори примусової праці належать до цієї категорії. В архівах є рідкісні дані, які стосуються застосування амуніції під час акцій, пошуки схованок у гетто і пошук євреїв у лісах.

8. Збережені звіти УДП, яка брала участь в акціях, висвітлюють здійснені заходи супроти єврейського населення. Зокрема, у звітах описана кількість євреїв, доставлених до місця збору під час акцій, кількість використаних набоїв до втікачів, факти підкупу, чи, наприклад, порушення дисципліни -дезертирство, неформальні стосунки з євреями тощо.

9. Особливо цінними для дослідників повинні стати архіви радянських спецслужб. Велику їхню частину розсекретили недавно. Процес розпочався 2009 року. Матеріали радянських органів державної безпеки сконцентровані на встановленні злочинців. Документи цієї категорії висвітлюють організацію, структуру та діяльність СС і поліції. Окрім цього, звернено чимало уваги на УДП і «травників». Багато колишніх членів цих формувань мешкали на території СРСР після війни. їхні арешти здійснювались декількома хвилями, починаючи від завершення війни і до кінця 1960-х. Відбувались судові процеси. Пошуки і слідчі дії не припинялись. У Львові, навіть 1971 року, були виявлені колишні українські поліцейські, які служили вже в радянській міліції. Протоколів допитів людей, які у роки нацистської окупації були в різноманітних силових підрозділах, і таким чином співпрацювали з німцями, багато. Цей тип джерела, без сумніву, вартісний. Однак, застосовувати його потрібно поряд з іншими матеріалами. Ми продемонстрували це в нашій роботі на прикладі «кавказької роти» СД і «травників».

10. Для матеріалів НДК характерна систематизація, тому інформація наявна про усі міста і містечка Галичини. Також є дані про певні села, де було скоєно злочини. В обласних архівах зберігаються акти районних комісій, а також копії висновків обласних. Матеріали роботи республіканської комісії є у ЦДАВО України. Хоча висновки її роботи направляли до Москви, на місці все ж залишилось багато оригінальних документів та копій.

Інформаційне наповнення матеріалів НДК обмежене. В актах працівники комісії дотримувались такої структури, згідно з якою подавалась хронологія окупації, коротко описувався окупаційний режим, вівся перелік випадків жорстокого ставлення з боку нацистів або колаборантів, описувались розстріли і депортації. До актів долучалися висновки судово-медичних експертиз стосовно місць масових захоронень. Радянські експерти проводили ексгумацію людських останків, вивчали їх, установлювали технічну складову розстрілів, рахували розміри могил і кількість загиблих. Власне, кількісні показники дуже часто вказано помилково. На великій кількості прикладів у дисертації було доведено, що здебільшого працівники комісії їх завищували.

Наприкінці актів комісії завжди подавався перелік головних винуватців. Зазначались їхні посади і військові звання. Інформативними є протоколи допитів очевидців. Часто свідками ставали ті євреї, які пережили Голокост.
Матеріали Комісії академій наук УРСР з історії Великої Вітчизняної війни в Україні доволі чисельні. Вона збирала документи і спогади очевидців про режим окупації. їх можемо використовувати як допоміжне джерело.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові праці, в яких опубліковані основні наукові результати дисертації:

1. Зілінський В. Матеріали до історії Янівського табору примусових робіт і табору для військовополонених «Шталаг 328» у м. Львові в 1941-1944 рр.: джерелознавчий аналіз // Zagadnienia spoleczno-ekonomiczne, polityczne, kulturalne i religijne w badaniach polskich, slowackich oraz ukrainskich: Tom I: Historia – Religia / [Pod redakcj^ Waclawa Werzbienca]. Jaroslaw: Wydawnictwo Panstwowej Wyzszej Szkoly Techniczno-Ekonomicznej im. ks. Bronislawa MarkiewiczawJaroslawiu, 2014. S. 183-197.

2. Зілінський В. Грошові відносини у Львівському гетто (1941-1943 рр.) // Zagadnienia religijne i narodowosciowe we wspôlczesnych badaniach polskich, slowackich i ukrainskich na terenie euroregionu Karpackiego. Jaroslaw: Wydawnictwo Panstwowej Wyszczej Szkoly Techniczno-Ekonomiczej im. Bronislawa Markiewicza, 2015. Czesc 1: Aspekt historyczny, prawny, sociologiczny, filozoficzny i etyczny / [pod red. Krzysztofa Reimana, Waclawa Werzbienca]. S. 175-188.

3. Зілінський В. Інформаційний потенціал матеріалів із українських архівосховищ щодо висвітлення історії юденратів дистрикту Галичина (19411943 рр.). Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. Львів, 2016. Випуск 17. С. 97-111.

4. Зілінський В. Документи нацистських силових структур дистрикту «Галичина» як джерело до вивчення Голокосту (на матеріалах із українських архівосховищ). Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: історія. Тернопіль, 2017. Випуск 2. Частина 3. С. 51-57.

5. Zilinskyi V. The Interrogation Protocols of SD Kaukasier Kompanie from the Security Service ofUkraine Branch-Wise State Archive as a Source to the Studies of the Holocaust in the Territory of the District of Galicia. Вісник Львівського університету. Серія Історична. Львів, 2017. Випуск 53. С. 363-376.

6. Зілінський В. Геттоїзація на території дистрикту «Галичина» у світлі матеріалів із українських архівосховищ. Вісник Львівського університету. Серія Історична. Львів, 2017. Спеціальний випуск. С. 218-227.

7. Zilinskyi V. They were killed on the spot: the destruction of Jews during the nazi occupation in the territory of the Lviv region. Вісник Львівського університету. Серія Історична. Львів, 2019. Спеціальний випуск: На пошану професора Романа Шуста. С. 340-360.

Наукові праці, які додатково відображають результати дослідження:

8. Зілінський В. Пограбування єврейського майна у м. Самбір під час нацистської окупації: аналіз явища на мікрорівні. Голокост і сучасність: студії в Україні і світі. Київ, 2015. № 1 (13). С. 109-123.

АНОТАЦІЯ

Зілінський В. Т. Голокост на території дистрикту «Галичина»: джерелознавчий аналіз проблеми. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06 – історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, Київ, 2019.

Дисертаційне дослідження присвячене Голокосту на території дистрикту «Галичина» і джерельній базі із українських архівосховищ на цю тему. Робота є першою спробою комплексного вивчення інформаційного потенціалу джерел такого характеру. Аналіз архівних матеріалів дозволить покращити якість досліджень в цілому. Уява про кількість документів і їх достовірність стане рушійною силою для змін у сфері вивчення Голокосту на території дистрикту «Галичина». Велика кількість документів в нашій роботі публікуються вперше.
Дослідження архівної джерельної бази опирається на принцип походження. Відповідно, окремо було здійснено аналіз документів нацистської окупаційної влади і радянських матеріалів, що присвячені розслідуванню злочинів гітлерівців. До першої групи належать накази, розпорядження, циркуляри цивільної місцевої адміністрації, СС і поліції, а також судові справи. Окрім цього, серед цих матеріалів виокремлюємо документацію української допоміжної поліції і єврейських рад – юденратів. Натомість радянські документи діляться на матеріали спецслужб і спеціально створених комісій, що розслідували нацистські злочини.

Ключові слова: Друга світова війна, Третій райх, дистрикт «Галичина», нацистська окупація, СС і поліція, Голокост, євреї, гетто, табори примусової праці

АННОТАЦИЯ

Зилинский В.Т. Холокост на территории дистрикта «Галиция»: источниковедческий анализ проблемы. – Квалификационная научная робота на правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.06 – историография, источниковедение и специальные исторические дисциплины, Институт украинской археографии и источниковедения им. М. С. Грушевского НАН Украины, Киев, 2019.

Диссертационное исследование посвящено Холокосту на территории дистрикта «Галиция» и источниковой базе из украинских архивохранилищ на эту тему. Работа является первой попыткой комплексного изучения информационного потенциала источников такого характера. Анализ архивных материалов позволит улучшить качество исследований в целом. Знание о количестве документов и их достоверности станет движущей силой для изменений в сфере изучения Холокоста на территории дистрикта «Галиция». Большое количество документов в нашей работе публикуются впервые.

В исследовании архивной источниковой базы использован принцип происхождения. Соответственно, отдельно был осуществлен анализ документов нацистской оккупационной власти и советских материалов, посвященных расследованию преступлений гитлеровцев. К первой группе относятся приказы, распоряжения, циркуляры гражданской местной
администрации, СС и полиции, а также судебные дела. Кроме этого, среди этих материалов выделяем документацию украинской вспомогательной полиции и еврейских советов – юденратов. Советские документы, в свою очередь, делятся на материалы спецслужб и специально созданных комиссий, которые расследовали нацистские преступления.

Ключевые слова: Вторая мировая война, Третий райх, дистрикт
«Галиция», нацистская оккупация, СС и полиция, Холокост, евреи, гетто, лагеря принудительного труда

SUMMARY

Zilinskyi V. T. The Holocaust in the territory of the District of Galicia: a source criticism analysis of the problem. – A qualifying scientific work on the rights of the manuscript.
Dissertation for the scientific degree of Ph.D. in History. Specialty 07.00.06. -historiography, source studies and special historical disciplines. – M. S. Hrushevskyy Institute ofUkrainian Archaeography and Source Studies of the National Academy of Sciences ofUkraine, Kyiv, 2019.

The dissertation is devoted to the Holocaust in the territory of the District of Galicia and to the source database of the Ukrainian archival repositories on this topic. The work is the first attempt to study the information potential of the sources of this nature comprehensively. The analysis of the archival materials will improve the quality of the research in general. The understanding of the number of documents and their reliability will be а driving force for changes in the study of the Holocaust in the territory of the District of Galicia. A large number of documents in our work are published for the first time.

The research of the archival source base is based on the principle of origin. Separate analysis was made of the documents of the Nazi occupation authorities and the Soviet materials on the investigation of the Nazis crimes accordingly. The first group includes orders, prescriptions, circulars of the civilian local administration, SS and police, as well as cases. Also, we will highlight the documents of the Ukrainian auxiliary police and the Jewish councils (die Judenräte) among these materials. Instead of this, the Soviet documents are divided into the materials of the special services and specially created commissions investigating the Nazi crimes.

The documents of the civilian local administration are the materials issued at various levels of the Nazi occupation authorities. They include orders, prescriptions, circulars, instructions, or district management projects of the leaders of the District of Galicia, and of its cities, towns, or districts. Among the documents of this category there is a correspondence with the SS and the police. Numerous documents of this nature have survived in the Ukrainian archives. A detailed analysis of the information potential of the materials will give an idea of how the persecution of the Jewish people in Galicia at all stages took place. The documents are mainly stored in the regional State Archive of the Lviv region (the DALO).

Since May 1942, the SS and the police had been taking over the complete initiative on the Jewish question. So, the “Big Action” of August 1942 was fully organized and carried out by the power structures of the District of Galicia. They are responsible for creating closed ghettos in the fall of 1942. The SS and police further deported and executed the Jews permanently until the end of the occupation. Although, in June 1943, the District of Galicia was officially proclaimed “Judenfrei” (free of Jews), more than 20,000 prisoners of the forced labor camps still remained alive. The destruction of these people took place with some pauses in summer and fall of 1943. In the last year of the occupation, the executions were apparently not frequent. However, they happened, because a certain number of Jews had fled into the woods. The SS organized special groups for seeking fugitives. Before the arrival of the Red Army, the executions of those who were still in prisons were held (for example, in Lviv the Jewish prisoners were executed in the prison in Lonsky Street in July 1944).

Unfortunately, the documents of the SS and the police, namely Sipo-SD, Orpo, Schupo and Kripo, have not been saved as good as the materials of the civilian administration. The former ones were specially destroyed before the approaching of the German-Soviet front.

The Ukrainian auxiliary police was created in August 1941 by the Nazi occupation authorities. The documents, which cover the nature of its work during the actions, are stored in the TSDAVO of Ukraine (the Central State Archive of the Supreme Organs of Power of Ukraine) in Kyiv and in the regional State Archives of Lviv (DALO) and Ternopil (DATO).

The history of the Jewish self-government in the years of the occupation is still waiting for its researcher. The documents of the Jewish councils of the District of Galicia are very scattered, but there are a lot of them. They are mainly stored in the regional archive ofLviv.

The documents of the Soviet special services are devoted to the investigations of the crimes of the occupants. In the Branch-Wise State Archive of the Security Service of Ukraine (the GDA SBU) there are a lot of archival-criminal cases of those people who collaborated with the Nazis. These sources are informative. Especially a lot of materials are devoted to the former security guards of the forced labor camps (the Trawnikis), the SD Kaukasier Kompanie (SD Caucasian company) and the Ukrainian auxiliary police.
Key words: the Second World War, the Third Reich, the District of Galicia, Nazi occupation, the SS and the police, the Holocaust, Jews, ghetto, forced labor camps

Підписано до друку 24.10.2019 Формат 60×90/16. Папір офсетний.

Друк офсетний. Умов. друк. арк. 0,9.

Наклад 100 прим. Зам. № 010/11

Друк ТзОВ “Простір-М”

Свідоцтво ДК № 5068 Від 22.03.2016 р.

79000, Львів, вул. Чайковського, 8 Тел.: (032) 261-09-05, e-mail: prostir.druk@gmail.com


Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s