День в історії
8 листопада 1620 року
Битва біля Білої Гори
Bitva na Bílé hoře (Schlacht am Weißen Berg)
8 листопада 1620 року відбулася перша велика битва Тридцятилітньої війни – битва біля Білої Гори.
Тоді ще ніхто не знав, що вся ця історія триватиме до 1648 року, а вся Священна Римська імперія буде розорена. Імперська армія просто йшла до Праги, щоб викинути звідти запрошеного чехами як короля молодого курфюрста Пфальцського Фрідріха, й провчити чеських протестантів. Чехи посіли вдалу позицію, настільки, що командувач імперської армією Карл Бонавентура де Бюкуа не хотів її атакувати.
Але баварський полководець Тіллі і курфюрст Баварії Максиміліан вмовили його провести лобову атаку, щоб перевірити, наскільки насправді сильні позиції чехів. Командувач армією протестантів герцог Християн Ангальтський добре розбирався у військовій справі і розмістив чехів за новою модою, так як будувались війська Моріца Оранського.
Ось тільки чехи так воювати були не навчені, та ще й позиції були недостатньо укріплені. За останнє слід було дякувати Празькому магістрату, який не видав командувачу 600 талерів на додатковий інструмент – для цього потрібно було проводити зайву нараду. Загалом, після того, як до намету, де Тіллі, Максиміліан і де Бюкуа сперечалися, наступати або обходити Прагу, увірвався папський легат Домінік Ісус Марія і показав знівечену протестантами ікону, прокричавши «Потрібно негайно ж іти на ворога з усіма силами з вірою в Бога і Пречисту Діву перемога буде за нами!». Терції імперської армії рушили в атаку на лінію чехів. Втім, поки билися перші лінії, протестанти-чехи ще якось огризались, але потім Максиміліан кинув в атаку свій резерв – польсько-козацьку кінноту. І вона рознесла невеликі загони чехів і мадяр остаточно. В результаті протестанти побігли, а Празький гарнізон відступив з міста – битва проходила всього в 4 км від Праги. Фрідріх Пфальцський (за яким закріпилось прізвисько «Зимовий» або «Однозимовий король») емігрував в Нідерланди.
Friedrich V. von der Pfalz Winterkönig
Вже пізніше, у 1623 р., імператор Фердинанд II оголосив його позбавленим сану курфюрста, який був переданий у нагороду за допомогу Максиміліану Баварському, далекого родича Фрідріха з молодшої гілки Віттельсбахів. В результаті, Прага капітулювала. Було вбито близько 5 тис. чехів, католики втратили близько 2 тис. осіб. Імператор дав кілька днів на те, щоб все чехи повернулися до католицької віри. Взагалі, репресії після поразки виявилися настільки дієвими, а поразка настільки відчутною, що Богемія ще 300 років після Білої гори навіть не намагалася вийти з підпорядкування Габсбургам, поки Австро-Угорщина не розвалилася після Великої війни.
Джерела:
1. Всемирная история: В 6 томах. Т. 3. Мир в раннее Новое время / под ред. А. Чубарьяна [Електронний режим доступу].
Володимир Лагодич
«Per Aspera» 