Берсерки (berserker)

Кирило Степанян

Берсерки (berserker)

berserk.jpg


Берсерки (від сканд. ber – ведмідь, serker – шкура) – характерний для архаїчних спільнот феномен; берсерки це категорія іррегулярних комбатантів, які входили в особливий бойовий транс, перебуваючи в стані сп’яніння, ражу, фурору. Структурно це були представники чоловічих товариств ініціації (manner-bunde), які виступали в якості містичних теріоантропних воїнів (найчастіше ведмедів або вовків), аналоги яких широко розповсюдженні усіма куточками світу, що вказує на архетипічність та архаїчність цієї категорії воїнів: порівняйте наприклад із семіотикою скіфів (саків) – зооморфоним татуюванням тіл та оздобою коней, естетикою османських делі (deliler), мілітарними традиціями астеків з їх nahualli тощо.

Northern berserker.jpg

Мірча Еліаде згадує, що серед індоєвропейців імігранти, заслані та втікачі прйимали маркер (стигму?) вовків [1], а у Законах Едварда Сповідника ~ 1 000 р. е. н. заслані забов’язані були носити wolfhеde [Ibid.], личину (грім) вовка. Дослідник вважає, що опинившись поза законом молоді люди дегуманізувались та мали відповідно поводити себе подібно справжнім вовкам [Ibid.], що відсилає нас до виразу Плавта «homo homini lupus est», що лягла в основу гоббсівської інтерпретації необхідності запобіжного суспільного договору. В тім, вже в ранніх монархіях, як бачимо, пережитки берсеркерства уподібнені стану беззаконня.

Еліаде вказує, що в германському середовищі братства берсерків проіснували до до завершення т. з. Volkerwanderung (великого переселення народів) [Ibid.].

Германці називали звіриних воїнів berserkir, буквально, «воїни в шкурі (serkr) ведмедя».

Chosen by the Gods.jpg

Інша категорія – ulfhedhnar, «люди у вовчій шкурі» [Ibid.] (в словнику «ЕСБЄ» вказані як ulfbedhnar) [2].

berserk.jpg

На бронзовій табличці з Торслунда зображено воїна в шкурі вовка [1].

1024px-Bronsplåt_pressbleck_Öland_vendeltid.jpg

Такі воїни, на думку Еліаде, не вдовольнялись правом пограбування та терору в період ритуальних зборищ, але навіть вдавались до канібалізму [Ibid.], вживаючись в ритуальну звірину іпостась.

berserker1.jpg

72488564_2419037091505818_8417607666427232256_o.jpg

В стані шаленства, за переказами та іконографією, могли гризти власні щити [3].

Джерело:

1. Мирча Элиаде. От Залмоксиса до Чингиз-хана [Електронний режим доступу].

2. ЭСБЕ / Берсеркер [Електронний режим доступу]: https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%91%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B5%D1%80

3. Ларрингтон К. Скандинавские мифы: От Тора и Локи до Толкина и «Игры престолов». – М.: Манн, Иванов и Фербер, 2019.

Кирило Степанян


Cловникова стаття глосарію

«Лексикон. Племінні культури: Скандинавія»:

https://is.gd/D0OwsB


 

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s