Лексикон
Pax Christiana:
Unio Trium Nationum (1438-1918)
Абетковий порядок:
а, б, в, г, ґ, д, е, є, ж, з, и, і, ї, й, к, л, м, н, о, п, р, с, т, у, ф, х, ц, ч, ш, щ, ь, ю, я
Словникові статті:
А
Ардель (Erdely) – мадярська назва Семигороддя [1, с. 249].
Джерела:
1. Назарук О. Т. Осмомисл: Українська історична повість з XII ст. – Л.: «Червона калина», 1991 – 256 с.
Богдан Мороз
Б
Баторі (Báthory) – стародавній мадярсько-секейській рід, генеалогія якого не переривається з кінця XIII ст., коли жив родоначальник Андрій Ракомаза [1].
Син його, Брікчій, отримав від короля Владислава IV (1262-1290) в нагороду за службу місцевості Абрам, Батура і Кіш-Бака; від Батура (мад. bator – хоробрий) Брікчій і справив своє родове ім’я [Ibid.].
Báthory István
Báthory István («Carta Bellica»)
Báthory András
В середині XIV ст. рід розпався на дві гілки, одна в Ечеда, інша – в Шомліо (Шом’є) [Ibid.].
Szilágysomlyó (рум. Șimleu Silvaniei, Ruinele cetății Ștefan Báthory)
Джерела:
1. Батории // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). – СПб., 1890-1907 [Електронний режим доступу]
Богдан Мороз
Банффі (Banffi) – ім’я відомого мадярського роду в Трансильванії та замку, що належав роду Банффі-Гуньяд [1].
Іштван Банффі врятував Темешвар, обложений османами, але помер від ран в 1552 р. [Ibid.]. Один з його нащадків, прихильник Ракоці, героїчно захищав проти імперців замок Бонціде [Ibid.]. Що стосується Банффі-Гуньяда (3252 жителів), то завдяки його положенню поблизу головних шляхів з Трансильванії в Угорщину воно піддавалося численним спустошенням під час османських воєн [Ibid.].
Джерела:
1. Банффи // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). – СПб., 1890-1907. [Електронний режим доступу]
Богдан Мороз
В
Г
Ґ
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Ї
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Саси, сакси (трансильванські) – див. Трансильванські сакси
Секеї (székely) – одна з привілейованих етнічних груп в Трансильванії, близька мадярам, яка виконувала функцію прикордонної служби [1].
Близькі також етносу чангошів. Носили характерні чоботи жовтого кольору.
Кроатський (хорватський) стрілець, секей та гайдук
в Тридцялітній війні (1618-1648)
Джерела:
1. Брагина Л. М., Сапрыкин Ю. М., Чистозвонов А. Н. и др. История средних веков. Том 2 / Под ред. Удальцовой З. В. и Карпова С. П. – Москва: Высшая школа, 1991 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: Глава 36, §1.
Богдан Мороз
Сібінбург (нім. Siebenbürgen) – розповсюджена серед трансильванських саксів назва Трансильванії, утворена від назви замку Сібінбург («замок на річці Сібін»), що виникло внаслідок переінакшення румунського гідроніму Сібін (нім. sieben позначає число 7, що перетворилось на позначення Трансильванії як «Семигороддя»).
Джерело:
1. Словник географічних назв
Т
Трансильванія (лат. Transylvaniae, «Залісся») – відома з XV ст. латиномовна назва північно-західної області ареалу волоського розселення. Назва корелює із Заліссям (Залесская ѹкраина).
Джерело:
1. Словник географічних назв
Трансильванські сакси – одна з трьох привілейованих «націй» Унії. Славетні рудокопи.
Розселення почались ~ XII ст. за запрошенням місцевих правителів [1] задля розробки шахтових копален та облаштування східних кордонів, що потерпали від набігів тюрків [Ibid.], що призвело до утворення області Семиграддя (Siebenbürgen). Фортифікаційні споруди трансильванських саксів обороняли ці терени від осман, а низка поселень, такі як Брашов, Сібіу, Тиргу-Муреш, Клуж-Напока мають виразний готичний культурний пласт [Ibid.].
Включення Австрійською імперією Трансильванії у свій склад зумовила підтвердження привілеїв германського населення регіону в курсі на вироблення імперської системи етнічних противаг [Ibid.].
Після Великої війни влада Румунії зняла політичні обмеження для румунського населення, проте трансильванських саксів виразно не переслідувала [Ibid.]. Вже тільки після встановлення комуністичного режиму трансильванські сакси, звинувачені у колабораціонізмі під час Другої світової війни вимушені були виїхати до ФРН, або були депортовані у радянські трудові табори [Ibid.]. Після революції 1989 р. ~ 100 000 трансильванських саксів скористалось правом на репатріацію, що призвело до скорочення общини на ~ 40 000 чоловік [Ibid.].
Джерело:
1. Головко В. Абхазские негры и венгерские ясы: Этнические группы, о которых вы не знали [Електронний режим доступу]: https://birdinflight.com/ru/mir/neobychnye-etnicheskie-gruppy.html
Кирило Степанян
У
Унія трьох націй (Unio Trium Nationum) (1438-1918) – унія трьох привілейованих етнічних спільнот (мадяр, секеїв та трансильванських саксів).
Ці етноси були запрошені до колонізації в цілях оборони кордонів Фронтиру та розвитку інфраструктури (шахти, міста, торгівля).
Унія, що проіснувала між 1438-1918 рр., нівелюючи автохтонне волоське населення до рівня холопів та кооптуючи еліти, які мадяризувались, виникла як реакція на повстання волоського населення, відоме як Răscoala de la Bobâlna (мад. erdélyi parasztfelkelés) 1437 р.
Звернення із проханням про зрівняння волоського населення із ксенократичною надбудовою Унії не дали якихось результатів: це були Supplex Libellus Valachorum Transsilvaniae (1791-1792) [1, 2] та Трансилвьанський меморандум 1892 р. [3].
Внаслідок мадяризації область інтегрувалась у систему коронних земель, об’єднаних під скіпетром династії Габсбургів [1] (до їх переділу внаслідок кризи політій, базованих на династичному принципі, у ХХ ст.), а Трансильванія найвиразніше втратила своє волоське обличчя серед тріади «придунайських князівств». Строкатість також зумовила поліконфесійне тло області: католицизм, лютеранство, кальвінізм, православ’я та уніатство [Ibid.].
Джерела:
1. Áron Kovács. Continuity and Discontinuity in Transylvanian Romanian
Thought. An Analysis of Four Bishopric Pleas from the Period between 1791 and 1842 [Електронний режим доступу]: http://www.hunghist.org/images/volumes/Volume_5_Issue_1/Kov%C3%A1cs.pdf
2. SVPPLEX LIBELLVS VALACHORUM TRANSCRIERE FIDELĂ CU ORIGINALUL / Supplex Libellus Valachorum Transsilvaniae (1791) / Enciclopedia Dacica [Електронний режим доступу]: http://www.enciclopedia-dacica.ro/?operatie=subiect&locatie=izvoare_latine&fisier=Clerus,_Nobilitas,_Civicusque_Status_Universae_Nationis_in_Transilvania_Valachicae_-_Supplex_Libellus_Valachorum_Transsilvaniae
3. Трансильвания в составе Австро-Венгрии [Електронний режим доступу]: http://www.world-history.ru/countries_about/2357.html
4. Виноградов В. Н. Дунайские княжества и Трансильвания: Национальный вопрос и задачи освобождения и объединения (1848-1849 гг.) [Електронний режим доступу]: https://is.gd/onD8Pa
Кирило Степанян
Ф
X
Ц
Ш
Щ
Ь
~
Ю
Я
«Per Aspera» 