Володимир Лагодич
Гаккапеліти (Hakkapeliitat)
Серед жителів Скандинавії уваги заслуговують фіни. Адже, крім уславлення “Нокією”, вони протягом своєї історії завоювали титул прекрасних воїнів. Однак, спочатку вони були миролюбним народом. Навіть не завоювали нікого, й грабували без фанатизму. Та й вцілому жили розмірено – ловили рибу в озерах, полювали на оленів у лісах, боролись лише з північними комарами, як літо приходило.
З часом комарів змінили вікінги. Місцеві, щоправда, не віднеслись до них гуманно – фінські лучники мали звичку ображати нападників стрілами. Але й вікінги закінчились – на зміну прийшли нові напасті. То новгородці хотіли обкласти даниною, то литовці заблукають, то туристи з Данії відвідували місця колишньої слави. Найстійкішими сусідами виявились шведи. Від них фіни все-таки не відбились. Хрестові походи 1150-1293 рр. перетворили фінські землі у володіння Шведської корони. Завойовники поставились до лісовиків лояльно – невдовзі фіни отримали права, навіть брали участь у виборі монархів. Як наслідок, шведське володарювання не особливо гнітило місцевих.
Зрештою, фінам з часом сподобалось брати участь в завойовницьких походах шведської імперії.
На фоні браку людських ресурсів, Густав ІІ Адольф дійшов до ідеї залучення до служби своїх підданих із східних провінцій.
Так виникли гаккапеліти – фінська кавалерія, що стала однією з кращих в Європі ХVII ст.
Протягом свого існування вони допомогли Північному леву перемоги Річ Посполиту, Баварію, Саксонію – всіх, хто стояв на шляху тогочасних амбіцій Стокгольму.
Через це й виникла відповідна назва гаккапелітів, від слів “гаккаа пяялля” – “рубай їх!”.
Роки ішли, й тактика змінювалась. Гаккапелітам з цим повезло, оскільки вони були саме легкою кавалерією. Поки Європа переходила на рейтарів, хлопці з Суомі спеціалізувались на різанині. Наближаючись до супротивника, вони давали залпи з пістолів, після чого врубались у його ряди. Лякала ворогів також манера гаккапелітів атакувати мовчки, без традиційного “Перкелє”.
Доходило до того, що фіни проявили себе незамінними бійцями. Так, у 1631 р. при Брейтенфельді вони здолали імперських кірасирів; наступного року, при річці Лех, вони обороняли укріплення, вириті самими ж наспіх; того ж 1632 р., при Лютцені, вони зіткнулись із не менш цікавими супротивниками, хорватами.
Не обійшлось в історії кавалеристів без іронії. Під час війни 1657-1658 рр., що прийшлась на правління Карла Х Густава, гаккапеліти (які вже розрослись до трьох полків) відвідали горезвісну Данію через замерзлий Бельтський пролив, примусивши ворога укласти Роксілльский мир.
