Максим Майоров Лінія не Керзона Іноді хибні дати, помилкові назви або чуже авторство стають настільки поширеними, у тому числі у фаховій літературі, що здаються очевидними фактами, які не вимагають жодної верифікації. Саме так трапилося із твердженням, ніби 8 грудня 1919 року була затверджена «Лінія Керзона». Датування найзнаменитішої в українській історії «іменної» лінії розмежування, чи то…
Gustav II Adolf (1611-1632)
Gustav II Adolf (Gustavus Adolphus) (1611-1632) Шведського короля Густава ІІ Адольфа називали «Сніговий король», «Північний лев», а італійські найманці – «Золотий король» – за колір волосся. Світловолосий гігант неначе давній вікінг увірвався влітку 1630 р. із суворої Півночі в європейську історію, кардинально змінивши хід Тридцятирічної війни на користь протестантів. При цьому, відбулось це за два…
Володимир Голубець. Шукаючи корінь зла…
Володимир Голубець Шукаючи корінь зла… Постаті Адольфа Гітлера та Йосифа Сталіна залишили колосальний слід в історії ХХ ст. Ці особи своєю діяльністю залишили більше питань ніж відповідей. Деяким громадянам цікаво знати, чому ці диктатори чинили так, а не інакше. Очевидно, що частину відповідей на дані питання слід шукати саме в дитячих роках цих особистостей. Перш…
Вадим Чепіженко. Англійський Проторенесанс: Не Чосером єдиним
Вадим Чепіженко Англійський Проторенесанс: Не Чосером єдиним Традиційно у вітчизняній і зарубіжній історіографії проникнення ренесансних гуманістичних ідей на Британські острови прийнято пов’язувати з епохою правління англійського короля Генрі VII та шотландського монарха Шеймуса (Джеймса, Якова) IV, а більш конкретно – з іменами таких видатних діячів того часу, як Полідор Вергілій, Джон Колет, Вільям Тіндейл та…
Презентація каналу «Plus Ultra» (06.12.2019)
Презентація каналу «Plus Ultra» (06.12.2019) [UPD: Інформація щодо каналу наразі неактуальна] Шановні читачі! Раді презентувати Вашій увазі наші ініціативи, нові матеріали яких тепер разом будуть до ступні на Telegram-каналі «Plus Ultra»: https://t.me/lvivplusultra. «Plus Ultra» це суто репрезентативний ресурс, в якому Ви можете слідкувати за регулярними дописами на ресурсах усіх трьох ініціатив. Обрана нами відмінна узагальнена…
Василь Босак. Облоговий бурав: Короткі замітки про конструкцію і «близькосхідний контекст»
Василь Босак Облоговий бурав: Короткі замітки про конструкцію і «близькосхідний контекст» Опрацьовуючи комплекс облогової стінобійної техніки, крім тарана варто згадати і бурав. Інформації про нього в джерелах та історіографії є набагато менше, що поширено вузьким спектром його використання та термінологічною плутаниною. На сьогодні дослідникам відомо про два типи буравів, описаних ще античними інженерами. Аби з’ясувати,…
Василь Босак. Облогова драбина
Василь Босак Облогова драбина Через простоту конструкції і швидкість побудови штурмова драбина була наймасовішим облоговим знаряддям епохи Хрестових походів. Хоча її переваги оцінили ще задовго до цього – в історіографії ми знаходимо інформацію про зображення облогових драбин в Давньому царстві Єгипту (XXVIII-XXII ст.). Перед початком технічної характеристики драбин, ми класифікували їх за кількома ознаками: за…
Василь Босак. Таран. Спроба конструкційної класифікації і характеристика застосування під час Хрестових походів
Василь Босак Таран Спроба конструкційної класифікації і характеристика застосування під час Хрестових походів Протягом доби Античності і Середньовіччя таран залишався одним із найефективніших облогових засобів. Як і у випадку інших масових знарядь, таку тенденцію можна пояснити простотою конструкції (яка, щоправда, в процесі еволюції також зазнала кількох суттєвих модифікацій) і швидкістю спорудження за наявності необхідних…
Андрій Скиба. Нові дослідження оборонних споруд «цитаделі» Пастирського городища
Андрій Скиба Нові дослідження оборонних споруд «цитаделі» Пастирського городища У 2017-2019 рр. експедицією Інституту археології НАН України за участі Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського та Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка були відновлені після тривалої перерви[1] дослідження на Пастирському городищі (с. Пастирське Смілянського району Черкаської області), що являло собою найбільший за межами Візантійської імперії…
Сильвия Маршалек. Austrhálfa и Austrvegr ‒ Русь как элемент восточной части мира средневековых скандинавов
Сильвия Маршалек Austrhálfa и Austrvegr ‒ Русь как элемент восточной части мира средневековых скандинавов УДК 94(100:=113:477)“04/14” AUSTRHÁLFA И AUSTRVEGR ‒ РУСЬ КАК ЭЛЕМЕНТ ВОСТОЧНОЙ ЧАСТИ МИРА СРЕДНЕВЕКОВЫХ СКАНДИНАВОВ Сильвия МАРШАЛЕК Ягеллонский университет (Краков) Настоящая работа имеет общий характер и в ней представлена Русь в контексте средневековой концепции деления мира Скандинавов, основанной на двух главных составляющих….
«Per Aspera» 