Βασιλεία Ῥωμαίων (Ῥωμανία)
⇐ 1453 ⇒
Devlet-i Âliyye-i Osmâniyye (دولت عالیه عثمانیه)

Процитуємо фрагмент (https://is.gd/sc1VW4), що змальовує міфологічну та містичну значущість трагічного та драматичного падіння Константинополіса:
«Мехмед Фетіх (1451-1481), здобувши Константинополь (1453), пережив те, що османи назвуть «хюзюн» (один з видів туги на кшталт вже згаданого ром. dor або герм. sehnsucht), і пригадав двостишшя, яке накладало на образ руїн «Нового Риму» образ руїн Ераншахру (652): «Павук плете завіси у палаці Хосрова, Сова несе сторожу в замку Афрасіаба» [108]. Турсун-бей взагалі порівнює тут Фетіха із духом Божим (Ісою), що піднімається до IV-ї небесної сфери [109], а Роджер Кроулі вважає, що завойовник побачив в руїнах здобутого Міста майбутню руїну заснованої Османами імперії [110]. Важливо, що Османи мали міфологізоване уявлення про міфічний артефакт, тотожний орбу ромеїв: Кизил-Алма, Червоне Яблуко (або ж Золоте Яблуко, Алтин-Алма) – полярний Хорасану метафізичний центр Заходу та об’єкт устремлінь до світового панування, що переходить від столиці до столиці».





































1454 рік. Софія. Константинополь (худ. Артур Орльонов)
