Ольга Гуль
Львів у XVI столітті:
Місто конфліктів та порозумінь
(презентація книги)
«Я об’їхав пів-Європи, побував у найславетніших містах світу, але в жодному не бачив стільки хліба, як тут приносять на ринок, і майже кожен чужинець знайде таке печиво, як у своїй країні… У цьому місті, як і у Венеції, стало звичним зустрічати на ринку людей з усіх країн світу. Кожен, якою б мовою не говорив, знайде тут і свою…», – так описав Львів наприкінці XVI ст. Мартін Ґруневеґ. Відомий мандрівник-купець був уродженцем Ґданська (найбільшого осередку тогочасної Східної Європи) та походив із заможної сім’ї, тому можемо припустити, що він, хоча й прожив у місті над Полтвою близько двох десятиліть, все ж дивився на Львів, як сучасні європейці, для яких тут усього вдосталь, все значно цікавіше та приправлене легкими нотами східного колориту. А яким видавався Львів місцевим мешканцям – полякам, німцям, українцям (русинам), вірменам та євреям? Чи був він для них таким же “центром світу”? Чи розуміли вони, що проживають в одному з найважливіших торговельних осередків Східної Європи, у королівському місті, що згідно з маґдебурзьким правом, могло cформувати інституції самоврядування? Чи усвідомлювали мешканці Львова, які привілеї можуть отримати від проживання та діяльності на цій території і чи використовували сповна можливості мультикультурного міста? Відповісти на ці запитання спробуємо на сторінках цієї книги. Для цього звернемо увагу на XVI ст., коли Львів переживав велич і розквіт.
Ранньомодерний час – переломний період для населення міст Корони Польської, що зумовив поширення гуманістичних ідей, які змінили спосіб мислення та ментальність людей. Як наслідок, інакше почали формуватися відносини між громадянами та інституціями міського самоврядування. Геополітичне становище й економіка Польського королівства зазнали значних змін, що зумовило інтелектуальне пробудження міщан. Неабиякий вплив на цей процес мала “революція цін”. Унаслідок імпорту дешевого золота та срібла з американського континенту в 4–5 разів зросли ціни на сільськогосподарську продукцію, та у 2–3 – на ремісничу. Відповідно, праця селян у шляхетських фільварках стала значно рентабельнішою, ніж реміснича у цехах. Це негативно позначилося на рівні життя середнього класу міщан. Проте жваво розвивалася діяльність купців, які експортували збіжжя і “східні товари” на Захід та імпортували ремісничі вироби і сукно з європейських країн. XVI ст. можемо вважати періодом збагачення купців, котрі займалися міжнародною торгівлею.
Реформаційний рух кардинально змінив уявлення людей про навколишній світ. Нові знання й ідеї поширювалися завдяки освіті та професійному досвіду. У XVI ст. міщани зазвичай навчалися вдома, або ж у парафіяльних школах, після закінчення яких мали змогу вступати до університетів Кракова, Болоньї чи Падуї. Після повернення до Львова вони реалізовували здобуті знання на практиці, займалися міжнародною торгівлею чи надзвичайно прибутковим тоді аптекарством. З’явилися “нові люди”, котрі мали власні погляди на діяльність влади, функціонування органів міського самоврядування та життя в міській громаді. Норми тогочасного права та звичаї перешкоджали активним громадянам впливати на існуючу ситуацію, адже вони не могли увійти до складу інституцій самоврядування. Тобто, усталені форми правління вже не задовольняли суспільство, тому міщани намагалися їх змінити шляхом суспільних виступів та судових процесів.
У період пізнього середньовіччя та ранньомодерного часу серед інших міст Корони Польської Львів виділявся мультиетнічністю та багатоконфесійністю. Усе населення поділялося на чотири релігійно-етнічні групи або “нації”[1]: католицька (в основному поляки, а також німці, італійці, шотландці, англійці), православна (українці, греки), вірменська та єврейська[2]. Найчисельнішою і політично найсильнішою була католицька громада, яка відчувала всю повноту влади та користь від королівських привілеїв. Життя й діяльність українців, вірмен та євреїв регламентувалося окремими королівськими декретами[3], що надавали судову автономію (вірмени, частково євреї), або обмежувалося відмінним правовим статусом, а також діяльністю представницьких інституцій в особі старших (українці). Всупереч етнічним і релігійним відмінностям, міщани Львова відносно мирно співіснували й співпрацювали. Однак, постійно відбувалися локальні суперечки: між старостою та міщанами, в межах міської громади, у середовищі професійних об’єднань, між релігійно-етнічними групами. Конфлікти, без сумніву, впливали на розвиток міста, адже під час їх вирішення змінювалися усталені правові норми та звичаї.
Книга авторки: «Львів у XVI столітті: місто конфліктів та порозумінь», НАН України. Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича; Львівське відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського. Львів, 2018. 304 с.
ЗМІСТ:
ВСТУП
СУСПІЛЬСТВО ЛЬВОВА У XVI СТОЛІТТІ
Демографічні, правові та етно-конфесійні аспекти розвитку міста
Соціальна структура і професійна зайнятість
Самоврядування та владна еліта
СУСПІЛЬНІ КОНФЛІКТИ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVI СТОЛІТТЯ
Виступ міщан 1519 р.: передумови, перебіг подій
Конфлікт у середовищі міської влади 1520–1526 рр. та його наслідки
Суперечки між міською радою та старостами
Міжкорпораційні конфлікти
Українці, вірмени, євреї: економічні протистояння
ЛЬВІВ ЯК АРЕНА КОНФЛІКТІВ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVI СТОЛІТТЯ
Суспільний виступ 1576–1577 рр.: причини, керівники, наслідки
Участь українців і вірмен у конфлікті та їхня боротьба за зрівняння в правах з католицьким населенням
Протистояння євреїв і міської громади та посилення їх ролі в економічному житті міста
ВИСНОВКИ
ДОДАТКИ
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК
STRESZCZENIE
SUMMARY
Покликання:
[1] Під терміном “нація” розуміємо релігійно-етнічну групу, етно-конфесійно-правову спільноту (“natio” середньовічних та ранньомодерних документів), яка відчуває свою окремішність і була об’єктом правових відносин. Вона не тотожна з поняттям європейської модерної нації (М. Капраль, Національні громади міста Львова XVI–XVIII ст. (соціально-правові взаємини), Львів 2003, с. 12).
[2] S. Rachwał, Jan Alnpek i jego “Opis miasta Lwowa” z początku XVII wieku, Lwów 1930, s. 50; M. Капраль, Національні громади // Історія Львова. У трьох томах, т. 1 / Ред. Я. Ісаєвич, М. Литвин, Ф. Стеблій, Львів 2006, с. 122.
[3] М. Капраль, Національні громади міста Львова XVI–XVIII ст. (соціально-правові взаємини), Львів 2003, с. 47.
Авторка:
Ольга Гуль – молодша наукова співробітниця Інституту українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН України. Спупінь доктора наук з історії (PhD) здобула в Університеті Марії К’юрі-Склодовської (Польща). Після чого проходила стажування у Ягеллонському університеті, Вроцлавському та Варшавському університетах. Співавтор колективної монографії У ратуші міста Львова. Від бурмистрів до міських голів: Довідник / Упоряд. І. Мацевко, М. Мудрий. Львів 2016. Зараз працює над просопографічним дослідженням особового складу міської влади Львова XVI ст. Сфера наукових зацікавленя: історія міст і міщанства у період пізнього середньовіччя та ранньомодерного часу, міське самоврядування, міська влада Львова в XVI ст., історія буденності, біографії львівських міщан, історіографія міжвоєнного періоду, локальна історія (довідка Романа Метельського: https://photo-lviv.in.ua/lviv-u-xvi-stolitti-misto-konfliktiv-ta-porozumin-abo-knyha-iaku-varto-pochytaty/).
«Per Aspera» 