Юрій Лисий

Військові плакати 1914-1920 рр.

---

Одним з найбільш цікавих та ілюстративних матеріалів Збірки воєнних друків Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка є плакати. Слово плакат походить від латинського слова “placatum” (оголошення, об’ява), це великий малюнок з агітаційним, рекламним або навчальним текстом. Джерела цієї видавничої продукції тягнуться фактично від винаходу друкарства, що пояснюється особливістю її сприйняття (дослідники стверджують, що людина близько 80% інформації сприймає візуально), а також зображувальними можливостями. Так звані лубки, а потім «летючі листки» були засобами комунікації й пропаганди політичних поглядів часів Реформації та Селянської війни у Німеччині 16 ст. Пропагандистські плакати – одна з важливих напрямків військової та політичної пропаганди яка існувала у ХХ ст. Їх активно використовували держави-суперниці як під час Першої та Другої світових воєн. Так і підчас інших локальних конфліктів першої половини ХХ ст., якими так багата Європа загалом та Україна зокрема. Це був досить ефективний засіб впливу на людську свідомість. Плакати давали можливість найшвидше донести до суб’єкта необхідну інформацію, тому, можливо, найповніше виконували функції пропаганди. А так як пропаганда мала бути доступною для мас, то й зображення на плакатах мали бути простими, змістовними, щоб легко доходити до свідомості навіть найменш освічених верств населення. Для політичного плакату характерно активне, емоційне звернення до широких мас суспільства із закликом до конкретних дій, оперативність відгуку на суспільно політичні події, чіткість і лаконічність образів тощо.

Активно застосовували плакати та листівки в часи Першої світової війни. Вони возвеличували воїнів держав – учасниць протистояння, агітували за вступ до армії допомогу фронту тощо. Скажімо, спеціалізовані пропагандистські підрозділи були створені у військах Великої Британії та США. Діяльність їх була доволі втаємниченою та зорієнтованою на поширення потрібної інформації через пресу, плакати і листівки. Такі функції виконувало, зокрема, британське бюро пропаганди Чарльза Мастермана.

У НБ ЛНУ зберігається близько 60 кольорових плакатів. На них в основному висвітлюються події часів Першої світової війни, польсько-радянської війни, Другої світової війни, часи німецької окупації, плакати які відображають культурне життя початку ХХ ст. Колекція плакатів, яка зберігається у Науковій бібліотеці ЛНУ дає уявлення про те велике значення яке надавали й надають різні держави наочній агітації й пропаганді.

Насамперед розглянемо російські плакати Першої світової війни. Перед Першою світовою війною плакатів у Російській імперії не друкували, але масово була поширена лубочна культура. Лубок – примітивні гумористичні картинки з короткими написами, часто зарифмованими; також перед війною появилися рекламні вивіски, виконані в європейській манері. Сплавом цих двох жанрів стали російські агітаційні плакати Першої світової. Головні властивості плаката: лаконічність, виразність, доступність – зробили його популярним та затребуваним видом мистецтва.

461. Бой у Городка Плакат невеликий за розмірами 38 х 46, 5 см. Бій під Городком — один із перших боїв Першої світової війни. Відбувся 17 серпня 1914 року біля містечка Городок Кам’янецького повіту Подільської губернії (нині місто, один із районних центрів Хмельницької області). Причиною бою стало те, що 5-та австро-угорська дивізія перейшла Збруч, а наслідком те, що російська 2-га зведена козача дивізія розбила її поблизу Городка. На малюнку видно як козаки цієї дивізії (вона складалась з кубанських, донських та терських полків) рубають австрійську піхоту. У цьому бою відзначився 1-й Лінійний Генерала Вельямінова полк Кубанського козачого війська. Можливо його кавалеристи і зображені на малюнку. Під зображенням бачимо підпис всього цього дійства: «Петроградъ, 6 августа. Отъ генерального штаба обьявляется: 4-го августа, въ 12 часовъ дня, австрыйская дивизия подошла къ линии Городокъ-Кузьминъ. Наша конница завязала съ противникомъ бой у Городка, длившыйся 5 часовъ. Огнемъ и конскими атаками противнику нанесенъ уронъ. Все поле усеяно неприятельскими трупами. Наши потери незначительны. Около 7 часовъ вечера того же числа разстроенная австрийская дивизия отошла, преследуемая нашей конницей». Дата 4 серпня не повинна вводити в оману – це за старим стилем. За новим стилем бій відбувся 17 серпня. Виготовлена літографія в типографії С. Мухарського. Москва, Бол. Никитинская, 22. Со стороны военной цензуры в г. Киеве не встречаеться препятствий къ продаже этой картины. Киев 15 сентября 1814 г. Складъ изданий у И. Г. Губанова Киевъ-Подолъ.

Наступний плакат під номером 462. Война России съ Германией и Австрией. Бой на реке Сан. Плакат також 1914 р. На ньому зображено бій росіян з австрійцями на р. Сян. Який був складовою великої Галицької битви серпня-вересня 1914 р., в результаті якої росіяни зайняли майже всю східну Галичину, майже всю Буковину та обложили Перемишль. В боях на р. Сян брали участь частини російської 8 армії, якою командував знаменитий російський генерал Олексій Брусилов. Плакат невеликого розміру 32 х 37,7 см. Під зображення опис: «Отъ штаба Верховного главнокомандующаго. Официально. На австрийском фронте наши войска переправляються через реку Санъ. На самой позиции у Равы Русской взято 30 орудий, более 8000 пленных и огромные склады огнестрельных и продовольственных припасовъ. Результаты преследования въ этомь направлении еще неизвестны. Въ болотахъ, въ районе Белгорая, отыскиваються новыя завязшыя въ них австрійскія батареи. Армия генерала Брусилова, противъ которой австрийцы прозвели последний отчаянный натискъ, при конечномъ переходе въ наступление взяла много пленных, орудий и парковъ, подсчет коихъ еще производиться. Генерал Брусиловъ свидетельствуетъ, что войсками было проявлено высшее напряжение, стойкость и доблесть. Командиры корпусовъ твердо и невозмутимо спокойно руководили войсками, не разъ вырывая въ критические минуты победу. Особенно генералъ Брусиловъ отмечает выдающуюся деятельность генерала Радко Дмитриева. На правом берегу Днестра австрийцы оттеснены к Дрогобычу. Главный городъ Буковины – Черновцы и весь прилегающий район заняты нами без боя». Хромо-літографія І. Чоколова, Видавництво І. Губанова, Київ, Поділ, 1914 р.

463. Первый бой на Карпатахъ. – Схватка нашихъ улановъ съ венгерскими гусарами. Плакат 1914 р. теж невеликого розміру, як і всі плакати цієї серії, 38 х 41,2 см. На зображенні ми бачимо бій російських уланів з угорськими гусарами. Судячи з зображення царські улани перемагають, оскільки передній план зображення заповнений вбитими й пораненими гусарами. Під зображенням розширений підпис до цього бою: «Солнце начало заходить, когда три эскадрона венгровъ кинулись въ атаку на наши две батареи. Они летели, какъ черная туча, какь ураганъ. Наша картечь вікашивала целіе ряды, а они все летели впередї. Тогда два єскадрона наших улан бросились на них и начался буквально рукопашній бой. У пушекї прислуга билась всемї, чемь попало, вплоть до кулаков. Все рубили, кололи …(нерозбірливо), ритвині на поле битві заполнились людьми и лошадьми. Мы почти всїхь нарубили и перекололи. Оставшиеся вї живихї человекї 15-20, бросили коней вї огородахь и из за плетней и дворов начали … (далі дуже нерозбірливо, можна вловити тільки фрагменти розповіді). Мова йде про хоробру кругову оборону угорського офіцера, який відбився від російських уланів. Автор зображення С. А. Фіалковський, Книговидавництво М. С. Козмана, Одеса. Литография Ф. Жауер і В. Сірновскій. Дозволено Военной Цензурой. Одесса, 24 сентября 1914 р. На цій кольоровій літографії, очевидно, зображається один з епізодів боїв між австрійською та російською арміями, які розпочалися 23 серпня 1914 р. І завершилися відступом австрійців з більшої частини території Галичини та Буковини та втратою Львова.

Таких російських плакатів присвячених подіям Першої світової у нас зберігається тільки 3 примірника. Треба зазначити, що їх на початку війни випускали у Росії дуже багато. Існувала ціла серія таких лубкових картинок. Наприклад: «Захват казаками германского обоза», «Первый георгиевский кавалер Кузьма Крючков», «Взятие германских окопов», «Бой на восточно-прусском фронте» і т. д. Над ними працювали талановиті російські художники: Ситін, Морозов, Фіялковський, Васнєцов, Коровін, Пастернак. Високий професіоналізм та майстерність художників зробили плакат цього часу яскравим художнім явищем в російському мистецтві початку ХХ ст.

Наступні плакати періоду Першої світової війни у фондах НБ ЛНУ – це два плакати які зображають і возвеличують діяльність у цій війні польських легіонерів. Нагадую, хто не знає, що Легіони польські — добровольче польське військове з’єднання 1914-1918 рр., створене за ініціативи Юзефа Пілсудського в складі австро-угорської армії з метою боротьби за відновлення незалежності Польщі.

Під Інв. 121. Legiony polskie [Плакат]. [1915]. 88×111 см. – На лицевій стороні аркуша зображений солдат з рушницею. Під заголовком досить об’ємний текст: „Narod polski pokazał, że pomimo długiej niewoli żyje i umie walczyć o swoją przyszłość niezależna. Po raz pierwszy od dzisicioleciej stanal na rowne z innemi narodami przez stworzenie Legionow Polskich…”. На лицевій стороні провенієнція: k.u.k. kreiskommando Dombrowa.

Наступний плакат-календар (на реставрації, немає зображення) Інв. 192. Legionista. Kalendarz na rok 1917. – Lwów: Nakładem lwowskiej Delegacyi N. K. N., Lit. Akc. Tow. Lwów., Rys. Tadeusz Rybkowski, 1916. [Плакат]. 39×54 см. Автор цього плаката-календаря Тадеуш Рибковський (1848-1926), визначний польський маляр, відомий своєю серією малюнків де увіковічнив щоденне життя гуцулів. Похований, до речі, на Личаківському цвинтарі у Львові.

У Науковій бібліотеці ЛНУ ім. І. Франка зберігається 20 польських плакатів часів польсько-радянської війни 1920 року (Збройного конфлікту між Польщею і Українською Народною Республікою, з одного боку, і радянською Росією з іншого, у квітні-жовтні 1920 р. Війни, яка значною мірою вплинула на хід історії в ХХ ст. та визначила шляхи розвитку на найближчі десятиліття для трьох великих європейських народів: українців, поляків та росіян). Отже розглянемо тепер ці плакати:

Під номером 1316 Збірки воєнних друків НБ ЛНУ ми бачимо невеликого розміру чорно-білий плакат невеликого розміру 35×24,5 см. На малюнку зображені два польських вояки. Один з них присів навпочіпки біля кулемета і веде вогонь по неприятелю, другий дещо поодаль. Під малюнком подано короткий текст польською мовою “Do krwi, ostatniej kropli z żył”. Виданий плакат у Варшаві в 1920 р. Це є літографія з малюнку польського маляра Каміла Мацкєвича (1887-1931). Цей автор був відомим польським художником та карикатуристом. Працював для Центрального комітету пропаганди, виконуючи транспаранти, афіші та плакати, що закликали до війни з Росією 1920 р. Брав участь у польсько-більшовицькій війні. Відомий своїм циклом малюнків “Boje bolszewickie i inne aktualności z wojny 1920”.

На наступному плакаті під номером 1317 зображено п’ятеро польських вояків. Троє з них поранено. Але всім своїм виглядом вони виражають незламність духу і готовність до продовження боротьби. Плакат невеличкого розміру 28×22 см. Під зображенням вояків розміщено вірш Мєчислава Романовського, польського поета епохи романтизму (1833-1863):

“Ojczyźnie naszej Polsce bądźny wierni,

Pokąd tchu w łonie.

Stójny wytrwali, gdy wieńce nam z cierni

Kładą na skronie.

Nieszczęścia i klęski niech miłość połamie.

Czy dźwiga nas dola, czy chytrze nam kłamie,

Ojczyźnie tej życie, krew nasza i ramię,

I chwała w zgonie!”

Плакат виданий Котковським і Фрейліхом в Лодзі 1920 р. Це є літографія з малюнку польського художника єврейського походження Артура Шика (1894-1951). Під час польсько-радянської війни Артур Шик був художнім директором відділу пропаганди польської армії в Лодзі.

Наступний плакат невідомого автора №1318 змальовує смерть на двоголовому демонічному коні, одна голова якого це Лев Троцький, а друга Володимир Ленін. Небо затягли хмари. На дальньому плані розташоване якесь польське місто над яким літає гайвороння. На передньому плані польський солдат вражає цього демонічного коня осідланого смертю штиком. Над зображенням напис польською мовою „Potwór bolszewicki”. Внизу по подано короткий текст: „Spójrz! Dwujęzyczny i dwuglowy koń śmierci z Moskwy kroczy nowy, lecz polskie ręce nie obwisły, ten koń – śmierć znalazł w nurtach Wisły!”. Розміри плаката 47×31 см. Біло-червона літографія видана у друкарні „Zołnierza Polskiego” в 1920 р.

На одному з плакатів 1920 р. зображено згарище і руїни, які несла Червона армія в Польщу. Серед уламків церкви стоїть розп’яття Христа. Навколо замордовані трупи людей. На задньому пламені червоне зарево. Нижче зображення заклик польською мовою „Do broni! Tak wygląda wieś polska zajęta przez bolszewików”. Літографію з малюнку Францішека Нечуя-Урбанського здійснили у літографічній майстерні Владислава Глувчевського. Цей плакат теж невеликого розміру 45×30 см. Випущений у Варшаві.

Невеликого розміру, плакат 41×31 см. зображає провідника польської держави Юзефа Пілсудського на коні з шаблею в руках який вражає розпластаного на землі комуністичного вояка. Дещо в стороні, на передньому плані за цим дійством з тривогою спостерігає польська родина. Судячи з того, що їхні пожитки знаходяться поруч, вони не мають де жити. Очевидно, їхнє житло було спалено більшовиками. Композиція Ю. Пілсудського на коні і поверженого більшовика наводить паралелі з Юрієм Змієборцем. Більшовизм в ті часи у Польщі і в більшості країн Європи асоціювався із сатанинськими силами зла. На дереві, біля якого розташувалися польські біженці, висить розп’яття. Отже, за задумом автора, війна 1920 р., це не тільки війна двох європейських держав – це цивілізаційна війна. Навіть більше. Війна сил добра проти сил зла. Під зображенням напис „Józef Piłsudski”. Виконаний даний рисунок відомим польським художником і графіком Владиславом Скочилясом (1883-1934). Плакат випущений в Торуні, літографія „Sztuka” 1920 р. Видавець: Бюро пропаганди Генерального інспекторату Добровольчої армії (Generlny Inspektorat Armii Ochotniczej).

На черговому плакаті 1920 р. випущеному тією ж літографією зображено селянина який косить збіжжя і з тривогою поглядає в далечінь, де палає пожежа. Збоку біля нього сидить молода жінка з дитиною. На задньому плані марширують польські солдати. У нижній частині заклик: „Ludu Polski! Chwyć za broń idzie pożoga i mord tam gdzie przejdzie bolszewik pozostaną zgliszcza i grvzy polskiej wsi bolszewik to wrog ludu Polskiego!” Розміри плаката 70×50 см. Автор невідомий. Видавець G.I.A.O. (Генеральний інспекторат добровільної армії).

Плакат №1322, виданий бюром пропаганди Генеральної інспекції польського добровольчого війська. Це є літографія виконана в майстерні Владислава Гловчевського. Автор рисунку захований за ініціалами St. S. – [Stanisław Sawiczewski]. Станіслав Савічевський – польський ілюстратор, від 1920 р. працював у ІІ відділі пропаганди добровільної армії, де проектував плакати та листівки. Це великого розміру плакат 110×74 см. На плакаті зображений генерал броні Юзеф Галлер (1873-1960) – видатний польський військовий діяч, який будучи командувачем Північно-Східного і Північного фронтів, відіграв істотну роль у відбитті більшовицького наступу на Варшаву (1920). Під зображенням заклик: „Wstąp do wojska broń ojczyzny”.

На плакаті під №1323 намальований польський вояк з шаблею в руках, який закликає вступати до лав польського війська боронити Вітчизну. Біля ніг вояка, з лівого боку розташований прапор з зображення Богородиці з сином. Зверху клич: Do broni! Під малюнком заклик: „Wróg u granic ojczyzny! Wstępujcie do armiji ochotniczej!”. Даний плакат теж великих розмірів: 100×70 см. Автор невідомий. Виконано плакат старанням „Stowarzyszenie właścicielej zakładów Graficznych” у 1920 р.

На одному з плакатів 1920 р. зображені польські вояки й селяни які із зброєю в руках захищають якийсь укріплений пункт. Рішучість в їхніх очах, яку вдало передав польський художник Каміл Мацкєвич, свідчить про те, що ці люди стоятимуть до кінця. Про це також свідчить заклик з нижнього лівого краю плакату: „Nam twierdzą będzie każdy próg”. Поряд з бійцями лежить ящик з набоями, а дещо поодаль стоїть молода жінка яка принесла бійцям дві хлібини. Кольоровий друк здійснено у графічному закладі Страшевичів у Варшаві і є виданням Головної Управи Війська польського (Nacz. Dow. W. P.). Розміри плаката: 70×50 см.

Дещо подібний до цього другий воєнний плакат 1920 р., випущений тією ж літографією. У центрі – зображення польського вояка з рушницею в руках. Поряд, з правої від вояка сторони стоїть селянин з косою. З другої сторони ми бачимо робітника який замахнувся, щоб кинути у ворога гранату. Судячи з крові на обличчі та руках робітника та солдата вони поранені, але рішучі вирази облич свідчать, що вони боротимуться до кінця. На плакаті розміщена цитата з Варшав’янки 1831 року: „Hej kto polak na bagnety!!”. Автор цього, досить розповсюдженого плакату Каміл Мацкєвич. Це є також кольоровий друк. Розміри: 107×71 см. Замовник даного плакату Naczałne Dowództwo Wojska Polskiego.

Дуже цікавий і оригінальний плакат під номером 1326. На зображенні ми бачимо стіну, одна ділянка якої зруйнована. Два польських солдати намагаються всіма силами, за допомогою рук і підпор стримати навалу зомбі чи мертвяків. Так художник уявляв собі московських червоних агресорів. Внизу напис: „Na pomoc! Wszystko dla frontu. Wszyscy na front!”. Автор роботи відомий польський графік Едмунд Людвік Бартломейчик (1885-1950). Відомий своїми оформленнями книг та плакатів. В 1925 р. на Міжнародній виставці декоративного мистецтва в Парижі отримав золоту медаль в розділі книг та плакатів. Офсет виданий старанням „Stowarzyszenie właśćicielej zakładów graficznych” у Варшаві 1920 р. Розміри плакату 101×70 см.

На плакаті № 1327 зображено чотирьох людей які марширують під барабанний бій. Поряд з ними біжить собака. Очевидно це добровольці на польсько-радянський фронт. На плечах троє з них тримають гвинтівки. Один зовсім юний б’є в барабан. Цей плакат пропагує повну мобілізацію суспільства, від малого до старого. Внизу напис: „Do broni! Ojczyzna was wzywa!”. Автор літографії захований під ініціалами „Z K” (Зигмунт Камінський (1888-1969)). Відомий польський маляр та графік. Працював не тільки надь плакатами, але й над ескізами банкнот і марок. 1948 р. отримав нагороду за проект державного герба Польщі. Випущений даний плакат в літографічній майстерні В. Гловчевського 1920 р. у Варшаві. Розміри плакату: 100×70 см.

Розвінчати облудливі гасла більшовизму і показати його справжню суть мав на меті автор літографії під №1328 Пьотр Данва (N. K. Piotr Danva). На ньому зображений азіатського вигляду напасник, який прямує повз польські міста й села. В одній руці він тримає запалений смолоскип, в іншій руці ніж. За поясом у цього звироднілого суб’єкта знаходиться кривий ятаган і прив’язано за волосся дві людські голови. Його ноги знаходятся по коліна в крові, в якій плаває з однієї сторони розкраяна шабельним ударом людська голова, з іншої – рука. На задньому плані зображено палаючі в вогні польські міста й села. Під зображенням застереження: „Wrog nadchodzie – patrz co niesie!”. Розміри плакату: 100×75 см.

Антибільшовицький плакат невідомого автора було видано у друкарні „Kotkowski i Frejlich” 1920 р. у Лодзі (1329). Це – велике (82×108) полотно, кольоровий друк, на якому зображено більшовицьких напасників на Польщу. В центрі на броньовику під назвою „czrezwyczajka” їде керівництво більшовицької партії: червоного кольору монстр який сидить на троні та тримає табличку з написом „wolność” однією рукою, а другою тримає жезл з людським черепом замість навершя. На спинці трону цього чудовиська ще один людський череп. Символізує ця потвора, очевидно, самого диявола, який на думку багатьох людей того часу керував діями комуністів. На одному возі ц цією істотою можна впізнати Льва Троцького. Огрядний генерал поруч, мабуть, символізує царських генералів які перейшли на службу до нового режиму. На передній частині цього броньовика китаєць з кулеметом. Тягнуть цього воза польські селяни, яких підганяють нагайками більшовицькі комісари. За цим возом тягнуться полчища червоноармійців. А доповнює всю цю вакханалію зграя круків. Під зображенням в гумористичній формі викладена програма більшовицької партії:

Jego program

„Zaprzęgnę was, paliaczki, do bolszewickiej taczki!

Ciągnąć ją. Nuże, psy! Lud będzie moim rabem,

Już jadę z groźnym sztabem, aż ziemia wokół drży!

W czerwonej czrezwyczajce Baszkiry i Kitajce

Sprawować będą rząd! Komisarz przy stupajce

Dawolę swej nahajce, Gdy wezwie was na sąd!

Wio! Ciągnąć robociarze! Sowdepski pan wam każe,

By pełzać mu u stóp. Już droga niedaleka;

Za krew i trud was czeka Braterstwo – bratni grób!”

Під номером 1330 ми бачимо відносно невеликого розміру плакат (70×49 см.), досить пошкоджений. На плакаті розміщений солдат польської армії. В одній руці він тримає прапор із зображенням польського орла на червоному фоні, а в іншій руці гвинтівку. Під літографією написано заклик до польського суспільства „Na front!!”. Відбито літографію в „Zakł. Graf B. Wierzbicki i S-ka” у Варшаві 1920 р. Виданий „Staraniem ekspoz. Warsz. Zwiazku Narodowego Polskiego w st. Zjedn.” Автор невідомий.

Наступний плакат під номером 1331, складається з двох композиційних частин. На одній композиції зображено польського вояка який закликає селянина вступати до війська боронити Вітчизну. Селянин, на фоні свого обійстя, худоби та мирно покурюючого цигарку батька, всім своїм виглядом показує: “Моя хата скраю…”. Йому явно не хочется на війну. Нижня ілюстрація наглядно демонструє всім пацифістично настроєним громадянам, що їх очікує після приходу більшовиків: худоби немає, хата розвалена, батько повішений. Двоє росіян в червоних косоворотках нещадно лупцюють нашого “героя”. На плакаті вміщено заклик: „Jeśli dziś nie pójdziesz w pole z żołnierzem twym bratem jutro oddasz wszystko pod bolszewickim batem”. Під ілюстративним матеріалом розміщено запитання: Na co wy czekacie? Czy czekacie, by wróg przyszedł do waszej chaty zabrać z niej wasze konie, wasze zboże? Czy czekacie, by wróg armatami rozbił w kawalki wasz kościół, by spalił wasze zagrody, stratował wasze pola? і т. д. Автор літографії захований під сигнатурою „Z W”. Плакат без вихідних даних, розміром 93×63 см., випущений 1920 р.

На плакаті під номером 1332 зображено бравого польського улана який замахнувся щоб нанести шабельний удар по ворогу. Внизу напис: „Bij bolszewika”. Літографія випущена у Львові в 1920 р., в художньо-літографічному закладі Aдольфа Геґедюса. Цей заклад розташовувався на вулиці св. Міхала (тепер вулиця Ю. Дрогобича), будинок 4. Плакат не дуже великий за розмірами 68×43 см. Це єдиний, виданий у Львові, плакат часів польсько-радянської війни у фондах НБ ЛНУ імені Івана Франка.

В гумористично-сатиричному стилі був виконаний плакат „Jak Pietruk przestał być bolszewikiem” (мал. 22). Сім сюжетних картинок розповідають історію сільського ледаря Петрука, який не хотів працювати і подався в комісари. Але польські легіонери вибили йому всю „дурість” з голови, добряче відшмагали і відпустили без штанів. Автор малюнку Антоній Романович (1895-1963), мабуть, хотів цим зображенням показати ким є, насправді, червоні активісти та комісари — сільськими чи міськими ледарями, неробами. Друк і літографія були здійснені в друкарні „Jan Cotty” у Варшаві. Рік не зазначений. Можливо це 1919. Плакат був сильно пошкоджений. Зараз завершилася його реставрація. Розміри: 98×69 см.

Під №1334 в Науковій бібліотеці Львівського національного університету зберігається єдиний український плакат 1920 року. Він теж часів польсько-радянської війни, виданий культурно-просвітницьким відділом Дієвої Армії УНР. Автором цього плакату є визначний український графік та художник Павло Ковжун (1896-1939), український графік, маляр і мистецтвознавець, спершу представник футуризму, у 1920-х — конструктивізму з використанням елементів українського бароко. Учасник Перших Визвольних змагань 1917—1921 рр. На плакаті розміром 85×68 см. зображений більшовицький напасник в латаних зелених галіфе та гімнастерці. На грудях та на кокарді в нього дві гіперболізовані червоні зірки. В правій руці він тримає кинджал з якого стікає кров. Під зображенням заклик: “Большевики несуть на Україну безладдя, смерть, голод, холод, хвороби і руїну! Большевики розстрілюють невинних людей! Не пустимо ворога на нашу землю! Всі до війська! Всі на мобілізацію!!” Плакат було випущено в літографії і друкарні Станіслава Хованця у м. Станіславові (тепер Івано-Франківськ).

Єдиний угорський плакат того часу. Ezert Harcoltunk? На скільки я зміг перекласти з угорської, воно звучить так: Ми боролись з тисячами? Плакат випущений у Будапешті 1919 р. противниками Угорської Радянської республіки яка проіснувала в Угорщині, у період, від 21 березня по 6 серпня 1919 р. і яка запам’яталася Червоним терором, масовими розстрілами антикомуністів та противників режиму, актами свавілля та насильства. На зображенні ми бачимо большевика, що прогулюється вулицею. Вздовж дороги встановлені шибениці, на яких повішені люди. Повішені чоловіки на плакаті вдягнені у традиційний угорський костюм регіону Калоташег у Західній Трансильванії (тепер територія Румунії), де більшість населення були угорськими протестантами. Подібні плакати випускали не тільки у Будапешті, а й інших угорських містах, наприклад, у Шопроні.

Отже, плакати військового часу, являлися не тільки художніми витворами, але й історичними документами, наочно, яскраво, образно і доступно, завдяки їм, велася пропагандистська і агітаційна робота. Плакатне мистецтво в ті роки зусібіч оточувало людей: їх розміщували в газетах та журналах, розклеювали на парканах, виставляли у вікнах будинків, репродукували на поштових картках і марках, на цигарках і сірникових коробках і навіть на цукеркових обгортках. І воно дійсно здійснювало сильний вплив на населення, інформуючи його, піднімаючи військовий дух і формуючи патріотичні відчуття, а також закликаючи до благодійності. Крім того, плакати складають великий пласт образотворчого мистецтва початку ХХ ст. і надають можливість зрозуміти, яким шляхом йшов його розвиток у цей час. Плакати дали можливість художникам «висловитись» про проблеми війни і сформували у свідомості військових та цивільного населення уявлення про війну як зло, що знищує народи.

Таким чином, плакати, які в свій час були одним з дійових засобів агітації та пропаганди, тепер є цінним джерелом для вивчення подій початку ХХ ст. Плакати – найбільш яскравий, промовистий, публічний і зрозумілий жанр мистецтва, рівно ж як і унікальний інформаційний місток між минулим і майбутнім.

Більшість плакатів НБ мають штампи Biblioteka uniwersytetu we Lwowie та Zbior drukow wojennych.

---