Володимир Лагодич

Legione Fiumana:

Повітряні пірати

Сьогодні, почувши словосполучення «повітряні пірати», нам на думку приходять або терористи з бомбами, що вимагають змінити курс рейсу, скажімо не в Париж а у Палестину, для боротьби із світовим сіонізмом, або мультфільми на зразок «Чудес на віражах». Так чи інакше, літаючі послідовники капітана Флінта не виникли на пустому місті, і мали реальні прототипи у ХХ ст.

Наша історія почалась після завершення Першої Світової, і традиційно – на Балканах. Поки кращі дипломати Європи ламали голови, як ділити залишки Австро-Угорщини, 5 тисяч ветеранів війни на чолі з Габріеле д’Аннунціо (особою, що заслуговує окремої розмови) зайняли малий уламок імперії Габсбургів – місто Фіуме й вчинили там республіку. Над характеристикою режиму в ній історики досі ламають голови, приписуючи їй то анархізм, то фашизм, то синдикалізм, то лібертаріанство. Населення міста прямо на вулицях задобрювали смаженим м’ясом, вином і хлібом, хоч сам комендант д’Аннунціо надавав перевагу кокаїну, в перервах між складанням Конституції у віршах.

Всі ці речі, характерні для ненасильницької демократії (саме так називав режим творець), вимагали грошей, котрі й без того закінчились. Комендант вирішив проблему поетично, й закликав усіх пілотів без діла на свою службу «для матеріального забезпечення Республіки Фіуме». Оплата здійснювалась тим, чим вони встигли «забезпечитись» – це означало грабунок в Адріатичному морі торгових кораблів, аристократичних помість. Але цього теж не вистачало. Так, одного разу держескретар Республіки, Гвідо Келлер, захотів поїсти. Він був цілеспрямованою людиною, і в пошуках трапези полетів у сусіднє село, де вкрав свиню. Остання була тяжкою, і проламала дно літака секретаря, виступивши в якості шассі при посадці. Сам Гвідо Келлер може й розраховував тоді на повноцінний світський прийом, тому й летів у фраці з фескою на голові.

Однак, всі історії закінчуються – наприкінці 1920 р. італійські війська настійливо попросили покинути д’Аннунціо Фіуме, обстрілявши місто. А від Республіки так і залишилась її історія – легендарна, навіть мірками Балкан.