День в історії
Відновлення роботи
Всеукраїнського церковного собору (20 червня 1918 р.)

20 червня 1918 р. відновилася робота Всеукраїнського церковного собору, який розпочався в січні того ж року, але був перерваний після вбивства митрополита Володимира (Богоявленського).

Митрополит Володимир (Богоявленський) (1915-1918)
Соціалістичний уряд УНР не сприяв організації подальших засідань. Це було зроблено лише після приходу до влади Павла Скоропадського та створення в новому уряді спеціалізованого міністерства ісповідань. Очільник останнього – Василь Зіньківський, а також гетьман Павло Скоропадський особисто брали участь у засіданнях Собору та переконували делегатів проголосити незалежність української церкви від російської.

Василь Васильович Зеньківський (1881-1962)
Новий митрополит Київський Антоній (Храповицький) та більшість єпископів не були прихильниками автокефалії, а проукраїнське духовенство на чолі з о. Василем Липківським було усунуто від прийняття рішень на Соборі.

Антоній (Храповицький),
митрополит Київський (1918-1927)

Василь (Липківський),
митрополит Київський і всієї України (1921-1927)
Втім, на засіданнях, частина з яких відбувалися українською мовою, розглядалися питання автономії від РПЦ та подальшої українізації; утворення Білгородської єпархії на землях, що мали відійти до Української Держави від Росії; робота з парафіями, що перебували на території Австро-Угорщини. В осінніх засіданнях брав участь також новий міністр ісповідань, палкий прихильник автокефалії Олександр Лотоцький.

Олександр Гнатович Лотоцький (1870-1939)
Автор: Руслан Халіков, голова ГО «МАР» (Майстерня Академічного Релігієзнавства: https://is.gd/4FDQB8)

Першоджерело: https://is.gd/9Yu3S7 («Пам’ять нації»)
