Лідія Мазурчак. Організаційні засади діяльності Львівського братства при монастирі Святого Онуфрія

Лідія Мазурчак

Організаційні засади діяльності

Львівського братства при монастирі Святого Онуфрія

Це зображення має порожній атрибут alt; це ім'я файлу 123105385_655254761841017_5495698025146666905_n.png

Святоонуфріївській братській організації у Львові в історіографії присвячено лише декілька побіжних згадок. Більшість дослідників безпосередньо не торкаються особливостей діяльності братства, оскільки вказують на те, що монастир Св. Онуфрія був дочірньою інституцією Успенської ставропігії, а, відтак, Святоонуфріївське братство було лише філією Успенського, тобто, жодної самобутності чи автономії воно не мало.

Такі дослідники як Володимир Вуйцик [1] та Леся Чень [2] приділяли значну увагу розвитку монастирського комплексу Святого Онуфрія, торкаючись діяльності братства лише фрагментарно. Більш повно торкається діяльності братства Іван Крип’якевич [3]. Серед дослідників сучасності слід виділити Юлію Шустову [4], яка, аналізуючи значний історіографічний матеріал, передовсім розглядає основні гіпотези, концепції, ідеї, підходи, а також дискусійні проблеми, що виникли у дослідників Львівського Успенського братства, в тому числі й проблему Львівського Святоонуфріївського. Ярослав Ісаєвич [5] [6] побіжно торкається історії монастиря Святого Онуфрія в контексті діяльності Львівського Успенського братства, вважаючи останнє «старшим» над Святоонуфріївським, «молодшим».

Монастир св. Онуфрія від XV ст. був під патронатом братства церкви Успення, пізнішої Ставропігії. Братство вважалося власником і опікуном монастиря, утримувало монастир, монастирський шпиталь – притулок для старців за окрему плату, школу для незаможних хлопчиків, проводило ремонти, будови та призначало ігуменів монастиря [7].

Колосова Наталія, спираючись на матеріали Центрального державного історичного архіву у Львові, вказує на те, що братство при монастирі Святого Онуфрія збудували василіани (ті ж самі, що збудували церкву Успіння Пресвятої Діви Марії). Відповідно братство мало існувати вже в ХIV ст. і повністю перебувати під управою василіанів [8].

Російський історик Степан Голубєв дотримувався думки, що Львівське братство при монастирі Святого Онуфрія було засновано в 1645 році [9]. Щоправда, статут братства свідчить про його заснування у 1633 році. Цієї думки дотримується Іван Крип’якевич, який називає це братство «молодшим». Дослідник зазначав, що воно було повністю залежне від Ставропігії; братчики не могли самостійно управляти церквою, а були тільки «свіщевожигателями» (мали право тільки запалювати свічки). Тільки у 1677 р. Свято-Онуфріївське братство бажало проголоситися самостійним, водночас було висловлено послух Ставропігії, але справа надійшла до єпископського суду. Непокірних було виключено з реєстру братств [10]. Ярослав Ісаєвич також дотримувався думки, що братство при монастирі Святого Онуфрія було саме «молодшим» і зазначав, що братства такого типу завжди виникали у містах при т. зв. великих братствах [11].

Створення Львівського Святоонуфріївського братства було затверджене привілеєм київського митрополита Петра Могили від 3 лютого 1645 р. [12]. Сам монастир був невеликий. В XVII —ХVIIІ ст. був тільки ігумен, троє або четверо отців та кілька іноків (монахів). Ігумен був залежний від Ставропігії, що призводило до виникнення суперечок. Так, наприклад, у 1634 році ігумен о. Йосиф зрікся ігуменства через те, що без його присутності призначили намісником отця Петронія [13].

На наш погляд, твердження про те, що братство Св. Онуфрія знаходилось «під покровительством Львівського Ставропігіального братства» є досить суперечливим, оскільки залишається незрозумілим, на підставі чого дослідники зробили такий висновок. Річ у тім, що братство мало свій статут, який датується 1633 роком і є відмінним від статуту Львівського Успенського братства.

Статут Львівського Святоонуфріївського братства датується 1633 роком. Він опублікований в частині 2 тому 12 Архиву Юго-Западной России. За обсягом статут більший, аніж статут Львівського Успенського братства 1586 р. Він охоплює 23 глави.

Глава 1 регламентує порядок вступу бажаючих в братство. У ній вказується, що кожен бажаючий стати братчиком повинен знати усі братські повинності. Перед усією братією особа має визнати, що вона приймає правила. Вписування у реєстр треба відкласти, щоб той, який хоче укласти обітницю, провів службу Божу на спасіння душі. В першу чи другу неділю бажаючий повинен бути вписаний у братський реєстр (якщо вміє писати – вписується самостійно). Після цього щойно прийнятий братчик повинен скласти пожертву у братську скриньку (своєрідне вступне, сума якого не визначена) [14]. Юлія Шустова зазначає, що членами молодшого («молодечного») братства були молоді неодружені люди, які після одруження могли стати членами «старшого» Успенского братства. Онуфрієвське братство відігравало допоміжну роль при Успенському, слугувало першим, випробувальним етапом для молоді, яка збиралась присвятити себе братському шляху [15].

Наступні глави статуту висвітлюють права та обов’язки братчиків. Так, наприклад, глава 2 називається: «Про повинності першої вписаної братії, а саме про пристойну поведінку, вчинену злюбованому Богу згідно їх присяги». Зазначалося, що кожен вписаний брат, стаючи членом братства, укладає шлюб з Богом (єднається з ним), а відтак повинен виконувати даний Богу обіт: «Кожний чоловік, котрий обітницю або шлюб Богу пошлюбить, слова свого нехай не відміняє, але повинен виконати все що коли з уст його вийде». Зазначалося, що братчики повинні зберігати таємниці братства (гл. 3), не зраджувати Богу, жити скромно й не витрачати кошти на жарти і розваги. В 4 главі братчиків зобов’язують повідомляти всьому братству про порушення норм моралі іншими членами [16].

Релігійна функція в статуті виписана більш чітко: 6 глава зобов’язує 4 рази на рік приймати причастя на відпущення гріхів. На Службі Божій треба було стояти зі свічкою в руках, особливі обов’язки виконуються на свята; зазначається, що той, хто ставиться до служби недбало – буде проклятий. У главі 8 під назвою «О повинності внутреннего обновления нашего человека» мовиться про високу побожність, якій присягається при клятві при вступі в члени братства (самого тексту присяги немає), далі сформульовано обов’язок прийняття сповіді двічі на рік – на Різдво і на Великдень [17].

Заборонялося не відвідувати щоденні Служби Божі, якщо тільки хвороба цьому не завадила. Зазначалося, що той, хто на ній не з’являється чотири неділі поспіль, повинен принести фунт воску (глава 10) [18]. Загалом норми покарання за порушення внутрішнього порядку охоплюють ще кілька глав. Також регламентовано обов’язки братської старшини, є норми про ведення братської документації, вибори старших і писаря, братський скарб. До братського скарбу потрібно було ставитися бережно і не позичати чогось без застави золотом чи сріблом. Окремі норми регламентують братську демократію і контроль над старшиною (старшина повинна була звітувати перед зборами братчиків, а якщо їхні дії призвели до певних збитків, то ці збитки треба компенсувати), функції членів братства (усі братчики утворюють єдине ціле, тому повинні запобігати нанесенню будь-якої шкоди церкві; якщо така шкода уже сталася, то про це треба доповідати на братських зборах – гл. 16), чітко виписана харитативна функція (гл. 17, 20, 21). Окремі глави виділені для окреслення практики похорон і поминання померлих (гл. 22) [19].

В статуті братства зазначалося, що благодійність – одна з першорядних завдань львівських братчиків: «найбезпчнейший и найпевнейший то скарб, который в руках людий бедных, нищих, сирот, вдов и вязнев». Зазначається, що кожна благо чинність повинна починатися від себе. У статуті молодшого Онуфріївського братства, як і в статуті Успенського 1586, йдеться про тому, що братство має допомагати хворому братчику, причому не тільки матеріально, а й морально: члени братства повинні відвідувати хворого, а якщо потрібно, то запросити людину для догляду за хворим. особливо братство повинно було дбати про похорон незаможних, причому належало організовувати похорони не тільки членів організації, а й усіх інших, незалежно від суспільної групи чи матеріального стану [20].

На братських зібраннях потрібно було зачитувати статут (на противагу їм, братчики Успенського братства воліли на своїх зібраннях читати Святе письмо). Згадуються і збори братства: обов’язкові щорічні і причинкові. На головних щорічних зборах проводяться звіти чотирьох дозорців. Тобто, старших братів і п’ятого – писаря. Інші збори з якоїсь потреби, могли скликатися щотижня. Гл. 11 окреслює обов’язки старших, серед них – ведення братського реєстру приходів і видатків, старші мають стежити за відвідуванням зборів, богослужінь, інших обрядів, про шлюб, сповідь, причастя, покарання винних. В гл. 12 сказано, що збори відбуваються на третій день Різдва (в інших братства – на Фомину неділю після Великодня).

Цікавою є глава про відлучення неслухняний братів з братського списку. Зазвичай це відбувалося тоді, коли брат провинився, потрапивши під вплив люторства, чотири рази і не покаявся. За три прогріхи братчик отримував лише попередження (гл. 18) [21]. За кривди одне одному винних карали фунтами воску. Остання, 23, глава містить в собі ретроспекцію в минуле братського руху. У ній вказується, що за взірець статуту взятий статут невідомого Віленського молодшого братства, який його члени принесли до Львова. Львівські ж братчики схвалили артикули і вислали їх до патріарха Єремії, отримали благословення, затим подали статут королю, і дістали привілей [22].

Отже, маємо справу з достатньо оригінальним статутом, який не має нічого спільного з Успенським. Наприклад, статут зовсім уникає окреслення ставропігіальних норм, священик та єпископ у статуті взагалі не згадується.

Список використаних джерел та літератури

Джерела:

1. Архив Юго-Западной России. Акты, относящиеся к истории Львовского ставропигиального братства (1586 – 1881 гг.). / Под ред. А. С. Крыловского. – Кіевь : Типографія Императорскаго Университета св. Владиміра,1904. – Ч. 1. – Т. 12. – 748 с.

Література:

2. Вуйцик В. Вибрані праці. Монастир Святого Онуфрія у Львові / В. Вуйцик // Вісник«Укрзахідпроектреставрація». – Львів, 2004. – С. 48 – 63

3. Ісаєвич Я. Д. Братства та їх роль в розвитку української культури XVI-XVIII ст. / Я. Д. Ісаєвич; Ін-т сусп. наук Львів. ордена Леніна держ. ун-ту ім. І. Франка. – Київ: Наук. думка, 1966. – 248 с.

4. Ісаєвич Я. Д. Найдавніші документи про діяльність братств на Україні // Історичні джерела та їх використання. Київ, 1966. Вип. 2. – С. 13-22

5. Колосова Н. А. Ставропігійське братство в історії меценатства України / Н. А. Колосова // Міжнародний вісник: Культурологія. Філологія. Музикознавство. – – Вип. 2. –  С. 26 – 30

6. Крип’якевич І. Історичні проходи по Львові.– Львів: Каменяр, 1991. – 167 с.

7. Чень Л. Еволюція розвитку монастирського комплексу св. Онуфрія у Львові / Л. Я. Чень // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Архітектура: [збірник наукових праць].— Львів : Вид-во Львів. політехніки, 2012. — С. 177 – 183

8. Шустова Ю. Э. Документы Львовского Успенского Ставропигийского братства (1586-1788): Источниковедческое исследование. – М: Рукописные памятники Древней Руси, 2009. – 648 с.

Покликання:

[1] Вуйцик В. Вибрані праці. Монастир Святого Онуфрія у Львові / В. Вуйцик // Вісник «Укрзахідпроектреставрація». – Львів, 2004. – С. 48 – 63

[2] Чень Л. Еволюція розвитку монастирського комплексу св. Онуфрія у Львові / Л. Я. Чень // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Архітектура: [збірник наукових праць].— Львів : Вид-во Львів. політехніки, 2012. — С. 177 – 183

[3]  Крип’якевич І. Історичні проходи по Львові. – Львів: Каменяр, 1991. – 167 с.

[4] Шустова Ю. Э. Документы Львовского Успенского Ставропигийского братства (1586-1788): Источниковедческое исследование. – М: Рукописные памятники Древней Руси, 2009. – 648 с.

[5] Ісаєвич Я. Д. Найдавніші документи про діяльність братств на Україні // Історичні джерела та їх використання. Київ, 1966. Вип. 2. – С. 13-22

[6] Ісаєвич Я. Д. Братства та їх роль в розвитку української культури XVI-XVIII ст. / Я. Д. Ісаєвич; Ін-т сусп. наук Львів. ордена Леніна держ. ун-ту ім. І. Франка. – Київ: Наук. думка, 1966. – 248 с.

[7] Там само

[8] Колосова Н. А. Ставропігійське братство в історії меценатства України / Н. А. Колосова // Міжнародний вісник: Культурологія. Філологія. Музикознавство. – 2017. – Вип. 2. – С. 28

[9] Шустова Ю. Э. Документы Львовского Успенского Ставропигийского братства (1586-1788): Источниковедческое исследование . – М: Рукописные памятники Древней Руси, 2009. – с. 20

[10] Крип’якевич І. Історичні проходи по Львові. – Львів: Каменяр, 1991. –  С. 138

[11] Ісаєвич Я. Д. Братства та їх роль в розвитку української культури XVI-XVIII ст. / Я. Д. Ісаєвич; Ін-т сусп. наук Львів. ордена Леніна держ. ун-ту ім. І. Франка. – Київ: Наук. думка, 1966. – С. 36

[12] Шустова Ю. Э. Документы Львовского Успенского Ставропигийского братства (1586-1788): Источниковедческое исследование . – М: Рукописные памятники Древней Руси, 2009. – с. 104

[13] Крип’якевич І. Історичні проходи по Львові. – Львів: Каменяр, 1991. – С. 138

[14] АЮЗР. Ч. 1. Т. 12., 1904 – С. 123, 72

[15] Шустова Ю. Э. Документы Львовского Успенского Ставропигийского братства (1586-1788): Источниковедческое исследование . – М: Рукописные памятники Древней Руси, 2009. – с. 104

[16] АЮЗР. Ч. 1. Т. 12., 1904 – С. 123, 73-75

[17] АЮЗР. Ч. 1. Т. 12., 1904 – С. 123, 77

[18] Там само. – С. 78

[19] Там само. – С. 83-88

[20] Шустова Ю. Э. Документы Львовского Успенского Ставропигийского братства (1586-1788): Источниковедческое исследование . – М: Рукописные памятники Древней Руси, 2009. – с. 151

[21] АЮЗР. Ч. 1. Т. 12., 1904 – С. 123, 85

[22] АЮЗР. Ч. 1. Т. 12., 1904 – С. 123,  88-89

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s