Проект унаочнення взаємозв’язків етнічних та культурних спільнот
із короткою їх характеристикою
Проект унаочнення взаємозв’язків етнічних та культурних спільнот із короткою характеристикою цих зв’язків.
Має на меті поступово витворити своєрідний атлас або дерево етнічних та культурно-цивілізаційних взаємозв’язків та взаємовпливів (прямих та опосередкованих) у їх історизмі та коеволюції, задля оцінки міри та значення внеску того чи іншого надбання, позначення конфліктології, динамічно змінюваної комплементарності або ресентименту.
Приклад чернетки (у розробці):
Поляки:
Чехи
Русичі
Елліни:
- аркадський міф про Україну;
- політичний міф “прометеїзму”;
Романці та італійці:
- хроніст-міфотворець Ян Длугош (1415-1480) вважав литовців спадкоємцями італіків-романців, вважаючи, що політонім Литва це викривлене «l’Italia», а у середині I ст. до н. е. після перемоги Цезаря над Помпеєм частина романців переселилась до Балтії під проводом Вілюса (від імені якого нібито походить назва Вільно);
- романська концепція та політична модель res publica (рецепція πολιτεία еллінів) у калькованій формі Rzeczpospolita; в т. ч. заснування біля Любліну 1568 р., за рік до Люблінської унії (!), «шутівської республіки» із інвертованою ієрархією сенсів – Rzeczpospolita Babińska, власне сама форма республіканської монархії;
- рецепція похідних від етруських практик романських карнавальних поховальних ігор із репрезентацією померлих живими в їх обладунках, експлуатація язичницькі образів навіть під час спомину Лойоли тощо;
- романізація та латинізація назв та імен: Civitas Schinesghe (unam civitatem in integro, que vocatur Schinesghe; oppidia для hrady knezske; grody książęce), використання імені Август крулями;
- католицизм і папізм, заходи Контрреформації, барочний стиль;
- ренесанс та комаски (осередок архітекторів);
- класицистичні “гран-тури”;
Французи:
- католицизм;
- обрання Анрі Валуа (Хенрика Валєзи) крулем RP та його втеча;
- вплив Великої французької революції на спізніле реформування RP;
- “орієнталізуючий” “сарматський стиль” в арміях ампірної та постампірної доби;
- Тадеуш Костюшко (почесний французький громадянин);
- публікація 1797 року франкомовного роману Яна Потоцького “Manuscrit trouvé à Saragosse” (“Rękopis znaleziony w Saragossie”);
- польські легіони Наполеонівських воєн (та подальший розвиток традиції “легіонізму”);
- Велика війна та армія Галлера;
- геополітичне зближення та союз із Францією у добу Інтербеллуму, система міжвоєнних блоків, договорів та гарантій;
- культурні діячі із множинною (подвійною франко-польською, потрійною франко-польсько-єврейською та американською) ідентичністю: Ян Хенрик Розен, Роман Поланскі, Анджей Жулавскі;
- співпраця Кшиштофа Кєсльовського із французьким кінематографом.
Германці (імперські) (до 1804-1806 рр.):
- Склавінія номінально в складі “реновованого Романського Імперіуму” Оттонідів (основи середньовічної Священої Римської імперії та ранньомодерної Священної Римської імперії германської нації);
- заснування архієпископату Гнєзен в якості незалежної церковної провінції та титулування Болеслава Хороброго “братом і помічником у Імперії” бл. 1000 року;
- поширення магдебургій;
- торгівля із Ганзою;
- участь “лісовчиків” у 30-літній війні;
- роль Яна III Собєського в обороні Відня (1683);
Германці (ордени)
Германці (ганзейці)
Германці (“крулевські пруси”) – Ніколаус Копернік;
Германці (“остзейці”)
Германці (націонал-соціалісти)
Сармати:
- опосередкований античними джерелами етногенетичний міф про “Сарматію”, що породив елітарний “сарматський” ідентитет, “сарматський” мілітарний стиль, “сарматське” бароко;
Монголо-тюрки (“монголо-татари”)
Кримські татари
Вірмени:
- культурні діячі вірменського та частково вірменського походження: Єжи Кавалерович, Кшиштоф Пендерецький;
Євреї
“Греки” (екс-ромеї)
Османи (“турки”)
- вплив стилю османських іррегулярних делі (deliler) на елеарів та гусарію (опосередковано мадярами та секеями);
- низка польсько-османських воєн, роль Яна III Собєського в обороні Відня (1683);
- імітація корпусу яничар в XVIII ст.;
Литовці
- хроніст-міфотворець Ян Длугош (1415-1480) вважав литовців спадкоємцями італіків-романців, вважаючи, що політонім Литва це викривлене «l’Italia», а у середині I ст. до н. е. після перемоги Цезаря над Помпеєм частина романців переселилась до Балтії під проводом Вілюса (від імені якого нібито походить назва Вільно);
- католизація останньої офіційно язичницької політії Європи (де факто, християнізованої за східним обрядом опісля інокрпорації земель Русі);
- низка уній із Литвою та їх довершення в Rzeczpospolita Korony Polskiej i Wielkiego Księstwa Litewskiego (1569-1795);
- культурні діячі із множинною ідентичністю: Адомас Міцкевічус / Адам Міцкевич;
- інтерес до генетичного «енейського / троянського міфу» романців та трансполяції його на місцеві реалії в Ніколая Осіпова (1751-1799) та Івана Котляревського (1769-1838).
Русини-литвини
Русини-українці:
- аркадський міф про Україну;
Українці (XIX-XXI ст.)
Московіти –
Росіяни (імперські)
- культурні діячі із множинною ідентичністю: Хенрик Семірадський;
- інтерес до генетичного «енейського / троянського міфу» романців та трансполяції його на місцеві реалії в Ніколая Осіпова (1751-1799) та Івана Котляревського (1769-1838).
Росіяни (республіканці)
Росіяни (більшовики)
- за посередництва Бонч-Бруєвіча поширення концепції “товаріщєства”, запозиченого з гусарії RP;
- більшовицькі революціонери польського чи змішаного походження: Бонч-Бруєвіч, Фєлікс Дзєржінскій;
- інтервенція (“експорт революції”) у II RP та Варшавська битва або “cud nad Wisłą” (1920);
- гібридні конфлікти доби Інтербеллуму;
- включення Польщі в радянську “сферу впливу”, примусові переселення та обмін населенням, створення ОВД (1995-1991);
- діяльність об’єднання “Solidarność” та “осінь народів”;
Іспанці
- роман Яна Потоцького “Manuscrit trouvé à Saragosse” (“Rękopis znaleziony w Saragossie”);
Англійці
Скоти
Ірландці
Фламандці та валлони:
- головний персонаж роману Яна Потоцького “Manuscrit trouvé à Saragosse” (“Rękopis znaleziony w Saragossie”) – капітан валлонської гвардії Альфонс ван Ворден;
Мадяри:
- запозичення від мадяр (кіралі ⇒ круль) в політичній та мілітарній сфері (шабля, гусарія);
Секеї :
- обрання крулем RP Іштвана Баторі (Стефана Баторія) та мілітарна реформа;
Влахи
Латиші
Естонці
Чехословаки
- прикордонний конфлікт 1919 року;
- Мюнхенська змова і Цєшінський Шльонськ (1938);
Австрійці (після 1804-1806 рр.)
Австро-мадяри
Американці:
- участь Тадеуша Костюшка в Американській війні за незалежнійсть;
- еміграція (польська діаспора);
- Холодна війна та ОВД (1955-1991);
- політичні діячі із множинною ідентичністю: Збігнєв Бжезінскі;
- культурні діячі із множинною ідентичністю: Ян Хенрик Розен, Роман Поланскі;
Ліберійці:
- колоніальна авантюра II RP.
Кирило Степанян
Просимо повідомити, якщо Ви помітите смислові, фактологічні чи механічні помилки!
Контакти для зацікавлених або тих, хто бажатиме приєднатись до ініціативи:
kirilostepanyan@gmail.com
«Per Aspera» 