Лідія Мазурчак
Бориславець Леонід Мільман – дослідник єврейської історії
Місто Борислав завжди було полікультурним та поліетнічним: тут мешкали українці, поляки, євреї, які співіснували між собою. Однак у двері постукала ІІ світова війна, і в 1941 році німці окупували українські землі; було введено «новий порядок», а, відтак, розпочався Голокост – масове винищення євреїв та усіх тих, хто не належав до «арійської раси». Проте були ті, хто рятував євреїв, наражаючи себе на небезпеку. Частина з них отримали звання «Праведник народів світу» та «Праведник України». Зазвичай ці люди нікому не розповідали про свій подвиг через страх за близьких і за себе. Пошуками таких людей й займався Леонід Мільман – багаторічний голова Бориславського товариства єврейської культури імені Шолома-Алейхема (зареєстрованого у 1991 р.). Він не тільки займався пошуками, а й збирав свідчення, матеріали та навіть допомагав у підготовці документів, які передавалися у Яд Вашем.
То ж ким був Леонід Мільман? Дослідник єврейської історії. Почесний діяч Єврейської ради України. Поціновувач літератури, відвідувач творчих вечірніх зустрічей, які організовував по п’ятницях у центральній бібліотеці Борислава доктор Ісаак Кесельман, голова Товариства книголюбів.
Історія бориславського єврейства – тема нерозкрита і невивчена. Про Голокост і людей, які рятували євреїв, взагалі не було прийнято говорити ні в повоєнний час, ані напередодні розпаду СРСР. Навіть родинні історії рідко передавалися із вуст в уста. Отож великою несподіванкою для всіх стали публікації Леоніда Мільмана в єврейській газеті «Возрождение-91», редактором якої був Анатолій Гельман (м. Київ), та «Шофар» (м. Львів). Так, наприклад, в «Шофарі» у вересні 1993 була опублікована його стаття «Борислав: біля могил, яких могло не бути», а в листопаді 1997 – «Исчезнувший мир». Є статті й у місцевій газеті «Нафтовик Борислава», зокрема у випуску від 17 серпня 2005 року вміщено статтю «Доброта врятує світ», присвячену Праведникам України.
Леонід Мільман вважав Борислав своєю батьківщиною, адже тут пройшло його дитинство. А народився дослідник 15 травня травня 1944 року у селі Гальжбіївка Ямпільського району Вінницької області. У Бориславі він закінчив середню школу №3. Згодом почав працювати на взуттєвій фабриці. Цікаво, що за фахом Леонід Мільман був вчителем російської мови та літератури. Після закінчення Дрогобицького педінституту ім. Івана Франка працював з 1971 року вчителем у школах № 3, 4, 5.
Дослідження історії єврейської громади у Бориславі вимагали титанічної праці та пошуків. Незважаючи на всі складнощі, Леоніду Мільману вдавалося віднаходити людей, які згодом отримували звання «Праведник народів світу» та «Праведник України», зокрема родинам Мінів та Бабич. Дослідник допомагав збирати всі необхідні документи, матеріали та свідчення, нерідко й спогади самих врятованих євреїв. Так, у 1993 відбулася розмова Леоніда Мільмана з Меїром Хамейдесом, якого маленьким переховували у Бориславі. Останній розповідав про те, як родину Боксерів переховували на стриху будівлі бориславського «Сокола».
Як голова товариства єврейської культури імені Шолома-Алейхема він також налагоджував співпрацю з багатьма польськими та українськими товариствами та організаціями міста. Леонід Мільман чітко бачив полікультурність міста, вважаючи, що є лише одна річ, яка об’єднує усіх мешканців – невичерпна любов до України. Часто наголошував на тому, що серед бориславців було дуже багато людей, які рятували євреїв під час Голокосту, але про них чомусь майже ніхто не знає, хоча вони чи їх діти ще досі «живуть поруч з нами, ходять по тих же вулицях». Леонід Мільман зазначав, що Праведників у місті є не менше п’ятдесяти.
Як дослідник історії єврейства в рідному місті Леонід Мільман дебютував у 1997 році, коли його запросили взяти участь у конференції, присвяченій першій писемній згадці про Борислав. Конференція відбулася 25 вересня. Леонід Михайлович Мільман виступив із доповіддю «З історії єврейської общини міста Борислава». У ній – охарактеризував становище єврейської громади у місті впродовж радянсько-німецько-радянської окупації. Машинопис цієї доповіді зберігається у фондах Бориславського історико-краєзнавчого музею. Леонід Мільман найбільше боявся, що історія євреїв у Бориславі буде забута і втрачена. На щастя, так не сталося.
Дослідник єврейської історії відійшов у засвіти в липні 2008 року, проживши лише 64 роки. Похований на Попелівському кладовищі. Однак його справу продовжують чимало послідовників, а дослідження єврейської історії тривають. Хоча товариство єврейської культури імені Шолом-Алейхема було ліквідоване у 2012 році, його правонаступником є сьогодні діюче ГО «Товариство відродження єврейської культури м. Борислава», яке очолює Фірман Світлана Юзівна.
«Per Aspera» 