24 червня 1838 року. Народився Ян Матейко (Jan Alojzy Matejko) (1838 -1893)

День в історії

24 червня 1838 року

Народився Ян Матейко

(Jan Alojzy Matejko) (1838 -1893)

Matejko_Self-portrait


Людина на  на п’єдесталі історії

105492098_571618580132648_6753112251564946551_n

Ян Матейко, автопортрет 1873 р., рисунок

(Львівська Національна галерея мистецтв – далі ЛНГМ)

24 червня 1838 р.  у Кракові народився Ян Матейко –  польський художник чеського походження (по батькові), його мати мала польсько-німецьке коріння, але це не завадило стати йому не просто переконаним польським патріотом, а художником,  що створив образотворчий вимір історії Польщі. Його твори сприяли формуванню історичної уяви не одного покоління поляків. Водночас, його творчість дуже особливо пов’язана зі Львовом, він був почесним громадянином міста, залишивши для Львова дуже особливий, навіть візіонерський художній проект. Але про це трохи згодом…

Матейко був дев’ятим із одинадцяти дітей  у родині, рано втратив матір,  не надто тішився прихильністю батька щодо його художніх уподобань. Але, проявляючи чималі здібності у рисунку й малярстві вже у 13 років Ян Матейко був прийнятий до Краківської школи образотворчого  мистецтва. Період учнівства не був легким: заважали постійні фінансові труднощі та проблеми із зором. Однак, він був обдарований стійким характером, сильною патріотичною свідомістю, яка скеровувала його творчість протягом життя. Йому вдавалося бути одночасно і демократом з переконань,  і щирим католиком, який завжди був готовий допомагати потребуючим. Водночас, Матейко, був упертим, амбітним, дратівливим, що часто шкодило йому у контактах із людьми, яких він найчастіше намагався уникати. Він був з того роду „самоуків”, що „мислять образами”, повний власними захопленням та творчою винахідливістю.

105685095_676517936259775_3300504259043773777_n

“Зигмунт Август і Барбара Радзивіл”, рисунок (ЛНГМ)

У 1858 р.  Янові Матейку присудили стипендію для навчання в Мюнхенській академії, де панував академічний історизм Поля Делароша та Карло фон Пілотті; а згодом в 1859-1860 рр. маляр  коротко вчився у Віденській академії мистецтв у Хрістіана Рубена. З періоду німецько-австрійських студій Матейко виніс захоплення історичною тематикою, з уважністю до відбору драматичних  моментів, харизматичних героїв – дійових історичних осіб, загальної режисури сцени, помпезності у зображенні декору й антуражу. Так, що багато його полотен мають вигляд театральних мізансцен, а їх персонажі – винятково переконливі.

Але були з цієї схеми і певні винятки…

104294113_275562986875324_4914412072825554655_n

“Станчик”, 1862 р. (Національний музей у Варшаві)

У  1862 р. 24-річний Матейко пише свою унікально-драматичну , проте стриману за загальною сценографією картину “Станчик”, як образ придворного блазня польських королів Зигмунта І Старого і Зигмунта ІІ Августа. Картина є спробою осмислення історичних тріумфів і помилок Речі Посполитої в ситуації втрати держави у ХІХ ст.

Учасники, буографи художника підтверджували, що робота Матейка над картинами починалася із виписок з історичних джерел, документів, тобто художник чудово володів “історичною канвою” сюжетів.

Lublin_Union_1569

“Люблінська унія” (1869)

В 1869 р. до 300-річчя Матейко завершив полотно “Люблінська унія”, задля якої здійснив подорож в Україну – для вивчення місцевого колориту. Ця картина була придбана Львовом і прикрашала залу засідань Галицького сейму, за неї Матейко отримав титул почесного громадянина Львова. Із вдячності за високу відзнаку його твору художник призначив 2 стипендії для навчання у Кракові молодих митців зі Львова – русина і поляка.

106110355_743148023124121_1295641655685840634_n

“Апостоли”, ескіз до іконостасу

церкви Воздвиження, 1888 р. (рисунок, ЛНГМ)

Стосунки Матейка зі Львовом і українцями  мали гарне продовження: вже у 1880-х рр. Матейко створив проект іконостасу для греко-католицької церкви Воздвиження Чесного Хреста (колишній костел св. Норберта) у Кракові (ескізи до них зберігаються у Львівській національній галереї мистецтв).  Цей проект викликав захоплення діяча львівської Ставропігії І. Шараневича, який запросив художника до Львова на першу такого роду виставку руських старожитностей – тобто українського мистецтва із колекції Ставропігії 1888 р. Художник прийняв запрошення дуже радо, у Львові його поселили і приймали в митрополичих палатах при катедрі Св. Юра, художник висловив велике захоплення творами українського релігійного малярства. Тоді у Львові народилися плани влаштування спеціального павільйону Яна Матейки на Краєвій виставці у Львові 1894 р. Приготування розпочалися ще за життя художника, але дожити до відкриття виставки Матейку не судилося… Художника не стало 1 листопада 1893 р., але виставка відбулася і Львів придбав незавершену роботу митця “Шлюби Яна Казимира”, яка висіла  у львівській ратуші.

Загалом, ще наприкінці життя Матейка головні львівські колекціонери  (як-от родини Дідушицьких, Потоцьких, Дунін-Боркоських)  та  музей Любомирських зібрали значну збірку творів художника. Таким чином, у збірці ЛНГМ є чимало малярських творів і рисунків Матейка, серед яких і відоме масштабне полотно “Діти (1879 р.) і  дипломна праця молодого художника “Кароль Густав із Шимоном Старовольським при гробі Владислава Локєтка в катедрі на Вавелі(1859 р.).

105908775_994609350976986_2863672596237599956_n

“Вернигора”, 1884 р. (Національний музей у Кракові).

Повертаючись до теми україно-полської історії варто згадати ще два твори Матейка:  картину “Вернигора”  (перший варіант 1870 р., остаточна версія 1884 р.). Сюжет картини  має символічно-романтичний характер: українець-віщун пророкує занепад і відродження Польщі, а  свідок – польський шляхтич Нікодим Суходольський записує це пророцтво у присутності  кількох свідків… Також у 1870 р. Матейко малює настінне панно для Підгорецького замку у власності Є. Сангушка на тему “Богдан Хмельницький під Корсунем” (ескіз зберігається у ЛНГМ), а згодом – велике  полотно “Богдан Хмельницький із Тугай-беєм під Львовом”, де зображено події облоги Львова 1648 р.: козацьке військо розташоване табором в околицях Львова, перед яким у хмарах постає образ Св. Яна з Дуклі – патрона Львова.

105599369_695841790982542_6120524775205371583_n

Ескіз до картини “Богдан Хмельницький” (ЛНГМ)

В масштабних історичних полотнах Матейка наче представлені усі жанри: блискучі психологічно-гострі портрети, сценографія людських стосунків і дій, насичені предметами і фактурами натюрморти, правдоподібні пейзажні й архітектурні фони…

Однак, у зв’язках Яна Матейки зі Львовом є один справді особливий творчий проект. Маємо на увазі цикл для Львівської політехніки:  художник підготував ідейну програму і виконав 11 ескізів (збірка ЛНГМ), а самі панно (розміром 2.30х3.00 м кожне) виконали його учні (Я. Унєжицький, Т. Лісєвич, К. Желеховський та ін.) у 1892 р.

У  циклі для Львівської Політехніки Матейко виступив як художник-візіонер, змалювавши розвиток цивілізації і її рушійні сили, ставлячи духовне в людині на перше місце.

Коротко зміст циклу можна окреслити за окремими сюжетами:

106053384_556621888340143_8214652961287810424_n

“Геній людськості”, 1888-1892 рр. (Львів, НУ Львівська політехніка)

1) “Геній людськості, створений Богом Отцем і Сином” в уяві художника– людина виступає третім елементом Трійці – як Святий дух, творчий дух символ творчого натхнення, тоді Бог-Отець – сама вічна  “Ідея в собі”, Син – як Ідея, що вийшла назовні, втілена у природі.

2) “Наука”  уособлена жіночою фігурою, постать-персоніфікація науки нагадує авторський образ Миколая Коперника в картині “Астроном Коперник” 1873 р.

3) “Мистецтво. Поезія, музика, історія”,  поезія в уяві художника – має крила, які підносять людину до неба; на тлі картини – розбурхане море людських емоцій, що наче розбивається о скелі раціо; на дальному плані змальовано виверження вулкану, як символу людських пристрастей, що рухають творчість.

4) “Винайдення залізниці” – авторська візія прогресу під покровительством Гермеса (із персоніфікаціями стихій  Вогню і Води, поєднання яких породжує пару – рушій парового двигуна).

5) “Америка і Європа злучені телеграфним дротом”- панно, що втілює ідею глобальної комунікації.

105916105_570035513710236_4930311752147211912_n

“Зближення європейської та східної цивілізацій” 1888-1892 р. (репродукція з: Z cyklu obrazów J.Matejki z auli Politechniki we Lwowie. Lwów: Nakładem Tow.Bratniej Pomocy Słuch. Politechniki, 1910.)

6) Як образ прийдешнього прагнення до діалогу культур можна оцінити панно  “Зближення європейської і східної цивілізацій”.

6) Питанням есхатології присвячене панно “Тріумф Сатани” – на фоні краєвиду із сонячним затемненням, сатана тріумфально крокує світом. В уяві автора сатана є патроном матеріалістичної науки без жодних духовних перспектив. Чим не похмуре пророцтво для віку технічного прогресу ?

5) “Людство повертається до віри та ідеалу” – після візії кінця світу і тріумфу зла, художник дарує надію на відродження людства на засадах віри, любові і надії…

Мавзолей Матейка

1894. Мавзолей Матейка (арх.: Францішек Сковрон;

автор фото: Едвард Тшемеський) (https://is.gd/KjR8ar)

Джерела:

1. Alegorie Jana Matejki dla Politechniki Lwowskiej. Katalog wystawy. Kraków, 2018.

2. Cykł 11 obrazów Jana Matejki

URL:http://fineartexpress.pl/malarstwo/55-malarstwo-polskie/jan-matejko/108-cykl-11-obrazow-jana-matejki

3. Galina Dergaczowa. Dzieła Jana Matejki ze zbiorów Lwowskiej Galerii Obrazów

URL: http://www.lwow.com.pl/galeria/matejko/matejko.html

4. Z cyklu obrazow J.Matejki z auli Politechniki we Lwowie. Lwow: Nakladem Tow.Bratniej Pomocy Sluch. Politechniki, 1910.

Мар’яна Левицька, мистецтвознавець


Додатково дивіться:

1. Анімація. Jan Matejko. «Bitwa pod Grunwaldem» (1878):

https://is.gd/YB2McH

2. Картина Яна Матейка «Unia Lubelska» (1869)

в якості історичного джерела:

https://is.gd/ppo3Cq


Коментар:

Варто відмітити цікаву кореспонденцію між двома творами:

La Liberté ou la Mort (1795) by Jean-Baptiste Regnault. Note the red Phyrigian cap, a symbol of the French revolution also associated by some with Freemasonry

1795. «La Liberté ou la Mort» (Jean-Baptiste Regnault) 

106053384_556621888340143_8214652961287810424_n

1888-1892. «Геній людськості», Ян Матейко

К. С.


 

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s