Картина Яна Матейка «Unia Lubelska» (1869) в якості історичного джерела

Картина Яна Матейка «Unia Lubelska» (1869)

в якості історичного джерела

Lublin_Union_1569


Розглядаючи картину Яна Матейка як історичне джерело, ми стикаємось із певною складністю. Ця складність полягає у тому, що подібний твір може відігравати роль подвійного історичного джерела за конкретної умови: намальований у певній епосі він історично точно репрезентує іншу епоху. Питання ж у тому, наскільки точно? Це серйозний виклик для дослідників, який може бути вирішений загальним напруженням сил спеціалістів двох фахів та сфер компетенцій: мистецтвознавців та істориків. Якщо ж твір не відображатиме реалії, що піддаються певній історичній реконструкції, або ж міститиме явні анахронізми (див. далі: германський імперський триколор взірця XIX-XX ст.!), він виступатиме історичним джерелом до лишень епохи, в якій був витворений: ілюструватиме зміфологізованість або пропагандистську репрезентацію передуючих історичних реалій (додамо, якщо вони взагалі мали місце…).

вцфцвф

Зображення Грюнвальдської битви (Танненберг, 1410 р.)

з львівського «Арсеналу»

На картині, датованій 1869 р. (трьохсотріччя унії), Матейко зображує акт прийняття унії між Короною Польською та Великим князівством Литовським, Руським та Жемантійським 1 липня 1569 р. у Любліні, що витворювало у Східній Європі нового державного устрою, що був шляхетською варіацією res publica (лат. «загальна справа» – польською власне «жеч посполита»).

На картині присутні наступні постаті:

  • Альбрехт-Фрідріх Гогенцолерн, пруський герцог

івфів

Albrecht Friedrich von Preußen

  • Ян Фірлей, воєвода люблінський, великий коронний маршалок

віаваіва

Jan Firlej

  • Станіслав Гозіуш, кардинал, єпископ вармійський
  • Лукаш Ґурка, воєвода познанський
  • Василь-Костянтин Острозький, воєвода київський, маршалок волинський
  • Януш Острозький, син воєводи
  • Валеріан Проташевич, єпископ віленський

віавіаваі

Walerian Protasewicz

  • Жигмонт-Август (Сигізмунд Август), король польській, великий князь литовський
  • Адам Седзівой Чарнковський, воєвода ленчицький, губернатор вєлькопольський

аавпва

Adam Sędziwój Czarnkowski

  • Ян Гербурт з Фельштина, каштелян сяноцький
  • Якуб Уханський, архієпископ ґнєзненський
  • Мартин Зборовський, каштелян краківський
  • Михайло Вишневецький, князь волинський
  • Роман Сангушко, воєвода брацлавський
  • Євстафій Волович, підканцлер литовський
  • Миколай Мелецький, воєвода подільський
  • Миколай Радзивілл Рудий, воєвода віленський
  • Ян Ходкевич, гетьман литовський
  • Анна Ягеллонка, сестра короля

Ян Матейко як мінімум ретельно ознайомився із портретами постатей, тому деякі з них намагаються бути виразно автентичними у зображенні обличь, наприклад Адамом Седзівоєм Чарнковським.

dwadwa

Adam Sędziwój Czarnkowski

Щодо наповнення варто сказати, що духовні особи (наприклад, кардинал Гозіуш, єпископ Проташевич) зображені в більш експресивному забарвленні, що має в призмі художника XIX ст. підкреслити активну роль релігійно-церковного чинника в тогочасних подіях (зазначимо, однак, що за оцінками дослідників, на час укладення унії, на теренах Корони Польської серед соціальних еліт чимало не переважала протестантська конфесія, яку лише згодом їм вдалось притлумити; «холопи» розглядали протестантизм як «єресь панів», а щодо Кромвеля, то є, як вважається, фальсифіковані листи, в яких той нібито закликав Хмельницького надалі громити «папістів»; все це в епоху, коли православні русини виступали для католиків «схизматиками», а погромщики Хмельниччини бачились іудеям «греками»). Більше того, сам король тримає Розп’яття як беззаперечний символ християнської суті держави (не в останню чергу як «щита» усього світу християн проти насамперед османської загрози), яка тим не менш спиралась не на принцип «Rex imago Dei», попри усі декларації «правителів Божою милістю», а на принцип «перший серед рівних» (princeps[1]) при «загальній згоді» (consensus universorum[2]), який як раз відсилає нас до романської «res publica» з її принципом «S.P.Q.R.», характерним для Принципату (Principatus). Тоді як згаданий «Rex imago Dei» це трансформований «Dominus et Deus» Домінату (Dominatus), який провіщав християнсько забарвлений «старорежимний» абсолютизм (в Росії аналогічна система «самодержав’я» розвинулась з «трансляції» ромейської автократії із формами декларованої симфонії або т. з. «цезарепапізму»). Звідси – право на рокош, шляхетські конфедерації. Це перегукується певною мірою із особливою «мілітарною демократією» козацьких Січей. Таким чином, не знаючи контексту епохи ми б споглядали б лише зовнішній вираз події, не здогадуючись про її приховані механізми тощо.

В світлі цього варто розглянути місце і роль християнства у XVI-XVII ст. як домінуючої парадигми (Pax Christiana) в тогочасній Європі епохи переходу до «модерну» (варто зазначити: Pax Christiana спирається на метафізичні космологічні моделі, й не обмежується географічними рамками Європи) – власне термін «Європа», як вказує Т. Геффернен, утверджується як вираз вищої лояльності у боротьбі з Людовіком XIV[3]: він пов’язувався із концепцією врівноваженої системи суверенних держав, релігійної терпимості та розширення торгівлі[4]. Тим часом у пропаганді Людовіка XIV французький «Християннійший» монарх виступає оборонцем «Respublicaue christianæ»[5]; за часів Хрестових походів Франція керувалась лозунгом «Gesta Dei per francos»[6]). Борцями проти старих католицьких режимів і захисниками вільної торгівлі та конфесійної толервнції вважали себе віги та оранжисти після Славетної революції (1688-1689).

Іншим аспектом є секуляризація, що як раз починає розгортатись у XVI ст. (в цьому фундаментальному за значенням процесі на початках домінує інституційний вимір – передання «духовних» земель в світське управління; згодом інтенсифікується секуляризація свідомості). Це можна проілюструвати яскравим прикладом: попередник пруського герцога (характерно, що Матейко розмістив його на периферії) Альбрехта-Фрідріха Гогенцолерна, що присутній на зображенні акту проголошення унії (цікаво що поляки досі пролонгують парадигму окремих земель за лівонським взірцем як Terra Mariana – Діва Марія виступає «королевою Польщі», а нещодавно у сучасній Польщі крулем нібито було проголошено її Сина), а саме Альбрехт фон Бранденбург-Ансбах, який буквально року не дожив до цієї події (помер 1568 р.), був напочатку століття еклезіастичним правителем. Проте – секуляризував землі духовно-лицарського Тевтонського ордену, перетворившись на одного з перших секулярних правителів Європи. Це яскраво відображено у мистецтві портрету:

fgggf

Albrecht von Brandenburg-Ansbach

Зліва: як гросмайстер духовно-лицарського ордену (1511-1525)

Справа: як секулярний пруський герцог (1525-1568)

Щодо картини в контексті XIX ст. можна сказати що твір є тим історичним джерелом, яке репрезентує історизм – одну з провідних течій тогочасного мистецтва (це позначає потяг та пильну увагу тогочасних націй та суспільств до досконало вимальованих історичних подій та їх тла) на межі між академічним класицизмом та революційно-романтистичним класицизмом.

апапп

Carl Gustaf Hellquist – взірець історизму (1882)

Своєрідною «контркультурою» щодо академіки слугувала потужна ірраціональна течія, яка набувала багатьох виразів: романтизму, прерафаелізму, психоліризму (цим терміном Константін Бальмонт позначав сутнісний зв’язок імпресіонізму, символізму та декадансу), модерну (ар-нуво). Проте це не означає що окремі митці не могли працювати у обох течіях, або синтезувати академічний підхід із ірраціональним началом мистецького виразу (яскравий приклад – перехід Гойї від придворного класицизму до макабричного виміру романтизму). Ян Матейко став одним з найбільш якравих творців нового, все більш суб’єктоцентричного мистецтва. 

вапп

awdwad

Покликання:

[1] Геффернен Томас. Значення Європи: Географія та геополітика. – К.: Дух і Літера, 2011. C. 93.

[2] Там же.

[3] Геффернен Томас. Значення Європи: Географія та геополітика. – К.: Дух і Літера, 2011. С. 32.

[4] Там же. 36-37.

[5] Там же. С. 36.

[6] Кіндер Г., Хільгеман В. dtv-Atlas. – К.: Знання-Прес, 2001. C. 159.

Кирило Степанян, 2017


Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s