21 травня 1471 року. Народився Альбрехт Дюрер (1471-1528)

21 травня 1471 року 

Народився Альбрехт Дюрер (1471-1528)

800px-Dürer_-_Selbstbildnis_im_Pelzrock_-_Alte_Pinakothek

Альбрехт Дюрер (Albrecht Dürer). Автопортрет, 1500 р.


Альбрехт Дюрер: «малювати для мене – така ж необхідність, як дихати»

Виставка Дюрера в галереї Альбертіна (Відень)

Виставка Дюрера в галереї Альбертіна (Відень)

Він був художником і гравером, геніальним творцем і сумлінним ремісником водночас, здавався раціональним і прагматичним, але насправді був чуттєвим і вразливим. Здається, найголовніше, що рухало його творчість, це постійна боротьба  між готичною німецькою традицією і новими можливостями, які відкривав італійський Ренесанс.

Дюрер народився  і помер у Нюрнберґу, в рідне місто він повертався з усіх подорожей (Базель, Страсбург, Венеція, Амстердам).  Нюрнберг ХV ст. був досить вільним містом, центром ренесансної освіченості в Німеччині, одним із осередків Реформації, тут працювали  відомі філософи і гуманісти (Конрад Цельтіс, Віллібальд Піркгеймер). Для зали магістрату Нюрнберга, членом якого він став у 1504 р., Дюрер намалював своїх вражаючих чотирьох  апостолів (Alte Pinakothek, Мюнхен), які стали уособленням не лише носіїв та виразників вчення Христа, але й більш загальним, загальнолюдським втіленням типів характеру, темпераменту людини.

Чотири апостоли, 1526 р. (Стара пінакотека, Мюнхен)

Чотири апостоли, 1526 р. (Стара пінакотека, Мюнхен)

Талант, амбіції і різносторонній та глибокий розум невдовзі  зробили Дюрера придворним художником саксонського курфюрста Фрідріха,  імператора Священної Римської імперії Максиміліана І і його наступника Карла V. Художник винятково відзначився у  різних  графічних техніках – рисунку, деревориті, мідериті. З дитинства він був невтомним рисувальником-копіїстом  і сумлінним та спостережливим учнем природи.

 

Етюд «Руки» (туш, перо, папір)

Етюд «Руки» (туш, перо, папір)

Протягом XV ст. митці все більше використовували рисунок на папері, щоб фіксувати  свої ідеї та творчі пошуки  щодо живопису чи скульптури, а не просто, щоб копіювати чи змальовувати твори мистецтва чи навколишній світ. Цей «дослідницький» тип рисунку  пропонував яскравий особистий погляд художника, як  своєрідні творчі роздуми на папері. При підготовці великих композицій художники спершу малювали невеличкі скетчі (срібним олівцем  або  пером і чорнилом) як формулювання загальних композиційних ідей, без фокусування на дрібних деталях.

Наступним етапом було опрацювання конкретних персонажів із живих позуючих моделей: рисунок виконувався срібним олівцем на підготовленому папері, при окисленні лінії рисунку набували коричневого кольору. Ця техніка давала делікатний тональний ефект, а стерти срібний олівець було неможливо і тому ним працювали тільки досвідчені майстри  як Леонардо, Дюрер чи  Кранах. Вже як фінальний етап художники виконували повномасштабний ескіз задуманого фрескового розпису чи картини.

Від XV ст. підготовчий рисунок-ескіз також ставав додатком до контракту між замовником і митцем, що засвідчував згоду обох щодо загального задуму. В таких випадках створювалося певне число ескізів (modelli) для затвердження замовником, а також для самої майстерні (ці екземпляри виконувалися тонким пером і чорнилом і були повністю завершені за іконографією): прикладом може бути проєкт Мікельанджело  до надгробку папи Юлія ІІ.

 

Гравюра «Лицар, смерть і диявол», 1513 р.

Гравюра «Лицар, смерть і диявол», 1513 р.

Дюрер значно вдосконалив техніку гравюри по металу (переважно мідериту),  де нанесення  рисунку  виконувалося гострим металевим клином по мідній пластині. Власне, перші мистецькі зразки мідериту  належать Мантеньї і Дюреру. До 30-річного віку Дюрер вже мав завершені 3 великі графічні цикли на релігійні теми – Апокаліпсис («4 вершники», 1498 р.), великий цикл дереворитів на тему Страстей, і Життя Богородиці. Ці графічні цикли тиражувалися не лише самим автором, але й підприємливими копіїстами, що змусило Дюрера боротися за авторське право. Художник впровадив своєрідний «копірайт» з ініціалів і дати виконання твору:  A1513D,  в якому літери AD могли прочитуватися і як – Anno Donini і як Albrecht Durer. Саме  графічний цикл «Апокаліпсис» приніс йому славу  і комерційний успіх.

До циклу Апокаліпсис була  скомпонована символічна сцена «Лицар, смерть і диявол»  (1513 р.), можливо створена у відповідь на книгу Еразма Ротердамського «Керівництво християнського воїна» 1501 р. Гравюра Дюрера наче відсилає до слів Псалма 22, 4: «Коли я піду навіть долиною смертної темряви, то не буду боятися злого, бо Ти при мені». Ця гравюра повна прихованих символів, приміром – сяючі обладунки лицаря символізують тверду християнську віру. Водночас, дюрерівське зображення лицаря є дуже схожим на образ кондотьєра Коллеоні у Венеції (кінна статуя авторства А. Вероккьо), яким Дюрер міг захоплюватися під час своїх мандрівок.

 

«Адам і Єва» (1507 р. Прадо, Мадрид)

«Адам і Єва» (1507 р. Прадо, Мадрид)

З-поміж інших графічних творів Дюрера зрілого періоду особливо технічно досконалим є мідерит  «Адам і Єва» (1504 р., Берлін): багатство штрихів і ліній тут творить форму, текстуру і тіні одночасно. Образи Адама і Єви були повторені в 1507 р. у живописній версії (музей Прадо, Мадрид). Тривалий час художник, як і більшість майстрів Ренесансу, намагався віднайти універсальну формулу ідеальних пропорцій людського тіла. Дюрер так наполегливо шукав цю досконалість, що  написав трактат «4 книги про людські пропорції» / лише одна була видана за його життя в 1528 р.).

Окрім того, художник був вражаючим фізіономістом – і в портретах, і в релігійних композиціях герої «прочитані» художником настільки глибоко і виразно, а  їхні образи наділені водночас і вражаючим індивідуалізмом, і узагальнені до загальнолюдських.

 

Портрет дружини Агнеси Фрай, 1495 р. (рисунок тушшю на папері, Альбертіна, Відень)

Портрет дружини Агнеси Фрай, 1495 р.

(рисунок тушшю на папері, Альбертіна, Відень)

Паралельно, Дюрер неодноразово фіксував власний образ низкою сміливих автопортретів (рисунків і картин). Від природи він мав особливий тип чоловічої привабливості – достатньо мужній і в міру вишуканий, з тонкими нервовими рисами, виразним обличчям, глибоким поглядом. Вражаючий за іконографією портрет 1500 р., де Дюрер зобразив себе як Христа, можна вважати своєрідною відповіддю на трактат Томи Кемпійського «Наслідування Христа» і уособленням  глибоких релігійних почуттів художника.

Автопортрет, 1498 р. (Прадо, Мадрид)

Автопортрет, 1498 р. (Прадо, Мадрид)

В інших автопортретах сучасники бачили навіть нарцисизм і амбіційність Дюрера, «підживлені» ренесансним поглядом на людину-творця. Ці автопортрети Дюрера проявляють шляхету людину із рисами генія, який  підсумував власний шлях у досить зухвалій автоепітафії:  «Усе, що було смертним в Альбрехті Дюрері – лежить під цим каменем».

1280px-Albrecht_Durer_grabstone

Джерела:

http://www.albrechtdurer.org/biography/

Виставка в Альбертіні

https://www.albertina.at/en/exhibitions/albrecht-duerer/

https://www.metmuseum.org/toah/hd/drwg/hd_drwg.htm

Мар’яна Левицька, мистецтвознавець


 

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s