586. Смерть ромея,
або Про смерть воїнську
Цікавий приклад піднесеної смерті ромейського воїна з ІV-го Парфянського легіону (Κουαρτοπάρθων звучить як «квартопарфян», і можемо припускати, що це Парфянський легіон, створений ще при реформі Діоклетіана) спостерігався в 586 р., коли Імперія вела чергову війну з Сасанідською Персією. Бідоласі, який став мимовільним героєм запису в хроніці, в ході сутички з персами істотно дісталося.
Вороги залишили в його тілі такі «автографи»:
1. Одна стріла пробила йому верхню губу;
2. Друга стріла пробила нижню, через що губи (або те, що від них залишилося) не могли зімкнутись;
3. У ліву руку ромею потрапив спис;
4. Ще один спис пробив тіло воїна з правого боку.
Лікарі, які обстежили воїна, досить швидко зрозуміли, що перші три рани не роблять становище безнадійним. А ось четверта… Саме спис справа завдав солдату смертельну рану. Візантійські ескулапи ще довго би радились, що робити з горезвісним списом, як тут голос подав сам помираючий. Героя безумовно не цікавила власна доля. Навпаки, його цікавило лише те, як поживає його рідне ромейське воїнство. Лікарям було чим порадувати воїна, бо візантійці зовсім недавно провели кілька досить успішних боїв із персами. Дізнавшись про це, помираючий радісно зітхнув і навіть начебто навіть розслабився, чекаючи неминучої смерті. Він лише попросив видалити з його тіла злощасний спис, що й було зроблено ескулапами. Як тільки спис було вилучено, наш герой негайно ж залишив тлінний світ.
Джерело:
Симокатта Феофилакт. История. Арктос-ВикаПресс, 1996
Володимир Лагодич
