30 листопада. Вторгнення СРСР у Фінляндію

День в історії

30 листопада

Вторгнення СРСР у Фінляндію

sadd.png


В ніч з 26 на 27 листопада 1939 р. співробітники НКВС здійснили провокаційний обстріл радянських позицій біля прикордонного селища Майніла.

77240218_535080967071751_4672899992568987648_o.jpg

79081123_535081037071744_6466049646102839296_o.jpg

Після цього Радянський Союз розірвав дипломатичні відносини з Фінляндією, а 30 листопада Червона армія почала масштабне вторгнення на територію Фінляндії.

78329947_535081090405072_4025064773660966912_n.jpg

Свого часу поет О. Твардовський назвав її «незнаменитою»: «На той войне незнаменитой, Забытый, маленький, лежу.»

Місяцем раніше в СРСР сформували корпус фінської Народної Армії, що мав би стати військами маріонеткового уряду Фінської Демократичної Республіки на чолі з діячем Комінтерну Отто Куусіненом. 21 листопада війська Ленінградської округи та Балтійського флоту отримали Директиву Військової Ради Округи змісту: «Фінська армія завершила роззосередження біля кордону СРСР». Червона армія мала почати нaступ, план якого мав бути готовий 22 листопада. Операція мала б тривати протягом трьох тижнів. Через день, Політуправління Округи направило наступну вказівку: «Ми йдемо не як завойовники, а як друзі народу Фінляндії… Перемога над супротивником має бути досягнута малою кров’ю».

finskaya-voyna.jpg

Перемогти «малою кров’ю», однак, не вийшло. Фронтальний штурм Лінії Маннергейма зірвався. Однак, система фінських укріплень була не такою неприступною, як її змальовувала радянська пропаганда – достатньо того факту, що вона не була цільною через озера Карелії. Куди вже порівнювати ці фортифікації із сучасниками – монолітною «Лінією Мажино» чи «Лінією Зігфріда». Зрештою, сам натхненник спорудження укріплень, К. Маннергейм, пізніше визнавав:

«Стверджували, що наша оборона на Карельському перешийку опиралась на надзвичайно міцний, збудований за останнім словом техніки залізобетонний оборонний вал… який жодна армія ніколи не проривала. Прорив російських військ став подвигом, рівного якому не було в історії всіх воєн, як було сказано в одній офіційній заяві… Все це нісенітниця; насправді оборонна лінія була, але її утворювали тільки рідкісні довготривалі кулеметні гнізда й зо два десятки збудованих за моєю пропозицією нових дотів, між якими проклали траншеї… Якщо нам вдалось вистояти тоді завдяки «Лінії Маннергейма», то все що можу сказати – цією лінією були фінські солдати».

Вже 21 грудня 1939 р. на Карельському перешийку радянський наступ зупинився. Через тиждень, 26 грудня, червоноармійці перейшли до оборони. Військова Рада 7-ї польової армії (що наступала в Карелії) надіслала до Ставки Головного Командування повідомлення, де вказувалось – успішний наступ неможливий без прийняття мір щодо ліквідації фінських ДОТів.

Допоміжний удар, що проходив в районі Ладозького озера, став провальним. Дві радянські дивізії були оточені та розбиті. До березня 1940 р. в регіоні було виведено з дії п’ять радянських дивізій. Зіграла роль як відсутність бойового досвіду загалом, так і зокрема в умовах зими.

78909568_535081137071734_5447680567707435008_n.jpg

Підтягнувши резерви, Червона армія відновила наступ на Карельському перешийку 1 лютого 1940 р. Тепер, був задіяний Північно-Західний фронт на чолі з С. Тимошенко, що складався з двох армій – 7-ї та 13-ї. Вони здійснили кілька локальних операцій, метою яких було дезорієнтувати супротивника. Щоденно, протягом тижня, фінів обстрілювали 12 тисячами артилерійських снарядів тяжкого та середнього калібру.

sovetsko-finskaia-voina-1939-1940-sovetsko-finliandskaia-voi.jpg

Зранку 11 лютого почався генеральний наступ. Артилерійська підготовка продовжувалась три години. В перший день атаки, дивізії 7-ї армії змогли дійти до Суммського вузла оборони, про що в той же день повідомили Москву. Насправді, Сумму було взято лише 14 лютого. 13-а польова армія вийшла на рубіж Муолаа-Ільвес-Салменкайта-Рітасарі. 23 лютого фіни відійшли на тилову лінію оборони, аби зберегти цілісність фронту. До цього часу, ще 21 лютого, Червона армія припинила наступ через втрати в живій силі та брак боєприпасів.

1464976029_w31_0018369u.jpg

 

Атаки відновились 25 лютого. Фінам навіть вдалось призупинити 13-й корпус 7-ї армії, але це не вплинуло на загальний хід боїв. До кінця лютого радянські війська вийшли до Виборга. Бої за це місто тривали аж до укладення перемир’я в березні. Надалі, було прорвано й другу лінію оборони, й фінам не допомгли контратаки. Згодом були перерізані залізниці, що сполучали Хельсінкі з Карелією.

1516259362161873472.jpg

Почались переговори щодо завершення війни. Сталін розумів, що уряд Куусінена не має підтримки серед фінів, а Народний корпус нездатний воювати. Так само, радянський вождь розумів і те, що незабаром буде необхідним перевести основні сили Червоної армії на західний кордон.

Зрештою, 22 лютого Москва повідомила свої умови: оренда півострова Ханко терміном на 30 років, передання СРСР всього Карельського перешийку разом з Виборгом та району Сортавала на північний схід від Ладозького озера.

Укладений 12 березня договір в Москві був важким для Фінляндії. До початкових умов, додалось передання ще низки міст на північному березі Перешийку.

Emblem_of_the_Karelo-Finnish_SSR.svg.png

31 березня 1940 р. на територіях, що відійшли до СРСР, була створена Карело-Фінська РСР, партійну організацію якої очолив Куусінен. Цілком можливо, Москва натякала – «при зміні військово-політичного становища, можемо і всю Фінляндію приєднати». Так чи інакше, апетит Сталіна урізався на фоні подій 1941-1944 рр.

Для Суомі ця війна теж була далеко не останньою. Того ж місяця К. Маннергейм, як головнокомандувач, видав наказ про завершення війни:

«Між нашою країною і Радянською Росією укладено суворий мир, який передав [ворогу] майже всі поля боїв, на яких ви проливали свою кров заради всього того, що є дорогим і святим для нас. Понад 15 тисяч із вас, які пішли на поля битв, ніколи більше не побачать рідної домівки. Але, ви нанесли відчутні удари! І якщо зараз двісті тисяч ваших ворогів лежать в снігах, з порожніми очима вдивляючись в наше зоряне небо – в цьому немає вашої провини. Солдати! Я бився в багатьох війнах, але ще не бачив таких бійців, які могли б зрівнятися з вами. Я пишаюся вами так, ніби ви всі – мої діти».

77244747_535081253738389_3397047633368317952_n.jpg

І попри фактичну поразку фінів, це був далеко не тон переможеного. Тоді вони відстояли більше, ніж кілька сотень квадратних кілометрів.

Джерела:

1. Вяйнё Альфред Таннер (Väinö Alfred Tanner). Зимняя война. — М.: «Центрполиграф», 2003 / Дипломатическое противостояние Советского Союза и Финляндии, 1939–1940 [Електронне джерело доступу]: militera.lib.ru/memo/other/tanner_v/index.html?fbclid=IwAR3RO1Xp-QDJ0n7hWThI5d7qWYjYqKc_2XMA2Lf0krVzJEOnTpZibUL2If0

2. Барышников В. Н. СССР и Финляндия: К вопросу об обстоятельствах и времени принятия решения о начале «Зимней войны» [Електронний режим]: http://vestnik.spbu.ru/html16/s02/s02v2/02.pdf?fbclid=IwAR2aByos52NjB4mDYwKcU-CBnd27qfGSaWElZabW1QLFFb1HHn91u7iRWH8

3. Власов Л. В. Маннергейм

4. Маннергейм К. Г. Мемуары. — М.: Вагриус, 1999 [Електронний режим доступу]: militera.lib.ru/memo/other/mannerheim/index.html?fbclid=IwAR3i1elrHDepSmgioF1c0s1fQwvbxUn-ekyGyjtGYzEJ8lnM62HbmE1uOMs

Володимир Лагодич


Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s