Михайло Якубович. Мусліх ад-Дін аль-Кафауві: Знавець хадісів, поет і астроном із кримського Кефе

        Михайло Якубович

Мусліх ад-Дін аль-Кафауві:

Знавець хадісів, поет і астроном із кримського Кефе

74270317_591367761603221_6405712966276087808_n.jpg


Як відомо, серед знаних ісламських учених середньовічних ісламських держав – від Мамлюцького султанату до Османської імперії – було й чимало вихідців із Криму. І якщо ще в золотоординський період вони подорожували переважно до Єгипту, Сирії й Хіджазу, то в добу Кримського ханства напрямом для подорожі була переважно Анатолія, зокрема Стамбул, Ізмір та інші міста. Дуже цікавим періодом в даному стосунку можна вважати першу половину XVI століття, коли велика частина Близького Сходу буквально за два роки (1516 – 1517) увійшла до складу Османської держави. Серед цих теренів була й Сирія, зокрема місто Алеппо, земля, в якому свого часу мешкали такі великі мусульманські вчені як мислитель Аль-Фарабі (873 – 950), енциклопедист Ібн аль-Кіфті (1172 – 1248), історик Ібн аль-’Адім (1192 – 1262) та ін.

У XVI столітті свідком швидких перетворень (від мамлюцької держави до Османської імперії) був відомий учений, Раді ад-Дін ібн аль-Ханбалі (пом. 1562 р.). Серед інших праць, цей автор лишив нам величезну біографічну збірку Дурр аль-Хаббаб фі Таріх Айан Халаб («Відбірне зерно в історії видатних людей Алеппо»), де згадуються унікальні постаті – еміри, учені, воєначальники, літератори та ін. Уже тривалий час доступне й критичне видання цієї праці, підготовлене Махмудом аль-Фахурі та Яхьєю Аббара (Дамаск, 1972). І особливо цікаво те, що серед цих постатей чільне місце посідає учень самого Ібн аль-Ханбалі, дехто Мустафа бін Ахмад, Мусліх ад-Дін бін Шамс ад-Дін, відомий як «Хаджі аль-Кафаві аль-Киримі». Із праці Ібн аль-Ханбалі дізнаємося не лише біографію, а зустрічаємо й текст іджази (довзолу на викладання), яку автор виписав цьому кримському вченому [1].

72727541_3127661093915524_8654810438078300160_n.jpg

Із переліку імен учителів Мусліх ад-Діна аль-Кафаві (біографії яких також наведені у праці Ібн аль-Ханбалі й інших джерелах) можна побудувати наступну картину життєпису цього вченого. Народився він у Кефе десь близько 1500 року, отримав там же першу освіту (чудово володів татарською, арабською й турецьими мовами, навіть писав ними вірші). Далі опинився у Алеппо, звідки здійснив подорож до Єрусалиму (з метою навчання у хадісознавця ібн Калляфа), де провів три роки (1530 – 1533). Після цього, у 1534 році повернувся до Алеппо, де його вчителем, окрім Ібн аль-Ханбалі, був Шігаб аль-Антакі (пом. 1547 року), який вивчав астрономію в учнів самого Каді-заде ар-Румі (1366 – 1436), відомого самарканського математика й астронома, автора цілої низки важливих праць.  Далі, швидше за все, Мусліх ад-Дін аль-Кафауві відбув до «Руму», тобто Анатолії,  де став навчатися у Ібн Ак Шамс ад-Діна (пом. 1550 р.), відомого знавця релігійних та раціональних наук, зокрема астрономії.  У 1541 році Мусліх ад-Дін аль-Кафаві році знову приїхав до Алеппо, звідки здійснив хадж; зрештою, після 1551 року Мусліх ад-Дін аль-Кафаві відбуває до Індії і, як пише Ібн аль-Ханбалі, «ніяких звісток від нього я більше не отримував».

Між учнем та вчителем склалися досить непогані стосунки. Ібн аль-Ханбалі підкреслював «не-арабське» походження свого учня, відзначав специфіку його арабської вимови, навіть із жалем наводить історію, коли випадково образив його. І навіть цитує деяких зразки їхньої віршованої кореспонденції:

Пишу я братові оце, який у щедрості своїй

Висот сягнув, як повний місяць серед ночі

Із Кефе прийшлого, удосталь в нього слави,

Відомого в поезії за іменем Мудамі.

Між Божими творіннями йде він із кубками бажань

Не грішних, втім, без спонукань до зла!

Чесноти має, а яких здобув відзнак!

І все це чесно, без гріхів ганебних!

Сором’язливий і душевний у розмові,

Як часто чую я від нього добре слово!

«Мудамі», судячи з усього, походить від мудам, одного із поетичних образів, що вказує на певні веселощі (букв. «вино», але в метафоричному значенні); відповідно, таке поетичне ім’я використовував Мусліх ад-Дін аль-Кафаві. У відповідь він писав своєму учителю, прочитавши одну з його хадісознавчих праць:

Нудьгою втомлений раб Божий, служка смислу,

До свого пана, досконалості царя

Провідника ученості століття

Дослідника, відомого у місті

Героя справи, про якого знають всі

Із роду аль-Ханбалі славної людини

Якого так шанує моє серце в мирі.

Найкращого, кого я тільки можу уявити!

Я сповнений журби і смутку був,

А потім сил набув, як молодий той місяць

Прийшла від вас до мене книга добра

Яка прибрала смуток і нудьгу!

Зі стилем чистим, як дощові краплі

Я запитав у своїх слів: чи не подібні на перлини ви?

Хотів розкрити я свою велику радість

Та мій язик не вмістить всього мого стану

Мудамі так чекав на ту сторінку чисту,

Де не знайдеш ти жодних помилок.

У іджазі (своєрідний диплом, який мусульманські вчені тих часів виписували учням), текст якої цілком наводить Ібн аль-Ханбалі, про Мусліх ад-Діна аль-Кафауві говориться наступне: «Кмітливий учений, проникливий дослідник, один із найкращих побратимів, герой майдану вірності… був у нас на викладанні мовознавчих наук, а саме арабської, а також точних правил, які належать до лічби, а ще багатьох інших… і читав під моїм керівництвом «Сахіх аль-Бухарі», «Зцілення у знайостві із правами Обранця Божого»… і намагався все досліджувати якнайкраще». Згадка лише цих двох книг, які належать до важливих збірок хадісів, вочевидь була відокремлена спеціально, оскільки сам Ібн аль-Ханбалі успадкував спеціальне право на їх викладання; утім, вивчав Мусліх ад-Дін аль-Кафауві й інші науки. Коли до Алеппо прибув уже згаданий його вчитель Ібн Ак Шамс ад-Дін, Ібн аль-Ханбалі підтримував із ним зв’язок саме через Мусліх ад-Діна аль-Кафауві, оскільки той був учнем одразу в обох учених. Більше того, як свідчить Ібн аль-Ханбалі, у Мусліх ад-Діна аль-Кафауві були сувої з працями його вчителя, і одного разу навіть він надіслав йому якусь «сповнену користей книгу» про те, що місячне світло походить від сонячного. Слід зауважити, що і сам Ібн аль-Ханбалі мав стосунок до астрономічної науки, оскільки у відомих біографіях його називають ще й обізнаним у «математиці» й «науці про небесні сфери» (хоча про його праці саме в цих галузях невідомо).[2] Варто зауважити, що Мусліх ад-Дін аль-Кафауві був далеко не першим кримським автором, який виявляв зацікавлення в астрономії. Зокрема, в бібліотеці Прінстонського університету (Прінстон, США) збережено коментар Муси Кадізаде (пом. 1436) до праці аль-Мулаххас фі ’ільм аль-Гайя («Короткий виклад астрономічної науки») хорезмійського ученого Махмуда аль-Джігіміні (пом. 1221), переписаний деким Мухаммадом Шагом бін Хаджі Мухаммадом бін Хаджі Джан Мухаммадом аль-Киримі в 1080/1669 році.[3] І  хоча написання рукопису було здійснене у Стамбулі («в медресе Пірі Мехмеда Паші»), вочевидь і переписувавач такої складної праці (зі схемами й численими глосами) потребував відповідної підготовки.

78190280_428990014663416_466362327982145536_n.jpg

Цікаво, що Ібн аль-Ханбалі нічого не повідомляє про якісь адміністравні посади, що їх міг обіймати Мусліх ад-Дін аль-Кафауві, а, як відомо, у мамлюцькі часи й дещо пізніше, на початку османських, вивчення науки про хадіси зазвичай відкривало можливості для суддівської практики. Але, судячи з усього, Мусліх ад-Дін аль-Кафауві вибрав шлях мандрівного поета й дослідника астрономічної науки; незважаючи на це, важко говорити про рівень його інтересу щось конкретне, оскільки жодна його праця до наших часів або не зберіглася, або поки не ідентифікована (як і багато інших рукописів того періоду); інші джерела про цю постать не згадують. Це, втім, лише додає цікавості для подальших досліджень цього вченого, якого так високо цінували релігійні авторитети тих часів.


Покликання:

[1] Аль-Ханбалі. Дурр аль-Хаббаб фі Таріх Айан Халаб / Ред. Махмуд аль-Фахрі, Яхья аль-Абурра. – Дамаск: Візарату с-Сакафа, 1973. – Т. 2. – С. 486-492.

[2] Див.: Муасаса Табакат аль-Фукага. Ред. Джафар Субхані.  – Тегеран: Муассаса аль-Імам ас-Садик, 1997. – 1. – С. 208.

[3] Шарх аль-Джігміні. Princeton University Library. Rober Garrett Collection. No. 1131Y. – 88 арк.


 

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s