Дмитро Удалов. Впливи середньовічного епосу про скарб Нібелунгів на сторінках «Гобіта або Туди і Звідти» Дж. Р. Толкієна

Дмитро Удалов

Впливи середньовічного епосу про скарб Нібелунгів

на сторінках «Гобіта або Туди і Звідти» Дж. Р. Толкієна

6.jpg


Навряд чи хтось з широкого загалу не знайомий із ім’ям англійського письменника Джона Роналда Руела Толкієна.

1.jpg

Але для повноти картини, згадаємо, що Дж. Р. Р. Толкієн – англійський письменник XX ст., зі спадщини якого найбільш відомий класичний твір жанру фентезі, «Володар Перстнів» та пов’язані із ним романи, що витворюють фентезійний всесвіт Середзем’я. Тим не менше, за професією, Толкієн був, в першу чергу, філологом, що спеціалізувався на галузі давньоанглійської літератури. На цій ниві він написав ґрунтовну працю щодо давньоанглійської епічної поеми про Беовульфа, «Беовульф: Чудовиська і критики» (Beowulf: The Monsters and the Critics), яка стала значним здобутком для майбутніх поколінь дослідників[1]. Як фахівець в сфері філології та міфології, пан Толкієн теж прекрасно знався на германо-скандинавській міфології. Про це засвідчує написання ним вільної інтерпретації давньогерманської легенди про Сіґурда, виданою під назвою «Легенда про Сіґурда і Гудрун» (2009).

Відповідно, треба відзначити, що давньогерманський епос, паралельно із сагою про Беофульфа[2], був джерелом натхнення для фентезійних творів письменника. Це засвідчують не тільки використання в якості народів Середзем’я давньогерманських міфологічних істот, таких як гноми і ельфи, а й більш конкретні та впливові образи. Вони помітно проступають на прикладі вже першого фентезійного твору Толкієна, який заклав основи для Середзем’я, «Гобіт або Туди і Звідти» (The Hobbit or There and Back Again). Особливо чітко прослідковуються мотиви, запозичені із давньогерманського циклу легенд, в якому провідним елементом виступає скарб Нібелунгів/Ніфлунгів. Таким чином, можна здійснити реконструкцію елементів запозичення в протиставленні із елементами Беофульва, щоб довести не меншу їх значущість. Головні мотиви зосереджені навколо персонажів-власників скарбів в Гоббіті – таємничої істоти Ґоллума та дракона Смауга.

2.jpg

3.jpg

Багато критиків твору Толкієна схильні вважати, що образ Ґолума був побудований на Ґренделі – потворі з пісні про Беовульфа – якого поєднували із Ґолумом такі атрибути: відлюдне життя, спорідненість із водою та звіряча вподоба[3]. Певний зв’язок із Ґренделем неможливо заперечити, проте видається, що персонаж Ґолума  великою мірою заснований на Андварі – гномі, який виступає першим відомими власником скарбу Нібелунгів. Що цікаво, Андварі істотно пов’язаний із водою – в одній із пісень Старшої Едди він говорить, що норни (скандинавські богині долі) судили йому жити в воді[4]. Цьому прекрасно відповідають його зовнішні властивості, а саме, здатність перетворюватися на щуку, щоб полювати на рибу, та життя біля водойми[5], названої Андварафорсом в «Сазі про Вельсунгів»[6]. Наведені ознаки відповідають способу життя Ґолума, який проживав у підземній водоймі і харчувався рибою[7]. Не менш важливою спільною рисою виступає перстень – частина скарбу Андварі, так само як артефакт в володінні Ґолума. Перстень Андваранаут[8] є останнім предметом, який карлик віддає на вимогу бога Локі і який він намагався приховати від решти скарбів[9] – наявна паралель до Ґолума, що він дуже старанно зберігав перстень, свій головний скарб (precious)[10]. І хоча перстень в «Гобіті» не грає настільки визначної ролі, як в трилогії «Володаря перстнів», і описаний лише як «чарівний перстень» (magic ring)[11], в його якостях теж вбачається певне запозичення. Воно відноситься до магічного плащу-невидимки, який фігурує в якості артефакту з числа скарбу Нібелунгів. Цей предмет активно використовував герой Зигфрід-Сіґурд в германський «Пісні про Нібелунгів»[12]. Перстень Ґолума містить рівно той самий атрибут[13], що ще тісніше пов’язує його із міфічним скарбом та карликом Андварі. Окрім цього, ймовірним запозиченням може бути спосіб перемоги Більбо над Ґолумом за допомогою хитрощів – гри в загадки[14], – бо скарб разом із перстнем в Андварі забрав Локі[15], бог обману.

4.png

Якщо говорити про Смауга, власника скарбу гори Еребор, то дракон в романі, на перший погляд, запозичує численні ознаки від дракону з поеми «Беовульф». Зокрема, його лігво відвідує «крадій», який забирає для себе коштовний келих. Ця крадіжка  врешті-решт розлючує дракона, тому він спустошує околиці, щоб помститися[16]. Епізод повністю відповідає крадіжці Більбо, «зломщика» (burglar), келиха з лігва Смауга і наступному нападу на Озерне місто пізніше[17]. Проте не можна замовчувати й прямий зв’язок Смауга з іншим міфічним драконом давньогерманського епосу, Фафніром, одним із наступних власників скарбу Андварі. Як зазначають дослідники, Толкієн обрав Фафніра в якості прообразу, бо, на відміну від нього, дракон з Беовульфу не проявляє здатності говорити та й загалом позбавлений рис особистості[18].

5.png

Внутрішня суть Смауга значним чином запозичена з пісні Старшої Едди «Мова Фафніра»[19], в якій зображена смерть дракона від руки Сіґурда та передсмертна розмова із ним. По-перше, Сіґурд відмовляється видавати своє ім’я, так як помираючий дракон може його проклясти, тому використовує різноманітні епітети[20]. В «Гобіті», Більбо теж вважає за потрібне не згадувати імені, тому називається прізвиськами на кшталт «друга ведмедів» (friend of bears) або «їздця на бочках» (barrel-rider)[21]. Сам автор зазначає, що це є спосіб, яким слід розмовляти із драконами[22]. По-друге, Смауг радить Більбо остерігатися своїх товаришів[23], подібно тому, як Фафнір попереджає Сіґурда, що його зрадить Регін – брат Фафніра, який намовив героя вбити дракона[24].

Врешті-решт, епізод загибелі Смауга просякнута алюзіями до Фафніра та Сіґурда. Слабке місце в броні дракона стає причиною його смерті[25], подібно до Зигфріда з «Пісні про Нібелунгів»: воїн отримав невразливість, скупавшись в крові дракона, однак на його спині лишилася незахищена ділянка, яка згодом дозволила його вбити[26]. Суттєву роль у викритті слабкого місця Смауга відіграв дрізд, який переповів цю новину Барду Лучнику, вбивці дракона, що розумівся на мові птахів[27]. Пташина мова фігурує в Старшій Едді та допомагає Сіґурду уникнути долі бути вбитим Регіном вже після смерті Фафніра[28].

6.jpg

7.jpg

В самому факті вбивства дракона відомим героєм, ми теж знайдемо декілька паралелей. Поки Смауг спав у своїй печері, йому снився сон про героя з гострим мечем та великою відвагою[29], що відповідає характеристикам Сіґурда: той забив дракона легендарним мечем Грамом і визнав, що до цього вчинку його «привела сміливість»[30]. Хоча справжній вбивця Смауга в «Гобіті», Бард Лучник, вражає дракона стрілою замість меча[31], із Сіґурдом його споріднює шляхетне походження та давня зброя. Бард є нащадком короля Дейлу Гіріона[32], а Сіґурд – сином короля і теж відомого епічного героя Сіґмунда[33]. Чорна стріла Барда дійшла до нього від Гіріона, передаючись із покоління в покоління[34], а Сіґурд успадкував перекований меч батька Грам[35].

8.jpg

9.jpg

Отже, на прикладі персонажів Ґолума та Смауга, ми можемо впевнитися, наскільки щільним є запозичення елементів з давньогерманського епосу про скарб Нібелунгів, навіть у першому творі Толкієна про Середзем’я, «Гобіті». Не здається дивним, що саме Ґолум та Смауг зазнали настільки великого впливу від Андварі та Фафніра відповідно, оскільки їх об’єднює перстень та скарб Еребору, прямі відповідники епічного скарбу Нібелунгів, разом із перстнем Андваранаутом. Тож, це важлива складова художнього твору, не менш значуща, аніж вплив давньоанглійської пісні про Беофульва.

Список використаних джерел та літератури

  1. Nelson, Brent. Cain-Leviathan Typology in Gollum and Grendel//Extrapolation. Vol. 49, Is. 3. Liverpool: University of Liverpool, 2008. P. 466-485.
  2. Shippey, T. A. J. R. Tolkien: Author of the Century. Boston, New York: Houghton Mifflin Company, 2000. 384 p.
  3. Steele, Felicia Jean “Dreaming of Dragons: Tolkien’s Impact on Heaney’s Beowulf,” Mythlore: A Journal of J.R.R. Tolkien, C.S. Lewis, Charles Williams, and Mythopoeic Literature: Vol. 25, No. 1, Article 10. 2006. Available at: https://dc.swosu.edu/mythlore/vol25/iss1/10 137-146.
  4. Tolkien, R. R. The Hobbit or There and Back Again. London: HarperCollinsPublishers, 2006. 400 p.
  5. Беовульф. / Пер. В. Тихомирова. // Беовульф. Старшая Эдда. Песнь о Нибелунгах. Под ред. С. Шлапоберской. Библиотека всемирной литературы. Т. 9. Москва: Издательство: «Художественная литература», 1975. С. 27-180.
  6. Песнь о Нибелунгах. / Пер. Ю. Корнеева. // Беовульф. Старшая Эдда. Песнь о Нибелунгах. С. 357-628.
  7. Сага о Волсунгах. / Пер. Б. И. Ярхо. Серия «Скандинавские саги». Москва – Ленинград: Academia, 1934. 287 с.
  8. Старшая Эдда. / Пер. А. Корсуна. // Беовульф. Старшая Эдда. Песнь о Нибелунгах. С. 181-356.

Посилання:

[1] Steele, Felicia Jean (2006) “Dreaming of Dragons: Tolkien’s Impact on Heaney’s Beowulf,” Mythlore: A Journal of J.R.R. Tolkien, C.S. Lewis, Charles Williams, and Mythopoeic Literature: Vol. 25, No. 1, Article 10.

Available at: https://dc.swosu.edu/mythlore/vol25/iss1/10 P. 137.

[2] Ibid.

[3] Nelson, Brent. Cain-Leviathan Typology in Gollum and Grendel//Extrapolation. Vol. 49, Is. 3. Liverpool: University of Liverpool, 2008. P. 467-468.

[4] Старшая Эдда. / Пер. А. Корсуна. // Беовульф. Старшая Эдда. Песнь о Нибелунгах. / Под ред. С. Шлапоберской. Библиотека всемирной литературы. Т. 9. Москва: Издательство: «Художественная литература». 1975. С. 275.

[5] Там само.

[6] Сага о Волсунгах. / Пер. Б. И. Ярхо. Серия «Скандинавские саги». Москва – Ленинград: Academia, 1934. С. 140.

[7] Tolkien, J. R. R. The Hobbit or There and Back Again. London: HarperCollinsPublishers, 2006. P. 84-85.

[8] Сага о Волсунгах. С. 142.

[9] Старшая Эдда. С. 275.

[10] Tolkien, J. R. R. The Hobbit. P. 95.

[11] Ibid. P. 100.

[12] Песнь о Нибелунгах. / Пер. Ю. Корнеева. // Беовульф. Старшая Эдда. Песнь о Нибелунгах. С. 397.

[13] Tolkien, J. R. R. The Hobbit. P. 95.

[14] Ibid. P. 86.

[15] Старшая Эдда. C. 275.

[16] Беовульф. / Пер. В. Тихомирова. // Беовульф. Старшая Эдда. Песнь о Нибелунгах. С. 134, 138.

[17] J. R. R. Tolkien. Hobbit. P. 250-251, 269-270.

[18] Shippey, T. A. J. R. R. Tolkien: Author of the Century. Boston, New York: Houghton Mifflin Company, 2000. P. 36.

[19] Ibid.

[20] Старшая Эдда. С. 279.

[21] Tolkien, J. R. R. The Hobbit. P. 258.

[22] Ibid. P. 259.

[23] Ibid. P. 260.

[24] Старшая Эдда. С. 281.

[25] Tolkien, J. R. R. The Hobbit. P. 289-290.

[26] Песнь о Нибелунгах. С. 461, 470.

[27] Tolkien, J. R. R. The Hobbit. P. 289.

[28] Старшая Эдда. С. 282-283.

[29] Tolkien, J. R. R. The Hobbit. P. 252.

[30] Старшая Эдда. С. 281, 279.

[31] Tolkien, J. R. R. The Hobbit. P. 289.

[32] Ibid. P. 291.

[33] Сага о Волсунгах. С. 136.

[34] Tolkien, J. R. R. The Hobbit. P. 289.

[35] Сага о Волсунгах. С. 143-144.


 

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s