Анонс курсів літньої школи з антикознавства в Одесі (07.07.2019-14.07.2019)

Анонс курсів літньої школи з антикознавства

в Одесі (07.07.2019-14.07.2019)

61511725_2264630940420986_3848451861568815104_n.jpg


З 8 по 14 липня в Одесі пройде літня школа з антикознавства.

На школі буде представлено кілька дуже цікавих курсів: «Введення в єгиптологію» київської дослідниці Олени Романової, курс «Інтелігенція в добу пізньої античності» Павла Майбороди, курс Владислава Водька про піздньоантичну церковну історіографію та курс київського кандидата філологічних наук Назарія Назарова, присвячений концептуального погляду на історію грецької літератури в контексті світових літератур.

Крім того, планується «повільне читання» грецьких і латинських текстів. У проміжках між заняттями плануються екскурсії по місту та відвідування тематичних музеїв.

Сподіваємося, що все пройде цікаво і продуктивно! Докладемо до цього всіх зусиль!

Владислав Водько


«ВСТУП ДО ЄГИПТОЛОГІЇ»
Олена Романова (Olena Romanova)к. і. н., ст. н. сп. Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАНУ

Метою запропонованого циклу лекцій буде коротка розповідь про те, чим є єгиптологія як наукова дисципліна. Буде охарактеризована її методологія, структура та її підрозділи, представлені основні етапи розвитку, провідні наукові центри та наукові видання, головні здобутки і проблеми її сьогодення. Буде охарактеризовано найголовніші та найактуальніші проблеми історії Стародавнього Єгипту та методологічні підходи до трактування єгипетської держави та державності, єгипетського соціуму, історичних процесів, що мали місце в історії цієї цивілізації, окремих подій, які були ключовими для подальшого її розвитку. 

Окремо буде розглянуто давньоєгипетську мову та давньоєгипетське письмо, а також тексти, створені стародавніми єгиптянами; буде здійснено нарис про жанри та особливості структури і розвитку давньоєгипетської літератури, а також подано характеристику різним видам текстів як історичним джерелам. 

Приділимо увагу та розглянемо культуру Єгипту, її нематеріальний та матеріальний складники, зокрема такі важливі складники, як світоглядна картина, релігія та ідеологія; з’ясовуватимемо, як бачили світ стародавні єгиптяни, які раціональні та нераціональні форми пізнання світу використовували, поговоримо про розвиток філософської думки, наукових знань, технік та технологій. Не оминемо увагою давньоєгипетське мистецтво, як в його нематеріальному так і в матеріальному аспектах. 

Наприкінці зосередимось на культурному внеску Стародавнього Єгипту в скарбницю світового культурного досвіду, та впливу цієї цивілізації на навколишні народи та світову історію.

«ИНТЕЛІГЕНЦІЯ ЕПОХИ ПІЗНЬОЇ АНТИЧНОСТІ»

Павло Майборода, випускник аспірантури кафедри історії стародавнього світу та середніх віків історичного факультету ОНУ ім. І. І. Мечникова

В рамках курсу будуть розглянуті наступні проблеми:

1) Розвиток Риму від принципату до домінату, пізня Римська імперія: політика, економіка, суспільні відносини. Константин Великий та його наступники, правління Юліана та язичницька реакція, остаточне утвердження християнства як державної релігії при Феодосії, поняття античної інтелігенції.

2) Амміан Марцеллін як оспівувач величі Риму, що минає, Лібаній: ритор і політик, Аврелій Августин: перші спроби християнської рефлексії.

3) Полемічна література в пізній Римській імперії. Григорій Назіанін та його образ Юліана. Єфрем Сирин. Кирил Александрійський проти Юліана Відступника. «Пристрасті Артемія».

«ГРЕЦЬКЕ ПИСЬМЕНСТВО В КОНТЕКСТІ ЛІТЕРАТУР СВІТУ»

Назар Назаров (Nazar A. Nazarov)кандидат філологічних наук, науковий співробітник КНУ ім. Т. Г. Шевченка.

Ключові теми: перехідні стани літератури (від фольклору до писемного періоду), регіональна взаємодія літератур (Середземномор’я як культурний ареал), гетерогенність літератури, особливості формування корпусу канонічних текстів і їх передання в часі/

Заняття 1. Найдавніший пласт: переломлення індоєвропейської поетики і тематики, поява суто грецької специфіки. 

Заняття 2. Епоха еллінізму і Візантії: між традицією і інновацією

Заняття 3. Новогрецька література: Тяглість чи перервність?

Окремі розмови-лекції: 

1. Давньогрецька мова з точки зору порівняльно-історичного і типологічного мовознавства, або: «Чому давньогрецька складніша, ніж санскрит?» 

2. Історія перекладу давньогрецької літератури українською

ПІЗНЬОАНТИЧНА ЦЕРКОВНА ІСТОРІОГРАФІЯ ТА АГІОГРАФІЯ

Водько Владислав (Vodko Vladislav), аспірант кафедри історії стародавнього світу та середніх віків історичного факультету ОНУ ім. І. І. Мечникова

В ході курсу проаналізуємо генезу християнської церковної історіографії, від її зародження в працях Євсевія Кесарійського до пізньоантичних сюжетів в «Церковній історії» Евагрия Схоластика.

Покопаємось в особливостях церковного історіописання, його ідеологічної складової, регіональної специфіки, різних підходах, спровокованих здебільшого професійною приналежністю авторів, які досить часто були цілком світськими людьми.

Також будуть розглянуті основні риси позднеантичной агіографії, поговоримо про ключові тексти патерикової літератури: «Житії палестинський мучеників» Євсевія, «Єгипетській патерик», «Лавсаїк» Палладія Елеонопольского, «Історії боголюбців» Феодорита Кіррского і багатьох інших.


Додаткова інформація (овновлення 12.06.2019):

Аккерман.jpg

У неділю 14 липня, в останній день школи, збираємося поїхати в Білгород-Дністровський, подивитися залишки античного міста Тіра та середньовічну фортецю Аккерман. Поїдемо електричкою, тим у кого є студентський, буде особливо бюджетно.

Владислав Водько


 

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s